Сьогодні в епоху включеності людини у велику кількість соціальних груп, спрямованості на оволодіння і виконання різноманітних соціальних ролей, отримання і опрацювання значних обсягів інформації, швидке прийняття рішень і подолання труднощів, що вимагають розширення адаптаційних ресурсів і сприяють збільшенню психоемоційної напруги, особливої актуальності набуває проблема психологічного самопочуття людини зрілого віку. Мета. Дослідження пов’язане з теоретичним аналізом проблеми психологічного самопочуття, емпіричним дослідженням основних його складових в зрілому віці. Методи. Для розв’язання поставленої мети нами був використаний комплекс методів: теоретичні – аналіз, систематизація, узагальнення наукових джерел; емпіричні – опитування, бесіда; психодіагностичні – опитувальник мотивації професійної діяльності К. Замфір; опитувальник САН (самопочуття, активність, настрій). У дослідженні брали участь 30 осіб віком від 35 до 50 років. Результати емпіричного дослідження особливостей психологічного самопочуття (мотивація професійної діяльності, психоемоційний стан) показали, що у людей зрілого віку домінує внутрішній тип мотивації і зовнішня негативна мотивація; середні показники самопочуття і настрою, низькі й середні показники активності. Для більшості респондентів пріоритетними є отримання задоволення від процесу і результату своєї професійної діяльності та повна самореалізація в ній, а також значний відсоток вибірки керується прагненням уникати критики та можливих неприємностей у професійній діяльності. Перспективи подальших розробок вбачаємо в розробці та апробації програми оптимізації психологічного самопочуття осіб зрілого віку засобами фізичної культури
психологічне самопочуття, мотивація професійної діяльності, активність, настрій, зрілий вік
1. Skrypchenko O. V., Dolynska L. V., Ohorodniichuk Z. V. (ed.) (2012) Vikova ta pedahohichna psykholohiia [Age and pedagogical psychology]. Kyiv: Caravela (in Ukrainian).
2. Gavrilkevich V., Firstova O. (2023) Emotsiini stany osobystosti: teoretychne doslidzhennia fenomenu [Emotional states of personality: a theoretical study of the phenomenon]. Psychology Travelogs, no. 2. pp. 41–50 (in Ukrainian).
3. Golovina K.O. Prisnyakova L.M. (2021) Psykholohichnyi stan osobystosti [Psychological state of the individual]. Actual problems of jurisprudence and psychology: materials of the All-Ukrainian Science and Practice. conf. (Dnipro, September 30, 2021). Dnipro: VNPZ "DSU". pp. 62-69 (in Ukrainian).
4. Kyrylenko T. S. (2007) Psykholohiia: emotsiina sfera osobystosti : navch. posibnyk [Psychology: the emotional sphere of personality: academic. manual]. Kyiv: Lybid (in Ukrainian).
5. Shapar V. B. (2005) [Modern explanatory psychological dictionary]. Kharkiv: Prapor (in Ukrainian).
6. Linley P. A., Maltb J., Woodc A. M., Osborne G., Hurling R. (2009) Measuring happiness: The higher order factor structure of subjective and psychological wellbeing measures. Personality and Individual Differences, no. 47. рр. 878–884.
7. Ryff C. D. (2000) The structure of psychological well-being revisited. Journal motivation, social development, and well-being. American Psychology, no. 55. рр. 68–78 (in USA).