Метою статті є дослідження ролі дискурсу медіа у висвітленні військових конфліктів у філософському вимірі сучасності. На сьогоднішній день поняття дискурсу є одним з основних філософських понять, має інтерактивну природу, містить у собі взаємодію, діалог. Поняття медіадискурсу є похідним від загальної концепції дискурсу і становить сукупність процесів і продуктів мовленнєвої діяльності у сфері масової комунікації. Медійний дискурс надає вичерпне уявлення про мовленнєву діяльність у сфері мас-медіа, оскільки охоплює численні екстралінгвістичні фактори, пов’язані з особливостями творення медіаповідомлення, культурно обумовленими способами кодування та декодування, а також соціально-історичним та політико-ідеологічним контекстом. Масова комунікація, тексти якої вийшли на позицію домінування над усіма іншими типами текстів у суспільстві, відіграє у сучасному світі провідну роль у здійсненні репрезентації соціальної реальності. Медіа є основними постачальниками інформації, завдяки яким аудиторія усвідомлює те, що відбувається, а також формує свою думку про поточні події. В умовах конфлікту, особливо військового, вплив ЗМІ на аудиторію проявляється особливо чітко. Вони можуть виступати як в ролі пропагандиста офіційної точки зору, так і опозиційно налаштованого актора політичного процесу. Проблема аналізу дискурсу ЗМІ про війну тісно пов’язана з інститутами пропаганди, ідеології, інформаційної війни і маніпуляції суспільною свідомістю. Вони актуалізуються в дискурсі, будучи основою соціальних практик і впливаючи на них. Тому при аналізі дискурсу медіа недостатньо тільки структурного аналізу, оскільки дискурс є не тільки текстовою структурою, а й складним комунікативним явищем, яке включає соціальний контекст (уявлення про учасників масової комунікації та їхніх характеристик) і різні стратегії (лежать в основі виробництва новин ЗМІ). Ставлення соціальних груп до військових дій часто залежить від того, як ці події подаються ЗМІ. Дискурс про війну слід розглядати лише на міждисциплінарному рівні. Таку можливість отримуємо завдяки критичному аналізу дискурсу, який втілив в собі і розширив дослідницьке кредо про соціальність і психологічність людської мови, сформульоване ще в середині XX століття
культура, мова, дискурс, медіадискурс, мас-медіа, комунікація, військові конфлікти, текст
1. Бурдье, П. (2011) О телевидении. Эффект скрытой структуры [Bourdieu, P. Television. Hidden structure effect]. Online. Режим доступа: http://bourdieu.name/content/bourdieu-otelevidenii [Accessed 15 Aug. 2022] (in Russia).
2. Дейк, Т. А. (2010). Язык. Познание. Коммуникация [Dyck, T. A. Language. Cognition. Communication]. Б.: БГК им. И. А. Бодуэна де Куртенэ. (in Russia).
3. Павленко, Н. О. (2015). Основні підходи та методи дослідження дискурсу [Pavlenko, N. O. Main approaches and methods of discourse research]. Вісник Житомирського державного університету ім. І.Франка, 22, 126– 128. (in Ukraine).
4. Шевченко, И. С. (2021). Дискурс и его категории [Shevchenko, I. S. Discourse and its categories]. Вісник Харківського Національного Університету ім. В. Н. Каразіна, 973, 6-12. (in Russia).
5. Molinier, P. Gutermann, M. (2004). Dynamique des descriptions et des explications dans une représentation sociale. Textes sur les représentations sociales, 13, 2.1 - 2.12. (іn French)