Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Критичне мислення та штучний інтелект: сучасні можливості взаємодії

Ірина Матвієнко
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність статті визначено необхідністю людського мислення орієнтуватися в світі інформаційних технологій, що ставить перед людиною виклики, які пов’язані з обробкою та аналізом інформації, що швидко розповсюджується, але не завжди ця інформація має істинний характер, часто це може бути фейк або маніпуляція. Мета статті полягала в дослідженні поняття «критичне мислення» в історичній ретроспективі, його практичного значення для сучасного світу та викликів, які постають для людини через розвиток штучного інтелекту. У статті було розглянуто питання розвитку технологій та пов’язана з цим цікавість до штучного інтелекту, разом з цим все більшої уваги заслуговує і мислення людини, і сама людина, яка стоїть перед викликами швидкого розвитку інформаційних технологій. Опираючись на сучасні дослідження в цій галузі, було узагальнено, що критичне мислення постає одним з головних навичок ХХІ століття, разом з комунікативними навичками та креативним мисленням. Хоча велика кількість людей і усвідомлює важливість критичного мислення, проте його популяризація потребує більших зусиль. У статті проаналізовано важливість критичного мислення та його практична корисність, що допомагає вдосконалюватися людському мисленню. Було також досліджено історико-філософські процеси формування мислення людини, а також методи його вдосконалення. Проте варто розглядати цю проблему і в контексті сучасного розвитку технологій, зокрема і штучного інтелекту. Саме тому були використані такі теоретичні методи, як узагальнення, аналіз та синтез для дослідження понять «критичне мислення» та «штучний інтелект», що дало змогу побачити можливості їх взаємодії на шляху до вдосконалення людського мислення, що є корисним як для дітей шкільного віку, так і для студенів, аспірантів та загалом для людей, що хочуть протидіяти маніпулятивним практикам сучасності. Загалом штучний інтелект може зашкодити розвитку людського мислення, але якщо його використовувати в поєднанні з критичним мисленням, то така співпраця може дати хороший продуктивний результат, що призведе до успіху людини у світі нанотехнологій, що швидко розвиваються

Ключові слова

знання; логічне мислення; ШІ; природа свідомості; свідомість людини; трансформаційні процеси; постсучасна наука

