Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Вікові відмінності мотиваційного потенціалу самореалізації обдарованої молоді

Мирослава Садова
Завантажити статтю
Анотація

У дослідженні проаналізовано вікові відмінності мотиваційного потенціалу самореалізації обдарованої молоді. Вибірку склали респонденти з високим рівнем обдарованості, які потребували цілеспрямованої психологічної підтримки та стимулювання навчальної мотивації, мотивації до подолання труднощів і постановки цілей. Мотиваційний потенціал розглядався як ресурс розвитку та реалізації здібностей у різних сферах життєдіяльності. Метою дослідження було емпіричне виявлення та аналіз вікових відмінностей мотиваційного потенціалу самореалізації обдарованої молоді. Для досягнення мети було застосовано п’ять психодіагностичних методик: «Ресурси» Н. Водоп’янова, «Копінг-стратегії» Д. Амірхан, «Мотивація успіху та страху перед невдачами» А. Реан, авторську анкету «Навчальна мотивація», а також «САТ» Е. Шостром. Результати емпіричного дослідження подано у вигляді таблиці із зазначенням вікових відмінностей за критеріями Ф. Фішера та Т. Стьюдента, середніх значень і стандартних відхилень, а також з інтерпретацією отриманих показників. Встановлено, що у юнаків і дівчат старшого шкільного віку рівень мотиваційного потенціалу самореалізації є вищим, ніж у підлітків. Для старшої групи більш характерні такі мотиваційні тенденції, як уявлення про природу людини, самоповага, гнучкість поведінки, ціннісні орієнтації, часова орієнтація, орієнтація на професійну реалізацію, успішність у навчанні, мотивація на уникнення невдач, креативність, пізнавальні потреби та синергія. У підлітковому віці домінують інші мотиваційні орієнтації: мотивація престижу, соціальна значущість, зовнішня негативна мотивація, потреба у підтримці, сензитивність, уникнення проблем, соціальна підтримка, відсутність чіткої мотивації, самокритичність і мотивація досягнення успіху. Практичне значення отриманих результатів полягає у визначенні вікових психологічних бар’єрів та перешкод, що впливають на самореалізацію обдарованих, а також у можливості використання даних для розробки програм консультативно-терапевтичної та тренінгової роботи

Ключові слова

віковий діапазон; диференціація; середнє значення; стандартне відхилення; критерії Ф. Фішера та Т. Стьюдента

