Omelchenko, L.
(2024).
Effective communication: Signs, factors, procedural characteristics.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
12(3),
78-89.
https://doi.org/10.31548/hspedagog/3.2024.78
Наукове обґрунтування чинників, а також процесуальних та результативних характеристик ефективного спілкування дає змогу подолати суперечності між змістом і формою, що постають в сучасному спілкуванні, а отже, сприяє зниженню високого рівня конфліктності, що є основним тягарем великих та малих соціальних груп. Саме тому метою дослідження було виявлення особливостей ефективного спілкування для покращення якості спілкування як підґрунтя оптимізації соціальної взаємодії, розвитку міжособистісних стосунків. У дослідженні застосовувалися методи тематичного аналізу, понятійного аналізу, синтезу, абстрагування, моделювання. Було здійснено теоретичний аналіз концептуальних положень про ефективне спілкування. Встановлено, що ефективність спілкування зумовлюється здатностями, якостями та комунікативними вміннями суб’єктів спілкування, конгруентністю та емпатією, що проявляються в їхній комунікативній поведінці. Виявлено, що ефективне спілкування сприяє досягненню взаєморозуміння співрозмовників, зближенню їхніх психологічних позицій, зумовлює взаєморозвиток суб’єктів спілкування, є підґрунтям нормалізації психічного стану представників соціальних груп, забезпечує позитивну групову динаміку, вироблення конструктивних стратегій міжособистісної взаємодії. Було узагальнено результати наукових досліджень зовнішніх чинників ефективного спілкування. З’ясовано, що високий рівень ефективності спілкування проявляється в тих ситуаціях соціальної взаємодії, що характеризуються стабільністю, передбачуваністю, високим ступенем визначеності. Ефективне спілкування є однією з ознак тих соціальних груп, що характеризуються високим рівнем згуртованості, чіткістю рольової структури, наявністю спільно вироблених цінностей, що визначають організаційну культуру. Практична значущість дослідження полягає у можливості врахування висновків у практиці професійного спілкування психологів, соціальних працівників, педагогів, менеджерів, державних службовців, медичних працівників; застосуванні їх при визначенні причин виникнення деструктивних конфліктів в міжособистісних стосунках та груповій взаємодії, виявленні шляхів їх запобігання
емпатія; конгруентність; комунікативні вміння; ситуація спілкування; якість спілкування
[1] Arendt, J.F.W., Verdorfer, A.P., & Kugler, K.G. (2019). Mindfulness and leadership: Communication as a behavioral correlate of leader mindfulness and its effect on follower satisfaction. Frontiers in Psychology, 10, article number 667. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00667.
[2] Argyle, M., Bendix, R., Flinn, M.W., & Hagen, E.E. (1967). Social theory and economic change. London: Tavistock Publications.
[3] Berne, E. (1964). Games people play: The psychology of human relationships. New York: Grove Press.
[4] Braun, V., & Clarke, V. (2020). Can I use TA? Should I use TA? Should I not use TA? Comparing reflexive thematic analysis and other pattern-based qualitative analytic approaches. Counselling and Psychotherapy Research, 21(1), 37-47. doi: 10.1002/capr.12360.
[5] Donovan, Е., Brown, L., Lindstadt, С., Table, В., Heidari, С., Coolidge, А., Omran, S., & Rush, S. (2021). The 12 fundamentals of highly effective communicators: Teaching theory-based professional communication to pharmacy students. Journal of Communication Pedagogy, 4, 21-37. doi: 10.31446/jcp.2021.1.03.
[6] Durán-Terrádez, L.-C., & Baviera, T. (2023). Speaking without hurting: Assertiveness and psychological safety in receiving criticism. Revista Empresa y Humanismo, 26(2), 9-32. doi: 10.15581/015.XXVI.2.9-32.
[7] Fiore, N.A. (2010). The now habit at work: Perform optimally, maintain focus, and ignite motivation in yourself and others. Hoboken: Wiley.
