Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Психологічні ресурси професійного зростання викладачів соціономічних спеціальностей у контексті розвитку їх суб’єктності

Оксана Сергєєнкова
Завантажити статтю
Анотація

Стаття присвячена актуальному питанню щодо формування професійної позиції викладачів. Професійне зростання викладачів соціономічних спеціальностей відбувається в умовах високої емоційної напруги та інтенсивної міжособистісної взаємодії, що підвищує вимоги до саморегуляції й відповідальності за психологічний клімат освітнього середовища. Це посилює ризик хронічного стресу та вигорання, знижуючи якість викладання і стійкість у професії. Водночас недостатньо з’ясовано, як саме психологічні ресурси перетворюються на професійне зростання і яку роль у цьому відіграє суб’єктність викладача. Метою роботи було визначення особливості психологічних ресурсів професійного зростання викладачів соціономічних спеціальностей та обґрунтування моделі їх реалізації в контексті розвитку суб’єктності. Показано, що емоційні чинники та соціоемоційні компетентності формують основу психологічної стійкості у взаємодії, тоді як резильєнтність і самоефективність підтримують витривалість, відновлення та професійну мотивацію, психологічний капітал та усвідомленість, підсилюють позитивну саморегуляцію та знижують реактивність. Встановлено, що провідним механізмом трансформації ресурсів у професійне зростання є суб’єктність викладача, яка реалізувалася через проактивну організацію діяльності, підтримання професійної ідентичності й залученості та задоволення базових психологічних потреб. Окреслено, що якість взаємин «викладач-студент» є специфічним ресурсом соціономічної сфери та модифікує ефективність ресурсів через довіру й емоційну безпеку. Зазначено, що психологічні ресурси викладача утворюють цілісну систему, а центральним механізмом професійного зростання виступає суб’єктність, що поєднує стійкість, проактивність і смислотворення у професійній ролі. Практичні підходи, спрямовані на розвиток суб’єктності та саморегуляції, мають потенціал підвищувати благополуччя, знижувати ризики вигорання і покращувати якість освітнього середовища. Отриманні дані можуть сприяти розробці ефективних програм професійного зростання вчителів

