Актуальність дослідження зумовлена об’єктивними факторами й реаліями сьогодення, з-поміж яких: зростання впливу технологій на соціум і людину, невідповідність швидкості революційних перетворень у цифровому середовищі з еволюційними змінами інтелекту індивідуума, редукція соціальних зв’язків і зміцнення тенденцій індивідуалізму, підвищення ролі алгоритмізації, зростання масштабів фатичного спілкування та багатьох інших, що спонукають до всебічного вивчення феномену цифрової культури. Метою статті є проаналізувати основні підходи до розуміння генези цифрової культури. Досягнення декларованої мети передбачає виконання таких завдань: дослідити аспекти та рівні цифрової культури, визначити етапи її становлення, охарактеризувати підходи до трактування її сутності та розвитку, окреслити перспективи подальших досліджень. У сучасній науковій думці поняття «цифрової культури» виходить за межі технологічної або цифрової галузі й охоплює широке коло культурологічних, соціогуманітарних, комунікативних, ціннісних, етичних та інших аспектів. У цьому дослідженні цифрову культуру розглядаємо як систему механізмів соціальної інтеграції та духовного виробництва, засновану на використанні цифрових технологій, що визначає спосіб життя та ціннісно-нормативні орієнтири людей. Змістовним джерелом цифрової культури є унікальний набір культурних детермінант генези цифрової культури: раціоналізм, індивідуалізм, капіталізм як економічна система виробництва та мілітаризм. Проблему генези цифрової культури як процесу, в якому можна простежити причини виникнення і розвитку цифрової культури, розглядають крізь призму різних підходів, найвідомішими з яких є: технологічний і культурний детермінізм, критичний і системний підходи тощо
цифрова культура, суспільство, технології, технологічний детермінізм, культурний детермінізм
1. Astafiev, O.A. (2014). Issues of the development of digital culture of the Ukrainian society: Policy brief. Retrieved from https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/pitannya-rozvitku-cifrovoikulturiukrainskogo-sociumu.
2. Balalaieva, O.Y. (2023). Ethical design and digital society: Reflection of human activity in the modern world. Humanitarian Studios: Pedagogics, Psychology, Philosophy, 14(1), 8-15.
3. Balalaieva, O. (2023). Digital trends in the modern media space: Sociocultural and technological aspects. International Journal of Philology, 14(1), 82-92.
4. Voronkova, V.H., & Nikitenko, V.O. (2022). The philosophy of digital man and digital society. Zaporizhzhia: Helvetyka.
5. Havrilova, L., & Topolnyk, Y. (2017). Digital culture, digital literacy, digital competence as modern educational phenomena. Information Technologies and Learning Tools, 61(5), 1-14.
6. Hostieva, O.V. (2023). “Cultural determinism”: Evolution of theory and determining factors. Cultural Almanac, 2, 232-238.
7. Trushkina, N., & Chernukh, D. (2023). Digital culture of companies: Clarification of terminology. International Science Journal of Management, Economics & Finance, 2(1), 19-33.
8. Creeber, G., & Martin, R. (2009). Digital cultures: Understanding new media. New York: Open University Press.
9. Karpenko, O., & Namestnik, V. (2018). Digital culture: Social essence and communicational constituents. Bulletin of the National Academy of Culture and Arts Management, 2, 51-54.
10. Miller, V. (2020). Understanding digital culture. London, UK: SAGE Publications.
11. Rowles, D., & Brown, T. (2019). Building digital culture: A practical guide to successful digital transformation. New York: Management Futures.
12. Williams, R. (2003). Television: Technology and cultural form (3rd ed.). Abingdon, UK: Routledge.