В статті обґрунтовано адаптивну інтерпретацію культурологічного підходу у вищій освіті як спрямованість освітнього процесу на реалізацію провідних положень культурології, осмислення яких спонукає особистість усвідомлювати взаємозв’язок особистісного, фахово-предметного, загально-професійного, соціального, культурно-комунікативного, професійно-методичного, управлінського, організаційного, методологічного, психолого-педагогічного, культурологічного в змісті теоретично-практичного супроводу професійної підготовки майбутніх викладачів ЗВО. З’ясовано, що професійна підготовка майбутніх викладачів ЗВО з опертям на реалізацію культурологічного підходу підсилює формування в них таких здатностей: професійна спрямованість культурологічних знань; професіоналізм культурологічної комунікації; професійне культурологічне самовдосконалення. Відмічено, що управління культурологічно зорієнтованим середовищем у закладі вищої освіти доцільно актуалізувати в межах суб’єктного; аксіологічно-змістового, нормативно-регулятивного; управлінсько-діяльнісного; інфракструктурного сегментах освітнього процесу. У зв’язку із цим уточнено, що функціонування культурологічно зорієнтованого освітнього середовища в межах формування професійної компетентності майбутніх викладачів ЗВО передбачає управління динамічно-відкритим освітнім процесом інноваційного характеру, який розвивається відповідно до суспільних запитів на підготовку культурологічно компетентних фахівців, характеризується єдністю і цілісністю, поєднує колективний та індивідуальний культурологічний досвід суб’єктів педагогічної взаємодії й забезпечує цілеспрямоване формування культурологічних здатностей майбутніх викладачів ЗВО. Відповідно до сформульованих теоретичних основ логічного розв’язання окресленої проблеми висвітлено перебіг застосування емпіричних методів дослідження в педагогічному середовищі ЗВО: анкетування та експертної оцінки. Зокрема їх результати підтверджують часткову дієвість усталених освітніх традицій в нинішніх реаліях та ступінь усвідомлення, потреби й мотивів науково-педагогічних працівників до ініціювання людиноцентричного, громадянського та національно-патріотичного контенту навчального складника сучасного освітнього простору
культурологічний підхід, майбутній викладач, заклад вищої освіти, культурологічно орієнтоване середовище
1. Hrechanyk, N. (2019). Philosophical aspect of the cultural competence of the individual. Pedagogical Sciences: Theory, History, Innovative Technologies, 10(94), 117-130.
2. Halash, H. (1996). Individual competencies and the demand of the society. Strasbourg: CDCC.
3. Yermakov, G. (Ed.). (2005). Life competence of a personality: From theory to practice: A scientific and methodological manual. Zaporizhzhia: Centurion.
4. Bezemchuk, L. (2014). The structure of preparation of a future teacher of musical art for professional activity in the conditions of higher education. Youth and Market, 10.
5. Solyar, L. (2016). Competence-based approach to the problem of forming ethnocultural competence of future teachers of musical art. Scientific Bulletin of V. O. Sukhomlynsky Moscow National University. Pedagogical Sciences, 1(52).
6. Vitvitska, S. (2016). Professionographic approach in the training of future masters of education in the context of information and communication technologies. In Theory and practice of professional skills in the conditions of lifelong learning (pp. 192-222). Zhytomyr: Ruta Publishing House.
7. Hrechanyk, N. (2020). Features of creating a culturally orientated environment in the context of professional training of future primary school teachers. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 8(91), 16-20.
8. Hrechanyk, N. (2020). Model of practical training of future primary school teachers for the implementation of cultural competence in professional activity. Scientific Vector of the Balkans, 4(1), 21-25.