Метою цієї роботи є розробка технології діалогової взаємодії як ефективного інструменту для виховання, сприяння вихованню та культивування полі- / мультикультурності майбутніх вчителів / викладачів іноземних мов у освітніх умовах. Завдання дослідження пов'язані з уточненням вимог до проєктування та розробки такої технології діалогової взаємодії, з одного боку; а з іншого, стосуються опису окремих вимог (критеріїв) більш детально, щоб проілюструвати теоретичний виклад матеріалу. Аналіз літератури уможливлює стверджувати, що спілкування – це соціальний процес, у якому [між мовцями] відбувається обмін досвідом, а також обмін методами діяльності, а співрозмовники (за наявності) діляться своїми вміннями та навичками, результатами діяльності, втіленими в матеріальній та духовній культурі. Спілкування (комунікація) відбувається по-різному: між індивідами, між особистістю і світом, наодинці сам з собою і т. д. У статті наголошується на необхідності не лише розвивати комунікативні здібності й навички студентів, які в майбутньому готуються стати вчителями / викладачами іноземних мов, а й формувати комунікативну культуру таких студентів під час вивчення предметів гуманітарного циклу. Огляд літератури спонукає до створення певної класифікації критеріїв і вимог, яким повинна відповідати технологія діалогової взаємодії на етапах її розробки та впровадження з метою виховання, сприяння вихованню та культивування полі- / мультикультурності майбутніх вчителів/викладачів іноземних мов у освітніх умовах. Висновки підкреслюють, що комунікативний та орієнтований підхід до розробки технології діалогової взаємодії вважається провідним і базовим в описі технології, оскільки сприяє розвитку полі-/мультикультурної особистості, оскільки студенти з легкістю можуть справлятися з отриманням і застосуванням нових знань шляхом взаємодії з іншими представниками мов і культур та світом. В основі отриманого в результаті дослідження твердження лежить концепція, що спілкування є суттю всіх технологій, орієнтованих на розвиток особистості
полікультурність, мультикультурність, виховання полікультурності, майбутні викладачі іноземних мов, вища освіта
1. Chernysh, V., Dzhochka, I., Marieiev, D., Kuzebna, V., Shkvorchenko, N. (2021). Formation of communicative professionally oriented competence of future philologists. ALRJournal, 5(1), 185–194. DOI: 10.14744/alrj.2020.44711
2. Education 2030: Incheon Declaration and Framework for Action for the implementation of Sustainable Development Goal 4: Ensure inclusive and equitable quality education and promote lifelong learning opportunities for all (2015). Retrieved on 10 January 2022 from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf 0000245656
3. Haluziak, V. M. (1999). Motyvatsiyno-tsinnisni determinanty indyvidualnoho stylyu pedahohichnoho spilkuvannya [Motivational and value determinants of individual style of pedagogical communication]. Naukovi zapysky. Seriya «Pedahohika i psykholohiya», 1, p. 96–106.
4. Irgatoğlu, A. (2021). Analysis of language learning strategies and stereotypical thoughts of preparatory school students. Journal of Language and Linguistic Studies, 17(1), 01–16. Doi: 10.52462/jlls.1
5. Kolesnyk, O. (2011). Mizhosobystisna vzayemodiya uchasnykiv navchalʹno-vykhovnoho protsesu: sutʹ, typy, funktsiyi, pereshkody [Interpersonal interaction of participants in the educational process: essence, types, functions, obstacles]. Humanizatsiya navchalno-vykhovnoho protsesu, Vol. LVI, p. 5–8.
6. Outcome Document of the Technical Consultation on Global Citizenship Education: Global Citizenship Education: an Emerging Perspective (2013). Retrieved on 10 January 2022 from: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf 0000224115 7. Passov, E. I. (2003). Kommunikativnoye inoyazychnoye obrazovaniye: gotovim k dialogu kul'tur: posobiye dlya uchiteley uchrezhdeniy, obespechivayushchikh polucheniye obshchego srednego obrazovaniya [Communicative foreign language education: preparing for a dialogue of cultures: a guide for teachers of institutions providing general secondary education]. Minsk.
8. Sidash, N., Roganova, M., Domina, V., Victorova, L., Roganov, M., Miroshnichenko, V. (2020). Pedagogical Consciousness Formation of Future University Educators in the Process of Teaching English. Universal Journal of Educational Research, 8(4), 1202–1211. DOI: 10.13189/ujer.2020.080410.
9. Tarasenko, R. O., Amelina, S. M., & Azaryan, A. A. (2019). Features of the use of cloud-based translation systems in the process of forming information competence of translators. In: Kiv, A. E., Shyshkina, M. P. (eds.) Proceedings of the 7th Workshop on Cloud Technologies in Education (CTE 2019), Kryvyi Rih, Ukraine, December 20, 2019, CEUR-WS.org, online (in press).
10. Tymchenko, I. I. (2001). Formuvannya komunikatyvnoyi kultury studentiv u protsesi vyvchennya predmetiv humanitarnoho tsyklu [Formation of communicative culture of students in the process of studying subjects of the humanities cycle]: avtoref. dys. kand. ped. nauk.
11. Ulunova, H. Ye. (2012). Struktura ta rivni kultury profesiynoho spilkuvannya yak invarianta profesiynoyi psykholohichnoyi kultury [Structure and levels of culture in professional communication as an invariant of professional psychological culture]. Retrieved from: http: //dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/12 3456789/39557/32- Ulunova.pdf?sequence =1(2012).
12. Zahorulko, S., Kryvych, M., Bloshchynskyi, I., Farmahei, O., Petrenko, S. (2021). Assessing English Communicative Competence Via Distant Testing. ALRJournal, 5(1), 84–92. DOI: 10.14744/alrj.2020.22043
13. Zaretska, I. (2005). Komunikatyvna kultura yak komponent pedahohichnoyi kultury [Communicative culture as a component of pedagogical culture]. Dyrektor shkoly. Ukrayina [Principal of a School. Ukraine], 3(5), p. 149–157.