Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Динаміка цінностей та вразливості сучасної демократії на тлі процесів глобалізації та локалізації

Валентина Культенко, Аліна Супрун
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність роботи визначилась загостренням проблеми ціннісного ставлення до світу в сучасних умовах, що артикулюється в поняттях постправди, руйнування гранднаративів минулого, великої втоми й розчарування. Це спричинило девальвацію традиційних цінностей та аксіологічну кризу. Мета роботи полягала в розкритті вразливих сторін демократії та їхнього впливу на динаміку цінностей, глобалізаційні та локалізаційні процеси сучасності. Для досягнення поставленої мети була застосована сукупність методів, зокрема, компаративістський, аналітичний, емпіричний, каузальний. Дослідження здійснене в контексті соціокультурного підходу, на принципах системності та розвитку. В процесі дослідження було встановлено, що нестабільність світу, перманентні кризи, глобальні виклики, якими характеризується сучасність, призводили до відчутних соціокультурних та політичних змін, що стало серйозним випробуванням, загрозою для демократичного світу. Лідери політичних процесів все частіше апелювали до емоційно-ірраціональної сфери, саме її визначаючи як ціннісну базу для здійснення політичних дій. Наслідком цього стало поширення в глобальних масштабах в суспільно-політичній сфері маніпулятивних практик, популістських гасел, агресивної демагогії, політики страху, наростання авторитарних тенденцій. Демократія, будучи обмеженою у протидії таким практикам, мала в своєму арсеналі переважно засоби діалогу, домовленостей, угод, які передбачали попередню згоду, відповідальність сторін та готовність всіх акторів дотримуватись умов договорів. Це демонструвало вразливість демократії, всередині якої створювався плідний ґрунт для радикалів та політичних злочинців, що розглядали стабільність демократичних цінностей як слабкості демократії та використовували їх з метою захоплення влади, досягнення аморальних цілей, локалізації населення в закритих спільнотах шляхом залякування, насильства, політичних спекуляцій. В протидію цьому локальне об’єднання спільнот за маркерами патріотичного націоналізму видавалось найбільш прийнятною стратегією, що врахувала потреби людства у безпеці та, водночас, була спрямована у майбутнє. Досягнені результати можуть бути використані в освітній, соціально-виховній роботі як окремі теми в курсах з етики, філософії, політології тощо

Ключові слова

авторитаризм; радикалізм; популізм; політичні маніпуляції; ідентичність; націоналізм; патріотизм

