Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Культурна політика як чинник формування національної ідентичності українців в умовах сьогодення

Валентина Культенко, Інна Савицька
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність теми зумовлена проблемою кризи національної української ідентичності на тлі російської воєнної агресії, що є стратегічною загрозою для країни, яка роками виборює свою незалежність та самостійність. Метою роботи було дослідження можливостей та засобів впливу культурної політики на процес формування національної ідентичності українців. Для досягнення поставленої мети застосовано процедури аналітичного, синтетичного дослідження, а також феноменологічний, діалектичний, культурологічний, дескриптивний та каузальний методи, за допомогою яких розкрито зміст культурної політики та виявлено впливи на процеси національної ідентифікації. Базову основу дослідження становила теза, що культура, будучи феноменом життєвого світу, водночас є інструментом політики, засобом комунікації, а також знаряддям маніпуляції свідомістю. У процесі дослідження встановлено, що несилові й нерепресивні засоби культурної політики є більш ефективними для процесів самоідентифікації та формування національної ідентичності, міжкультурної комунікації, порівняно з традиційними механізмами впливу, що часто є недієвими в сучасних умовах постнекласичного суспільства з його невизначеністю, транснаціональними зв’язками, гібридними війнами тощо. Естетично-емоційне сприйняття, типове для культури й мистецтва, апелює до ідей культурної єдності, спадковості культурних традицій, спільних маркерів пам’яті як основи для порозуміння у складних питаннях соціально-політичного буття. Воно передує раціонально обґрунтованому усвідомленню дійсності, забезпечуючи на естетичному рівні формування допонятійних вражень за посередництва емоцій, ірраціональних проявів. Відсторонені цінності естетичного набувають здатності впливати на реальність, містячи в собі досконалий образ належного буття, відображають суспільно-культурну матрицю сьогодення й забезпечують стійкі механізми ідентифікації особи та суспільний розвиток, об’єктивований у політичних програмах, етичних принципах, світоглядних уявленнях, творчих актах тощо. Результати дослідження можуть бути використані органами державної та місцевої влади, громадськими організаціями для стратегічного планування та корекції культурної політики, культурної дипломатії тощо

Ключові слова

культура; соціокультурні трансформації; загрози ідентичності; міжкультурна комунікація; культурна дипломатія

ЦИТУВАТИ
Kultenko, V., & Savytska, I. (2025). Cultural policy as a factor in the development of national identity of Ukrainians in the contemporary world. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(1), 107-121. https://doi.org/10.31548/hspedagog/1.2025.107
Використані джерела

[1] Ashmore, R.D., Jussim, L.J., & Wilder, D. (2001). Social identity, intergroup conflict, and conflict reduction. Oxford: Oxford University Press.

[2] Bogado, N., Bytzek, E., & Steffens, M.C. (2023). Framing the inclusiveness of the national ingroup: Do identity-related frames affect national identity representations salience? International Journal of Intercultural Relations, 92, article number 101744. doi: 10.1016/j.ijintrel.2022.101744.

[3] Cherepovska, N. (2022). Media psychological features of youth patriotism in the information age. Scientific Studios on Social and Political Psychology, 27(2), 188-200. doi: 10.61727/sssppj/2.2021.188.

[4] Dollinger, S. (2015). National dictionaries and cultural identity: Insights from Austrian, German, and Canadian English. In P. Durkin (Ed.), The Oxford handbook of lexicography (pp. 590-604). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oxfordhb/9780199691630.013.42.

[5] Encyclopaedia of Modern Ukraine. (n.d.). Retrieved from https://esu.com.ua/.

[6] Hrytsak, Ya. (2024). History of Ukraine. Lecture 2. Retrieved from https://www.youtube.com/watch?v=tCFxz7AUb7o.

[7] Hundorova, T. (2024). Paris or Patsykiv? How Yuriy Shevelyov destroyed the “Carthage of Ukrainian provinciality” in the centre of Europe. Retrieved from https://surl.li/jdnnmn.