[8] Fuller, M.M., de Jong, M.D.T., & van Vuuren, H.A. (2024). Training empathy competence in a professional communication program: Course development, evaluation, and student reflections. IEEE Transactions on Professional Communication, 67(4), 488-501. doi: 10.1109/tpc.2024.3455448.
[9] Harris, T.A. (1967). I’m OK – You’re OK. New York: Harper & Row.
[10] Kalmykova, L., Kharchenko, N., & Mysan, I. (2020). Philosophy of language and the language of philosophy: A new approach to functional classification of the world’s languages. Philosophy and Cosmology, 25, 88-107.
[11] Kellerman, Н. (1979). Group psychotherapy and personality: Intersecting structures. New York: Grune & Stratton.
[12] Kesselring, T., & Müller, U. (2011). The concept of egocentrism in the context of Piaget’s theory. New Ideas in Psychology, 29(3), 327-345. doi: 10.1016/j.newideapsych.2010.03.008.
[13] Krystallidou, D., et al. (2024). Communication in refugee and migrant mental healthcare: A systematic rapid review on the needs, barriers and strategies of seekers and providers of mental health services. Health Policy, 139, article number 104949. doi: 10.1016/j.healthpol.2023.104949.
[14] Lasswell, H.D. (1951). The political writings of Harold D. Lasswell. Glencoe, Illinois: The Free Press.
[15] Lewin, К. (1951). Field theory in social science. New York: Harper & Row.
[16] Maksymenko, S.D., & Nosenko, E.L. (2020). Experimental psychology: Textbook. Kyiv: Center for Educational Literature.
[17] Marbun, T.O., Antarani, P., & Putri, M.A. (2023). Effective communication results in effective leadership. DaengKu: Journal of Humanities and Social Sciences Innovation, 3(4), 571-578. doi: 10.35877/454ri.daengku1760.
[18] Morelli, N.M, Hong, K., Garcia, J., Elzie, X., Alvarez, A., & Villodas, M.T. (2023). Everyday conflict in families at risk for violence exposure: Examining unique, bidirectional associations with children’s anxious- and withdrawn-depressed symptoms. Research on Child and Adolescent Psychopathology, 51, 317-330. doi: 10.1007/s10802-022-00966-6.
[19] Moskalenko, V. (2008). Social psychology: Textbook (2nd ed.). Kyiv: Center for Educational Literature.
[20] Orban-Lembryk, L., & Oros, I. (2021). Psychological and pedagogical principles of communication. Berehove-Uzhhorod: Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education.
[21] Rogers, С. (1946). Significant aspects of client-centered therapy. American Psychologist, 1(10), 415422. doi: 10.1037/h0060866.
[22] Selivanova, O.O. (2012). Speech influence in communicative interaction. Psycholinguistics, 10, 223229.
[23] Siddiqi, M.A., Pak, W., & Siddiqi, M.A. (2022). A study on the psychology of social engineeringbased cyberattacks and existing countermeasures. Applied Sciences, 12, article number 6042. doi: 10.3390/app12126042.
[24] Skrypchenko, O.V., et al. (2020). General psychology: Textbook (9th ed.). Kyiv: Caravela.
[25] Verderber, K.S., Sellnow, D.D., & Verderber, R.F. (2017). Communicate! (5th ed.). Boston: Cengage Learning.
[26] Wenxiu, Р. (2015). Analysis of new media communication based on Lasswell’s “5W” model. Journal of Educational and Social Research, 5(3), article number 245. doi: 10.5901/jesr.2015.v5n3p245.
[27] Wood, J.T. (2019). Bundle: Interpersonal communication. Florence, Kentucky: Cengage Learning.
[28] Ziegler, R., Hedder, I.R., & Fischer, L. (2021). Evaluation of science communication: Current practices, challenges, and future implications. Frontiers in Communication, 6, article number 669744. doi: 10.3389/fcomm.2021.669744.