ЦИТУВАТИ
Kultenko, V., & Suprun, S. (2025). The dynamics of values and vulnerability of modern democracy against the backdrop of globalisation and localisation processes. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(4), 128-141. https://doi.org/10.31548/hspedagog/4.2025.128
Використані джерела
  1. Barnard, F.M. (2003). Herder on nationality, humanity, and history. Quebec: McGill-Queen’s University Press.
  2. Bieber, F. (2022). Global nationalism in times of the COVID-19 pandemic. Nationalities Papers, 50(1), 13-25. doi: 10.1017/nps.2020.35.
  3. Bruckner, P. (2010). The tyranny of guilt: An essay on western masochism. Princeton: Princeton University Press.
  4. Carey, H.F., & Mitchell, S.M. (2020). A hybrid approach to understanding peacebuilding. In H.F. Carey (Ed.), Peacebuilding paradigms: The impact of theoretical diversity on implementing sustainable peace (pp. 324-346). Cambridge: Cambridge University Press.
  5. Dukh, Y. (2025). Why are the Poles (again) hating Ukrainians? The Volhynia tragedy, the deportation of Ukrainians, the Home Army and the UPA. Retrieved from https://surl.li/xwwmey.
  6. Etzioni, A. (2019). Reclaiming patriotism. Charlottesville: University of Virginia Press.
  7. Ganuthula, V.R.R., & Balaraman, K.K. (2025). The triad of modern democracies: Money, identity, and information in shaping power and legitimacy. arXiv. doi: 10.48550/arXiv.2505.09124.
  8. Habermas, Y. (2005). Citizenship and national identity. In W. van Steenbergen (Ed.), Conditions of citizenship: Collected articles (pp. 49-70). Kyiv: Ukrainian Centre for Spiritual Culture.
  9. Havel, V. (1985). The power of the powerless. London: Routledge.
  10. Horban, O., Kuprii, T., Tur, M., & Sagan, G. (2019). Difficult questions of historical memory in paradigm of culture dialogue. Bialystok: Białoruskie Towarzystwo Historyczne.
  11. Hrytsak, Y. (2025). Yaroslav Hrytsak on war scenarios, generational change and nationalism. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=ZSMCos2dwy4.
  12. Kartashova, S.S., Shchetinina, O.K., & Kaneva, T.V. (2019). Approaches to assessing the cost of human life: World experience and recommendations for use in Ukraine. Demography and Social Economy, 1(35), 182-195. doi: 10.15407/dse2019.01.182.
  13. Keyes, R. (2004). The post-truth era: Dishonesty and deception in contemporary life. New York: St. Martin’s Press.
  14. Koselleck, R. (2004). Futures past: On the semantics of historical time. New York: Columbia University Press.
  15. Kultenko, V., Morska, N., Fesenko, G., Poperechna, G., Polishchuk, R., & Kulbida, S. (2022). The natural human rights within the postmodern society: A philosophical socio-cultural analysis. Postmodern Openings, 13(1), 186-197. doi: 10.18662/po/13.1/391.
  16. Lomaka, V. (2024). Legal values as the basis of the legal culture of society. Philosophy, Economics and Law Review, 4(2), 84-96. doi: 10.63341/2786-491X-2024-2-85.
  17. Lopez, A., & Wang, Y. (2025). Three prominent Yale professors depart for Canadian university, citing Trump fears. Retrieved from https://yaledailynews.com/blog/2025/03/27/three-prominent-yaleprofessors-depart-for-canadian-university-citing-trump-fears/.
  18. Marginson, S. (2024). The new geo-politics of higher education 2: Between nationalism and globalism. Working paper 108. Oxford: Centre for Global Higher Education.
  19. Mohamed, T.N. (2025). Beyond borders: Exploring the connection between global identity and academic self-efficacy in college students – a cross-sectional study. Psychology, Society & Education, 17(2), 86-99. doi: 10.21071/pse.v17i2.17890.
  20. Natalina, N.O. (2023). The asynchrony of democratisation as a global trend in the new world order formation. Political Life, 3, 118-125. doi: 10.31558/2519-2949.2023.3.15.
  21. Portnikov, V. (2025). Identity trap: Vitaly Portnikov. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=uPyl5zBsClc.
  22. Pryadko, T.P., & Ruban, A.O. (2025). The crisis of democracy: Analysis and forecasting in modern scientific discourse. Regional Studies, 41, 161-165. doi: 10.32782/2663-6170/2025.41.26.
  23. Rosanvallon, P. (2021). The trials of life – understanding the French in a different way. Paris: Seuil.
  24. Ryan, C. (2021). Nation-states, empires, wars, hostilities. Ethics & International Affairs, 35(3), 367379. doi: 10.1017/S089267942100040X.
  25. Sánchez-Prieto, J.M. (2023). Culture wars and nationalism. Religions, 14(7), article number 898. doi: 10.3390/rel14070898.
  26. Spengler, O. (2007). The decline of the West. Prague: Albatros.
  27. Stezhko, Z., Hryshchenko, N., Kultenko, V., Savytska, I., Suprun, A., & Rusko, N. (2021). Freedom or arbitrariness: A social and philosophic analysis. Postmodern Openings, 12(2), 354-366. doi: 10.18662/po/12.2/312.
  28. Yablonskyi, V.M., et al. (2019). The policy of historical memory in the context of national security of Ukraine: Analytical report. Kyiv: National Institute for Strategic Studies.
  29. Yermolenko, V., & Ogarkova, T. (2025). Powerlessness of the strong: Why is Europe (still) weak? Retrieved from https://surl.li/fggpjp.
  30. Zizek, S. (2022). Pacifism is the wrong response to the war in Ukraine. Retrieved from https://www.theguardian.com/commentisfree/2022/jun/21/pacificsm-is-the-wrong-response-to-the-war-inukraine.