[8] Huntington, S.P. (1997). The clash of civilizations and the remaking of world order. Delhi: Penguin Books India.

[9] Kanarsky, A.S. (2008). Dialectics of the aesthetic process. Kyiv: Myronivska Typography.

[10] Kaplan, Y.R., Sheafer, T., & Shenhav, S.R. (2022). Do we have something in common? Understanding national identities through a metanarrative analysis. Nations and Nationalism, 28(4), 1152-1172. doi: 10.1111/nana.12872.

[11] Kovács, K. (2022). Constitutional or ethnocultural? National identity as a European legal concept. Intersections. East European Journal of Society and Politics, 8(1), 170-190. doi: 10.17356/ieejsp.v8i1.713.

[12] Kult: Podcast. (2021). Freedom and slavery. Retrieved from https://soundcloud.com/kultpodcast/svoboda.

[13] Kundera, M. (2023). A kidnapped West: The tragedy of Central Europe. London: Faber & Faber.

[14] Marcuse, H. (1964). One-dimensional man. Boston: Beacon Press.

[15] Marukhovska-Kartunova, O., Turenko, V., Zarutska, O., Spivak, L., Vynnychuk, R., & Vynnychuk, R. (2025). Exploring contemporary socio-cultural shifts in Ukraine and their effects on strengthening national identity and resilience in times of war. Salud, Ciencia y Tecnología – Serie de Conferencias, 4, article number 1288. doi: 10.56294/sctconf20251288.

[16] Melnyk, I.V. (2022). Mechanisms of state cultural policy formation: Foreign experience. Mechanisms of Public Administration. Scholarly Notes of the V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Public Administration, 33(72)(2), 65-69. doi: 10.32838/TNU-2663-6468/2022.2/11.

[17] Melnyk, Yu.P. (2023). Integrative models of adaptation of the EU cultural policy development strategy in Ukrainian culture. Current Problems of Philosophy and Sociology, 42, 156-162. doi: 10.32782/apfs.v042.2023.26.

[18] Meteliova, T.O. (2017). The policy of a common European identity: The possibilities of using of European Union’s experience by Ukraine. Socio-Political Processes, 2-3(6-7), 215-238.

[19] Pettai, V. (2021). National identity and re-identity in post-Soviet Estonia. Journal of Baltic Studies, 52(3), 425-436. doi: 10.1080/01629778.2021.1944236.

[20] Shevelov, Yu. (1949). Thoughts against the current. Kyiv: Publishing house “Ukraine”.

[21] Shtohrin, I. (2017). Imadeddin Raef and Maryna Hrymych about “Beirut Stories” by Ahatanhel Krymsky. Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/video/28389270.html.

[22] Spiegler, O., Christ, O., & Verkuyten, M. (2022). National identity exploration attenuates the identification-prejudice link. Group Processes & Intergroup Relations, 25(4), 902-923. doi: 10.1177/1368430221990093.

[23] The EU Work Plan for Culture 2023-2026. (2022, December). Retrieved from https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32022G1207(01).

[24] Urys, T., Kozak, T., & Barabash, S. (2021). National identity: Formation and realisation through poetry. Wisdom, 17(1), 146-161. doi: 10.24234/wisdom.v17i1.449.

[25] Zabuzhko, O. (2009). Shevchenko’s myth of Ukraine: An attempt at philosophical analysis. Kyiv: Fact.

[26] Zabuzhko, O. (2024). And again, about information warfare. Retrieved from https://www.facebook.com/share/p/bVKthcqispiwhL13/.

[27] Zdioruk, S.I. (2020). Ukraine on the way of integration to the European Community. Politology Bulletin, 84, 170-191. doi: 10.17721–2415-881x. 2020.84. 170-191.

[28] Zdioruk, S.I., Lytvynenko, O.M., & Rozumna, O.P. (2012). Cultural policy of Ukraine: National model in the European context. Kyiv: Fenix.