У статті здійснено розрізнення модерних соціально-політичних наративів з притаманними їм спекулятивними онтологічними та антропологічними основами та реальних підвалини соціальних трансформацій епохи Модерну та показано, що ідейні та суспільно-політичні підвалини лібералізму, зародилися у домодерну добу, набувши масового поширення після виникнення книгодруку. Відкривши доступ широким народним масам до інформаційних ресурсів, він став важливою передумовою трансформації народів в нації, об’єднаних найбільш суголосним їхньому історичному розвитку та соціальним запитам ідеологічним ядром. Його своєрідність була визначена груповими інтересами активної меншості, котра, користуючись здобутками інформаційно-технічних революцій, прикладала чимало зусиль для знищення старих і, що важливо, несправедливих, соціальних порядків. Боротьба з ними, давала індульгенцію на некритичність, тим самим сприяючи проникненню в суспільну свідомість великої кількості ідей, ідеалів та норм, які, попри свій гуманістичний пафос, заклали підвалини для формування нових форм поневолення людини
лібералізм, Модерн, ідеологія, ідея, книгодрук, інформаційна революція