У статті здійснено аналіз ключових понять дослідження, зокрема «біоетика», «біоетичні принципи», «біоетичні правила», «біоетичні погляди студентів – майбутніх ветеринарів». Не зважаючи на те, що поняття «біоетика» введено до наукового обігу ще в 1971 році, у сучасній вітчизняній науковій літературі висвітлено недостатньо. Аналіз наукових джерел свідчить, що біоетика розглядається як наука, що вивчає моральні засади співжиття людини із усім живим, у тому числі з тваринами. У ході дослідження виокремлено основні біоетичні принципи в контексті досліджуваної проблеми, зокрема: життя як найвища цінність; любов та турбота до всіх проявів життя, справедливість, автономія, відповідальність за природу, гуманне ставлення до тварин. У статті висвітлено основні правила, якими має користуватися біоетичні особистість (за Г.Губенко), а саме: 1) Я визнаю необхідність прийняття невідкладних заходів у світі, що знаходиться у кризовій ситуації; 2) Я приймаю той факт, що виживання і розвиток людства у майбутньому значною мірою залежить від сьогоднішніх планів і діяльності людини; 3) Я визнаю унікальність кожної особистості; 4) Я приймаю неминучість деяких людських страждань; 5) Я підтверджую своє благоговіння перед життям. Аналіз та узагальнення результатів дослідження дали можливість визначити поняття «біоетичні погляди студентів – майбутніх ветеринарів» як систему знань про біоетичні принципи, правила та цінності, які формуються у здобувачів під час їх професійної підготовки, виражають їх етичне ставлення до усього живого та будуть реалізуватися у майбутній професійній діяльності для вирішення етичних дилем, пов’язаних із життям та здоров’ям тварин
біоетика, біоетичні погляди, майбутні ветеринари, біоетичні цінності, біоетичні норми, біоетичні принципи
[1] Di Bernardo, G. (2001). Bioethics: Philosophical justification. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 11, 33-38.
[2] Bilousova, T. (2019). Lexicographic ordering of bioethical terminology. Scientific works of the Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University. Philological Sciences, 49, 76-78.
[3] Galkin, O.Yu., & Hryhorenko, A.A. (2011). Bioethics in Ukraine: From theory to practice. Regulatory, legal and educational and scientific aspects. Journal “KPI Science News”, 3, 12-19.
[4] Rassudina, K. (2021). Bioethical concept of quality of life: Critical analysis. Scientific Notes of NaUKMA. Philosophy and Religious Studies, 7, 71-77.
[5] Potter, V.R. (1971). Bioethics: Bridge to the future. Hoboken: Prentice Hall.
[6] Kundiyev, Yu., Dembnovetzky, O., Chashchin, M., & Rudy, R. (2002). Bioethics ‒ new level of integration of sciences and humanities. Bulletin of the National Academy of Sciences of Ukraine, 11, 11-17.
[7] Kundiyev, Yu. (2004). Bioethics. Encyclopedia of Modern Ukraine, 3, article number 35291.
[8] Pustovit, S. (2009). Global bioethics: Formation of theory and practice (philosophical analysis). Kyiv: Arctur-A.
[9] Vynnyk-Ostapyshyn, V. (2015). Bioethics as a way to harmonious coexistence of human and nature. Herald of Precarpathian University. Philosophical and Psychological Sciences, 19, 59-65.
[10] Hrynyova, M. (2016). Bioethics as an understanding of the phenomenon of life. The Image of a Modern Teacher, 5, 5-8.
[11] Hubenko, H. (2014). The role of bioethics & noospheric class in solution of modern moral crisis of civilization. Scientific Notes of Ostroh Academy National University, “Philosophy” Series, 16, 122-127.
[12] Sinyavsky, V.V., & Sergeenkova, O.P. (2007). Psychological dictionary. Kyiv: Naukoviy Svit.