Ключові слова

освіта; благополуччя; вигорання; самоефективність; психологічний капітал

ЦИТУВАТИ
Serhieienkova, O. (2026). Psychological resources of professional growth among lecturers in socionomic specialties in the context of the development of their subjectivity. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 14(2), 118-128. https://doi.org/10.31548/hspedagog/2.2026.118
Використані джерела
  1. Agyapong, B., Brett-MacLean, P., Burback, L., Agyapong, V.I.O., & Wei, Y. (2023). Interventions to reduce stress and burnout among teachers: A scoping review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(9), article number 5625. doi: 10.3390/ijerph20095625.
  2. Cho, I.-K., Lee, J., Kim, K., Lee, J., Lee, S., Yoo, S., Suh, S., & Chung, S. (2021). Schoolteachers’ resilience does but self-efficacy does not mediate the influence of stress and anxiety due to the COVID-19 pandemic on depression and subjective well-being. Frontiers in Psychiatry, 12, article number 756195. doi: 10.3389/fpsyt.2021.756195.
  3. Ciuhan, G.C., Nicolau, R.G., & Iliescu, D. (2022). Perceived stress and wellbeing in Romanian teachers during the COVID-19 pandemic: The intervening effects of job crafting and problem-focused coping. Psychology in the Schools, 59(9), 1844-1855. doi: 10.1002/pits.22728.
  4. de Carvalho, J.S., et al. (2021). Effects of a mindfulness-based intervention for teachers: A study on teacher and student outcomes. Mindfulness, 12, 1719-1732. doi: 10.1007/s12671-021-01635-3.
  5. Gilar-Corbi, R., Izquierdo, A., & Castejón, J.L. (2025). Emotional factors in the psychological well-being of future teachers: A structural model. Journal of Intelligence, 13(6), article number 70. doi: 10.3390/jintelligence13060070.
  6. Gracia, E.P., Rodríguez, R.S., Pedrajas, A.P., & Carpio, A.J. (2021). Teachers’ professional identity: Validation of an assessment instrument for preservice teachers. Heliyon, 7(9), article number e08049. doi: 10.1016/j.heliyon.2021.e08049.
  7. Jiang, Y., & Yuan, Q. (2025). How job satisfaction affects teachers’ occupational burnout: The mediating role of psychological capital moderated by physical exercise. Acta Psychologica, 260, article number 105594. doi: 10.1016/j.actpsy.2025.105594.
  8. Kim, L.E., Fields, D., & Asbury, K. (2023). “It feels like I’m back to being a teacher”: A longitudinal trajectory analysis of teachers’ experiences during the first 8 months of COVID-19 in England. The British Journal of Educational Psychology, 93(4), 1105-1122. doi: 10.1111/bjep.12622.
  9. Kwon, S., Kim, W., Bae, C., Cho, M., Lee, S., & Dreamson, N. (2021). The identity changes in online learning and teaching: Instructors, learners, and learning management systems. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 18, article number 67. doi: 10.1186/s41239-021-00304-8.
  10. Lee, C., & Chae, S.E. (2025). Enhancing teacher well-being through cognitive behavioral theory and visual imagery-based writing with the resulting tower model. Scientific Reports, 15, article number 2081. doi: 10.1038/s41598-024-80997-9.
  11. Lin, Y., Ameyaw, M.A., Zhang, Q., Sun, B., & Li, W. (2022). The relationship between teacher professional identity and burnout amid the pandemic: A moderated mediation model. Frontiers in Public Health, 10, article number 956243. doi: 10.3389/fpubh.2022.956243.
  12. Lokhvis, O. (2022). Psychological characteristics of self-regulatory behavior of future teachers in the process of professional development. Journal of Psychological Perspectives, 39, 257-269. doi: 10.29038/2227-1376-2022-39-log.
  13. Nwoko, J.C., Emeto, T.I., Malau-Aduli, A.E.O., & Malau-Aduli, B.S. (2023). A systematic review of the factors that influence teachers’ occupational wellbeing. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(12), article number 6070. doi: 10.3390/ijerph20126070.
  14. Rubio-Valdivia, J.M., Granero-Gallegos, A., Carrasco-Poyatos, M., & López-García, G.D. (2024). The mediating role of teacher efficacy between academic self-concept and teacher identity among pre-service physical education teachers: Is there a gender difference? Behavioral Sciences, 14(11), article number 1053. doi: 10.3390/bs14111053.
  15. Sohail, M.M., Baghdady, A., Choi, J., Huynh, H.V., Whetten, K., & Proeschold-Bell, R.J. (2023). Factors influencing teacher wellbeing and burnout in schools: A scoping review. Work: A Journal of Prevention, Assessment & Rehabilitation, 76(4), 1317-1331. doi: 10.3233/WOR-220234.
  16. Villalta-Paucar, M., Rebolledo-Etchepare, J., & Hernández-Ramos, J.P. (2025). Relationship between well-being and inclusive practice in Chilean teachers: A preliminary analysis. Journal of Intelligence, 13(12), article number 152. doi: 10.3390/jintelligence13120152.
  17. Wang, Y., & Wang, Y. (2022). The interrelationship between emotional intelligence, self-efficacy, and burnout among foreign language teachers: A meta-analytic review. Frontiers in Psychology, 13, article number 913638. doi: 10.3389/fpsyg.2022.913638.
  18. Xue, D., Sun, B., Li, W., Zhou, H., Ding, F., & Xiao, W. (2023). The symptom network structure of teachers’ burnout and its connection to psychological capital. Psychology Research and Behavior Management, 16, 3503-3518. doi: 10.2147/PRBM.S421932.
  19. Yaremchuk, N., Pinchuk, N., Kalahurka, K., & Turko, B. (2024). Formation of professional identity of future teachers under conditions of a digital educational environment. Insight: The Psychological Dimensions of Society, 12, 229-249. doi: 10.32999/2663-970X/2024-12-8.
  20. Zhai, Y., Xiao, W., Sun, C., Sun, B., & Yue, G. (2025). Professional identity makes more work well-being among in-service teachers: Mediating roles of job crafting and work engagement. Psychological Reports, 128(4), 2983-3000. doi: 10.1177/00332941231189217.
  21. Zhang, S., & Luo, Y. (2023). Review on the conceptual framework of teacher resilience. Frontiers in Psychology, 14, article number 1179984. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1179984.