ЦИТУВАТИ
Sadova, M. (2025). Age differences in the motivational potential for self-realisation among gifted young people. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(4), 64-76. https://doi.org/10.31548/hspedagog/4.2025.64
Використані джерела
  1. Abu-Hamour, B., & Al-Hmouz, H. (2013). Study of gifted high, moderate, and low achievers in their personal characteristics and attitudes toward school and teachers. International Journal of Special Education, 28(3), 5-15.
  2. American Sociological Association’s Code of Ethics. (2018, June). Retrieved from https://surl.li/ikkbvd.
  3. Androsovych, K.A., Tkachenko, L.I., Iljina, H.V., Yakymova, I.O., & Shulha, V.M. (2021). Social adaptation of a gifted person: From childhood to adolescence. Kyiv: Institute for Gifted Children of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.
  4. Barbier, K., Donche, V., & Verschueren, K. (2019). Academic (under)achievement of intellectually gifted students in the transition between primary and secondary education: An individual learner perspective. Frontiers in Psychology, 10, article number 2533. doi: 10.3389/fpsyg.2019.02533.
  5. Briddick, H.S., & Briddick, W.C. (2024). Who owns their story: Career construction with gifted and talented students. Gifted Education International, 40(3), 312-327. doi: 10.1177/02614294241268036.
  6. Burns, E.C., & Martin, A.J. (2021). Motivational issues in gifted education: Understanding the role of students’ attribution and control beliefs, self-worth protection and growth orientation. In S.R. Smith (Ed.), Handbook of giftedness and talent development in the Asia-Pacific (pp. 339-357). Singapore: Springer.
  7. Cash, T.N., & Lin, T.J. (2021). Psychological well-being of intellectually and academically gifted students in self-contained and pull-out gifted programs. Gifted Child Quarterly, 66(3), 188-207. doi: 10.1177/00169862211032987.
  8. Cholankeril, R., Xiang, E., & Badr, H. (2023). Gender differences in coping and psychological adaptation during the COVID-19 pandemic. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(2), article number 993. doi: 10.3390/ijerph20020993.
  9. Clinkenbeard, P.R. (2012). Motivation and gifted students: Implications of theory and research. Psychology in the Schools, 49(7), 622-630. doi: 10.1002/pits.21628.
  10. Ecker-Lyster, M., Coleman-Tempel, L., Gregersen, S., & Snyder, J. (2021). A sociological examination of parenting practices and gifted education. Gifted Child Today, 44(4), 194-202.
  11. Eremenko, Y.V. (2019). Self-realisation of gifted students in modern Ukraine: Key factors and risks. (Doctoral dissertation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine).
  12. Fan, W., & Williams, C. (2018). The mediating role of student motivation in the linking of perceived school climate and achievement in reading and mathematics. Frontiers in Education, 3, article number 50. doi: 10.3389/feduc.2018.00050.
  13. Fiedler, E.D. (1999). Gifted children: The promise of potential/the problems of potential. In V.L. Schwean & D.H. Saklofske (Eds.), Handbook of psychosocial characteristics of exceptional children (pp. 401-441). Boston: Springer.
  14. González-Cabrera, J., Tourón, J., Ortega-Barón, J., Montiel, I., & Machimbarrena, J.M. (2022). Are gifted students more victimized than nongifted students? A comparison in prevalence and relation to psychological variables in early adolescence. The Journal of Early Adolescence, 43(1), 90-109. doi: 10.1177/02724316211058065.
  15. Jurišević, M., Krnjajić, Z., & Šimon, J. (2024). Gifted students’ academic motivation during the COVID-19 pandemic: A qualitative study in Croatia, Serbia, and Slovenia. Journal for the Education of the Gifted, 47(3), 296-331. doi: 10.1177/01623532241258720.
  16. Laszczyk, J. (2023). Guiding the development of gifted students-dilemmas and some solutions. International Journal of Pedagogy, Innovation and New Technologies, 10(2), 18-23. doi: 10.5604/01.3001.0054.2785.
  17. Laujin, S. (2021). Psychotherapist, psychologist, neuropsychologist in Hong Kong. Retrieved from https://sandralaujin.com/gifted-child?lang=en.
  18. McGregor, M., Jung, J.Y., & Evans, P. (2025). Motivational profiles of gifted students in science. An International Journal of Experimental Educational Psychology, 45(2), 215-236. doi: 10.1080/01443410.2025.2464866.
  19. Novak, A.M., Lewis, K.D., & Weber, C.L. (2020). Guiding principles in developing equity-driven professional learning for educators of gifted children. Gifted Child Today, 43(3), 169-183. doi: 10.1177/1076217520915743.
  20. Olton-Weber, S., Hess, R., & Ritchotte, J.A. (2020). Reducing levels of perfectionism in gifted and talented youth through a mindfulness intervention. Gifted Child Quarterly, 64(4), 319-330. doi: 10.1177/0016986220953392.
  21. Ryan, R.M., Deci, E.L., Vansteenkiste, M., & Soenens, B. (2021). Building a science of motivated persons: Self-determination theory’s empirical approach to human experience and the regulation of behavior. Retrieved from https://selfdeterminationtheory.org/wp-content/uploads/2021/08/2021_RyanDeciVansteenkisteSoenens_BuildingAScience_Manuscript.pdf.
  22. Sadova, M. (2024). Study of motivation components and types of the potential of self-realization of gifted youth. Bratislava: Pan-European University.
  23. Sadova, M.A. (2021). Identifying students with different types of talent: Academic, intellectual, creative, leadership. Scientific Notes of V.I. Vernadsky Ternopil National University. Series: Psychology, 32(71(2)), 14-20. doi: 10.32838/2709-3093/2021.2/03.
  24. Siegle, D., & Mcсoach, D.B. (2018). Underachievement and the gifted child. In S.I. Pfeiffer, E. Shaunessy-Dedrick & M. Foley-Nicpon (Eds.), APA handbook of giftedness and talent (pp. 559-573). Washington: American Psychological Association.
  25. Stoeger, H., & Zeidner, M. (2019). Self-regulated learning in gifted, talented, and high-achieving learners. High Ability Studies, 30(1-2), 1-8. doi: 10.1080/13598139.2019.1601326.
  26. Stryzhak, Yu., & Grynova, M. (2022). Formation of self-regulatory competence of future teachers of foreign languages in the process of professional training. Pedagogical Sciences, 5(1), 48-53. doi: 10.33989/2524-2474.2022.79.264538.
  27. Subotnik, R.F., Olszewski-Kubilius, P., & Worrell, F.C. (2020). The talent development megamodel: A domain-specific conceptual framework based on the psychology of high performance. In R.J. Sternberg & D. Ambrose (Eds.), Conceptions of giftedness and talent (pp. 425-442). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-56869-6_24.
  28. Tiwen, H. (2023). Historical and pedagogical aspect of the development of the academic talent of students in Abroad theory and practice. Professional Education: Methodology, Theory and Technologies, 9(1), 228-241. doi: 10.31470/2415-3729-2023-17-228-241.
  29. Winsor, D.L., & Mueller, C.E. (2020). Depression, suicide, and the gifted student: A primer for the school psychologist. Psychology in the Schools, 57(10), 1627-1639. doi: 10.1002/pits.22416.