Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

За останні тридцять років весь навколишній простір СРСР спостерігав, як на зміну панівній гомогенній культурі радянських часів поступово  приходила значна кількість співіснуючих культурно-ціннісних світів, етикопсихологічних систем, новітніх орієнтацій, у який спосіб  відбувалась  трансформація старої ідеології. Але соціополітична арена лишалась осторонь, коли йшлося про моральну цноту, закладену у родинному колі, архетипи якої сягають сивої давнини. Метою роботи є презентувати процес виховання як інститут соціального спрямування, витоки якого викарбувані часом – з доби античності. У роботі використано описовий метод досліджуваного явища. Розглянуто виховання як соціальний інститут, у якому задіяні усі члени суспільства. Це процес формування й утвердження особистості під впливом «індикаторів» – самоосвіти, навчання, виховання у родинному колі, засвоєння елементів культури, норм, цінностей та соціальних ролей, які є сутнісними для конкретного суспільства

моральна цнота, ціннісні орієнтації, виховання, соціум, клятва, античність