Zelenin, V., Chopyk, L., & Doskach, S.
(2024).
Media influence on mass perception and psychological state of citiz.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
12(2),
213-219.
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(2).2024.213-219
В наш час стрімкий розвиток технологій сприяв швидкому поширенню використання соціальних мереж серед громадян різних країн. Це докорінно змінило те, як люди взаємодіють і спілкуються між собою, як отримують інформацію. Водночас довіра людей до різних медіа та їх використання може вплинути на їхній емоційний та психологічний стан. Мета дослідження – провести оцінку впливу медіа на масове сприйняття та психологічний стан громадян. Враховуючи величезний вплив, який медіа мають на суспільство, вкрай важливо зрозуміти психосоціальні механізми, за допомогою яких символічна комунікація впливає на людське мислення, сприйняття та поведінку. Визначено, що традиційні медіа (інтернет-ресурси, соціальні мережі, телебачення, газети, журнали тощо) стали важливим каналом для отримання інформації. Результати демонструють вплив контенту новин на настрої та думки національної аудиторії. Саме тому сучасне суспільство черпає всі нові тенденції, моду та примхи із медіа. Встановлено, що медіа суттєво впливають на поведінку людей у суспільстві. Крім позитивних наслідків для бізнесу, політики та суспільства, існують і деякі негативні, такі як кібербулінг, проблеми з приватним життям та фейкові новини. Засоби масової інформації (ЗМІ) використовуються для соціального втручання, щоб поширювати інформацію та змінювати соціальну поведінку. Це просоціальний ефект медіа. Існує чіткий зв'язок між переглядом насильницьких відео в ЗМІ та тенденцією до зростання насильства, агресії серед друзів, рідних та інших людей. Люди, які багато дивляться телевізор, схильні переоцінювати кількість насильства та злочинів, що відбуваються у світі. Отже, встановлено, що, медіа мають дуже великий вплив на зміну поточної та соціальнопсихологічної частини суспільства. В свою чергу, ця зміна спричиняє рух, який можна виявити і спрямувати в позитивному або негативному напрямку
психічне здоров’я, засоби масової інформації, позитивний вплив, негативний вплив
[1] Aslam, F., Awan, T.M., Syed, J.H., Kashif, A., & Parveen, M. (2020). Sentiments and emotions evoked by news headlines of coronavirus disease (COVID-19) outbreak. Humanities and Social Sciences Communications, 7, article number 23. doi: 10.1057/s41599-020-0523-3.
[2] Barlett, C.P., & Gentile, D.A. (2015). Affective and emotional consequences of the mass media. In K. Döveling, C. von Scheve, & E.A. Konijn (Eds.), The Routledge handbook of emotions and mass media (pp. 60-78).
[3] Field, A.E., Cheung, L., Wolf, A.M., Herzog, D.B., Gortmaker, S.L., & Colditz, G.A. (1999). Exposure to the mass media and weight concerns among girls. Pediatrics, 103(3), article number e36. doi: 10.1542/peds.103.3.e36.
[4] Garfin, D.R., Silver, R.C., & Holman, E.A. (2020). The novel coronavirus (COVID-19) outbreak: Amplification of public health consequences by media exposure. Health Psychology, 39, 355-357. doi: 10.1037/hea0000875.
[5] Li, P.-P., & Zhong, F. (2022). A study on the correlation between media usage frequency and audiences’ risk perception, emotion, and behavior. Frontiers in Psychology, 12, article number 822300. doi: 10.3389/fpsyg.2021.822300.
[6] Mehraj, H.K., Bhat, A.N., & Mehraj, H.R. (2014). Impacts of media on society: A sociological perspective. International Journal of Humanities and Social Science Invention, 3(6), 56-64.
[7] Nader, K., Toprac, P., Scott, S., & Baker, S. (2022). Public understanding of artificial intelligence through entertainment media. AI & Society, 1-14. doi: 10.1007/s00146-022-01427-w.
[8] Ramkissoon, H. (2021). Place affect interventions during and after the COVID-19 pandemic. Frontiers in Psychology, 12, article number 726685. doi: 10.3389/fpsyg.2021.726685.
[9] Riley, A.H., Sangalang, A., Critchlow, E., Brown, N., Mitra, R., & Campos Nesme, B. (2021). Entertainment-education campaigns and COVID-19: How three global organizations adapted the health communication strategy for pandemic response and takeaways for the future. Health Communication, 36(1), 42-49. doi: 10.1080/10410236.2020.1847451.
[10] Ruben, M.A., Wormwood, J.B., Neumann, A.E., & Quigley, K.S. (2016). Remember how this feels: Inconsistency in recalled impact of a mass violence incident is related to poorer mental health outcomes. Translational Issues in Psychological Science, 2(4), 382-394.
[11] Saddiqi, Q., & Silab, S. (2023). Negative impacts of mass media on social and psychological life of human beings. Sprin Journal of Arts, Humanities and Social Sciences, 2(1), 58-68. doi: 10.55559/sjahss.v2i01.80.
[12] Wormwood, J.B., Devlin, M., Lin, Y.R., Barrett, L.F., & Quigley, K.S. (2018). When words hurt: Affective word use in daily news coverage impacts mental health. Frontiers in Psychology, 9, article number 1333. doi: 10.3389/fpsyg.2018.01333.
[13] Wormwood, J.B., Lin, Y.R., Lynn, S.K., Barrett, L.F., & Quigley, K.S. (2019). Psychological impact of mass violence depends on affective tone of media content. PLoS One, 14(4), article number e0213891. doi: 10.1371/journal.pone.0213891.