Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

У статті висвітлено результати теоретичного дослідження проблеми педагогічної фасилітації. Панівна роль інформаційних технологій, перехід до змішаного (очно-дистанційного) навчання, необхідність створення безпечного освітнього середовища, спричинена повномасштабною війною росії проти України, зумовлюють актуальну потребу опанування викладачем нової ролі – фасилітатора. Обґрунтовано, що педагогічна фасилітація – ефект педагогічної взаємодії, що виникає в суб’єкт-суб’єктному спілкуванні, сутність якого полягає в актуалізації особистісного творчого потенціалу, покращенні продуктивність взаємодії, шляхом полегшення процесу навчально-професійної діяльності. Детермінантами зазначеного процесу є особливий стиль взаємодії, наявність у педагога особистісних якостей, що зумовлюють можливість виконання ролі фасилітатора. Доведено, що найбільш прийнятною професійною позицією викладача є партнерська, оскільки саме вона дає можливість зреалізувати принцип рівності (суб’єктності). Для реалізації професійної ролі педагога-фасилітатора важливим є усвідомлення соціальних очікувань: гідне ставлення до особистості студента як до найвищої цінності, центрація в педагогічній діяльності на потребах студента та на реалізації власної професійної потреби у саморозвитку, самовдосконаленні, налагодження гармонійних стосунків на підґрунті моральності, духовності. Змістом діяльності педагога-фасилітатора є створення психологічної атмосфери, інтелектуального поля, спостереження за діяльністю здобувачів, моделювання взаємодії студентів, активізування їхньої діяльність. Конгруентність, прийняття та емпатійність викладача сприятимуть формуванню довірливих стосунків педагога та здобувачів, що є запорукою можливості прояву кожним партнером власної суб’єктності

фасилітація, педагогічне спілкування, суб’єкт-суб’єктна взаємодія, педагогічна фасилітація, роль педагога-фасилітатора