Метою дослідження було з’ясування того, яким чином мовленнєва взаємодія впливає на формування й розвиток соціального інтелекту у старшому дошкільному віці. Дослідження виконано у форматі теоретичного якісного порівняльно-інтерпретаційного аналізу наукових і нормативних джерел, зіставлених за психологічними, лінгвістичними та педагогічними параметрами проблеми. У результаті встановлено, що соціальний інтелект старших дошкільників має багатокомпонентну структуру і охоплює соціальне пізнання, емоційне розуміння, інтерпретацію намірів і переживань іншої людини, соціальний досвід взаємодії та поведінкову гнучкість. Виявлено, що мовленнєва взаємодія забезпечує розвиток цих компонентів не як супровідний елемент спілкування, а як механізм координації спільної діяльності, узгодження позицій, вербалізації емоційних і ментальних станів, пояснення власних намірів і регуляції поведінки у взаємодії з дорослими й однолітками. Показано, що діалогічне мовлення пов’язане з розвитком здатності дитини враховувати позицію іншого, спілкування з дорослим – із засвоєнням моделей тлумачення соціальних ситуацій, взаємодія з однолітками – з формуванням навичок домовленості й перегляду правил, а мовленнєвий супровід сюжетно-рольової гри – з розвитком соціальної регуляції поведінки. Визначено, що педагогічні умови розвитку соціального інтелекту в мовленнєвій взаємодії охоплюють діалогічну організацію освітнього середовища, підтримку дитячої ініціативи у спілкуванні, комунікативну насиченість гри, мовленнєвий супровід спільної діяльності, створення ситуацій для обговорення емоційних станів, намірів і вчинків, а також залучення дитини до взаємодії з дорослими й однолітками. Доведено доцільність розгляду проблеми на перетині психологічного, лінгвістичного та педагогічного підходів, оскільки соціальний інтелект у старшому дошкільному віці формується в процесі змістовно організованої комунікативної практики. Практична значущість дослідження полягає в можливості використання його результатів для організації комунікативно насиченого освітнього середовища, удосконалення сюжетно-рольової гри та підготовки педагогів до використання діалогічних форм взаємодії зі старшими дошкільниками
емоційна компетентність; мовленнєві ігри; розуміння емоцій; рольова гра; комунікативні навички