ЦИТУВАТИ
Matviienko, I. (2025). Critical thinking and artificial intelligence: Modern possibilities of interaction. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(2), 39-47. https://doi.org/10.31548/hspedagog/2.2025.39
Використані джерела
  1. AI engineer builds and marries his robot wife. (2017). Retrieved from https://mashable.com/article/engineer-marries-robot-wife#2V1U1TTb_sqp.
  2. Anderson, L.W., & Krathwohl, D.R. (2001). A taxonomy for learning, teaching, and assessing: A revision of Bloom’s taxonomy of educational objectives. Harlow: Longman.
  3. Aristotle. (2005). Poetics and Rhetoric. New York: Barnes & Noble.
  4. August, E., & Trostle, J.A. (2018). Using writing assignments to promote critical thinking, learning and professional identity: The epidemiology workplace writing repository. Journal of Public Health, 40(3), 419-422. doi: 10.1093/pubmed/fdy011.
  5. Bontridder, N., & Poullet, Y. (2021). The role of artificial intelligence in disinformation. Data & Policy, 3, article number e32. doi: 10.1017/dap.2021.20.
  6. Butler, H.A., Pentoney, C., & Bong, M.P. (2017). Predicting real-world outcomes: Critical thinking ability is a better predictor of life decisions than intelligence. Thinking Skills and Creativity, 25, 3846. doi: 10.1016/j.tsc.2017.06.005.
  7. Cahill, A.J., & Bloch-Schulman, S. (2012). Argumentation step-by-step: Learning critical thinking through deliberate practice. Teaching Philosophy, 35(1), 41-62. doi: 10.5840/teachphil20123514.
  8. Chaplinska, I., & Kabanova, P. (2021). Risks of cybersocialisation: Present and the near future. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 27(1), 160-179. doi: 10.61727/sssppj/1.2021.160.
  9. Cotton, D.R.E., Cotton, P.A., & Shipway, J.R. (2023). Chatting and cheating: Ensuring academic integrity in the era of ChatGPT. Innovations in Education and Teaching International, 61(2), 228-239. doi: 10.1080/14703297.2023.2190148.
  10. Dewey, J. (2008). The later works, 1925-1953. Carbondale: Southern Illinois Press.
  11. EU AI Act: First Regulation on Artificial Intelligence. (2023, June). Retrieved from https://is.gd/MvE75I.
  12. Galushko, O., & Batmanghlich, C. (2023). Ethical and practical aspects of using the artificial intelligence in the educational process. Philosophy, Economics and Law Review, 3(2), 47-52.
  13. Glaser, E.M. (1941). An experiment in the development of critical thinking. New York: Teachers College, Columbia University.
  14. Gracová, S., & Graca, M. (2024). Threats to the use of artificial intelligence and its legislative. Bulletin of Lviv Polytechnic National University: Journalism, 1(7), 72-78. doi: 10.23939/sjs2024.01.072.
  15. Haber, J. (2020). Critical thinking. Cambridge, MA: The MIT Press.
  16. James, W. (1890). The principles of psychology. New-York: Henry Holt and Comp.
  17. Kahneman, D., & Tversky, A. (1979). Prospect theory: An analysis of decision under risk. Econometrica, 47(2), 263-292. doi: 10.2307/1914185.
  18. Larsson, K. (2017). Understanding and teaching critical thinking – a new approach. International Journal of Educational Research, 84, 32-42. doi: 10.1016/j.ijer.2017.05.004.
  19. Lim, W.M., Gunasekara, A., Pallant, J.L., Pallant, J.I., & Pechenkina, E. (2023). Generative AI and the future of education: Ragnarök or reformation? A paradoxical perspective from management educators. The International Journal of Management Education, 21(2), article number 100790. doi: 10.1016/j.ijme.2023.100790.
  20. Peirce, C.S. (1877). The fixation of belief. Popular Science Monthly, 12(1), 1-15.
  21. Pylypenko, O.S. (2020). Development of critical thinking as a means of forming STEM competencies. Educational Dimension, 3, 317-331. doi: 10.31812/educdim.v55i0.3955.
  22. Rudolph, J., Tan, S., & Tan, S. (2023). ChatGPT: Bullshit spewer or the end of traditional assessments in higher education? Journal of Applied Learning & Teaching, 6(1), 342-362. doi: 10.37074/jalt.2023.6.1.9.
  23. Rusandi, M.A., Ahman, Saripah, I., Khairun, D.Y., & Mutmainnah. (2023). No worries with ChatGPT: Building bridges between artificial intelligence and education with critical thinking soft skills. Journal of Public Health, 45(3), 602-603. doi: 10.1093/pubmed/fdad049.
  24. Southwell, B.G., Niederdeppe, J., Cappella, J.N., Gaysynsky, A., Kelley, D.E., Oh, A., Peterson, E.B., & Chou, W.S. (2019). Misinformation as a misunderstood challenge to public health. American Journal of Preventive Medicine, 57(2), 282-285. doi: 10.1016/j.amepre.2019.03.009.
  25. Spector, J.M., & Ma, S. (2019). Inquiry and critical thinking skills for the next generation: From artificial intelligence back to human intelligence. Smart Learning Environments, 6, article number 8. doi: 10.1186/s40561-019-0088-z.
  26. Stone-Gross, B. (2023). Bracing for AI-enabled ransomware and cyber extortion attacks. Retrieved from https://www.helpnetsecurity.com/2023/10/24/ai-enabled-attacks/.
  27. Upadhyay, N., Upadhyay, S., & Dwivedi, Y.K. (2022). Theorising artificial intelligence acceptance and digital entrepreneurship model. International Journal of Entrepreneurial Behavior & Research, 28(5), 1138-1166. doi: 10.1108/IJEBR-01-2021-0052.
  28. Watson Glaser Test. (n.d.). Retrieved from https://assess.ly/en/watson-glaser-test-practice/.
  29. Zhao, Y., Llorente, A.M.P., & Gómez, M.C.S. (2021). Digital competence in higher education research: A systematic literature review. Computers & Education, 168, article number 104212. doi: 10.1016/j.compedu.2021.104212.