Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Концептуальне розмежування поняття «лідер» і «провідник»: філософсько-управлінський аспект

Сергій Немченко, Ірина Шумілова
Завантажити статтю
Анотація

У статті досліджувалися концептуальні та функціональні відмінності між поняттями «лідер» та «провідник» у контексті сучасного освітнього менеджменту. Актуальність теми зумовлена потребою переосмислення управлінських ролей в умовах трансформації освітніх систем, зростанням значення стратегічного бачення, ціннісно орієнтованого керівництва та нових форм професійної взаємодії. Незважаючи на широку присутність терміна «лідерство» у педагогічних дослідженнях, поняття «провідництво» залишається методологічно нечітким, що затруднює побудову ефективних моделей управління. Метою дослідження було визначення концептуальних розбіжностей між феноменами лідерства та провідництва, а також емпіричне виявлення провідницьких орієнтацій управлінців в освітньому середовищі України. Методологічною основою роботи стало поєднання контент-аналізу наукових джерел, етимологічного та семантичного аналізу, філософської герменевтики та порівняльного дослідження управлінських парадигм. Емпірична частина базувалась на опитуванні 126 респондентів трьох професійних груп: керівників закладів освіти, методистів та педагогів, які проявляли неформальне лідерство. Використано три психометрично валідизовані інструменти: КОПО-2024, ІСБ-12 та ІСП-10. Застосовано методи дескриптивної статистики, кореляційний, факторний та кластерний аналіз. Результати виявили три інтегральні типи управлінських орієнтацій: смислових наставників, рефлексивних стратегів і креативних місіонерів. Доведено, що провідництво формувалося як багатовимірний феномен, який поєднав стратегічне бачення, ціннісно-гуманістичну орієнтацію та здатність до створення смислового простору розвитку. Отримані результати дали змогу сформулювати авторську модель розмежування понять, у якій провідництво трактувалося як феномен, що інтегрує інтелектуальне бачення, здатність задавати напрям розвитку та створювати ідейні рамки для формування лідерів. Практична значущість дослідження полягає у можливості застосування уточненої концептуальної диференціації у менеджменті, освітньому управлінні та стратегічному плануванні

Ключові слова

провідництво; лідерство; філософія управління; стратегічне бачення, авторська модель; смисловий простір розвитку

ЦИТУВАТИ
Nemchenko, S., & Shumilova, I. (2026). Conceptual distinction between the concepts of “leader” and “guide”: Philosophical and managerial aspects. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 14(2), 152-165. https://doi.org/10.31548/hspedagog/2.2026.152
Використані джерела
  1. Aas, M. (2017). Understanding leadership and change in schools: Expansive learning and tensions. International Journal of Leadership in Education, 20(3), 278-296. doi: 10.1080/13603124.2015.1082630.
  2. American Sociological Association’s Code of Ethics. (2018, June). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/asa_code_of_ethics-june2018a.pdf.
  3. Bartlett, M.S. (1951). The effect of standardization on a χ2 approximation in factor analysis. Biometrica, 38(3-4), 337-344. doi: 10.1093/biomet/38.3-4.337.
  4. Bass, B., & Riggio, R.E. (2006). Transformational leadership (2nd ed.). Hove: Psychology Press.
  5. Bass, B.M., & Avolio, B.J. (1994). Improving organizational effectiveness through transformational leadership. Thousand Oaks: Sage Publications.
  6. Braun, V., & Clarke, V. (2023). Toward good practice in thematic analysis: Avoiding common problems and be(com)ing a knowing researcher. International Journal of Transgender Health, 24, 1. doi: 10.1080/26895269.2022.2129597.
  7. Bryman, A.E. (1992). Charisma and leadership in organizations. London: Sage Publications.
  8. Bush, T. (2025). Instructional leadership in the 21st century: Building on the Hallinger and Murphy PIMRS model. Educational Management Administration & Leadership, 53(3), 481-483. doi: 10.1177/17411432251327800.
  9. Cañadas, A., Jácome, R., & Granero, L.P. (2025). Integral humanistic leadership model. Humanistic Management Journal. doi: 10.1007/s41463-025-00213-2.
  10. Day, C., & Gu, Q. (2020). The new lives of teachers (2nd ed.). London: Routledge. doi: 10.4324/9780203847909.
  11. DeVellis, R.F., & Thorpe, C.T. (2021). Scale development: Theory and applications (5th ed.). Thousand Oaks: Sage Publications.
  12. Field, A. (2024). Discovering statistics using IBM SPSS statistics (6th ed.). Thousand Oaks: Sage Publications.
  13. Fonsén, E., Lahtinen, L., Sillman, M., & Reunamo, J. (2020). Pedagogical leadership and children’s well-being in Finnish early education. Educational Management Administration & Leadership, 50(6), 979-994. doi: 10.1177/1741143220962105.
  14. Greenleaf, R.K. (2002). Servant leadership: A journey into the nature of legitimate power and greatness. Mahwah: Paulist Press.
  15. Hallinger, P. (2011). Leadership for learning: Lessons from 40 years of empirical research. Journal of Educational Administration, 49(2), 125-142. doi: 10.1108/09578231111116699.
  16. Hargreaves, A., & Fullan, M. (2020). Professional capital after the pandemic: Revisiting and revising classic understandings of teachers’ work. Journal of Professional Capital and Community, 5(3-4), 327-336. doi: 10.1108/JPCC-06-2020-0039.
  17. Kaiser, H.F. (1974). An index of factorial simplicity. Psychometrika, 39(1), 31-36.
  18. Kielblock, S. (2025). Rethinking leadership in extended education: How collaborative development drives organizational quality. Frontiers in Education, 10, article number 1545842. doi: 10.3389/feduc.2025.1545842.
  19. Leithwood, K., Harris, A., & Hopkins, D. (2008). Claims about successful school leadership. School Leadership & Management, 28(1), 27-42. doi: 10.1080/13632430701800060.
  20. Maak, T., & Pless, N.M. (2006). Responsible leadership in a stakeholder society – a relational perspective. Journal of Business Ethics, 66, 99-115. doi: 10.1007/s10551-006-9047-z.
  21. MacBeath, J. (2005). Leadership as distributed: A matter of practice. School Leadership & Management, 25(4), 349-366. doi: 10.1080/13634230500197165.
  22. Macpherson, R.J.S. (2025). Bridging moral philosophies and metaphysical paradigms: Rethinking educative leadership for diverse organizational contexts. Ethics and Education, 20(2-3), 319-342. doi: 10.1080/17449642.2025.2495508.
  23. Mphatsoane-Sesoane, L., & Jita, L.C. (2025). Analysing the role of ethical leadership in fostering teacher agency for inclusive digital pedagogical innovation. Discover Education, 4, article number 493. doi: 10.1007/s44217-025-00944-2.
  24. Nemchenko, S.H., Kryzhko, V.V., Bodnar, O.S., Radul, V.V., Starokozhko, O.M., & Kondratenko, Yu.I. (2022). Management of educational institutions. In V.V. Kryzhko & O.S Bodnar (Eds.), Management of educational institutions (pp. 15-33). Berdiansk: Berdiansk State Pedagogical University.
  25. Northouse, P.G. (2021). Leadership: Theory and practice (9th ed.). Thousand Oaks: Sage Publications.
  26. OECD. (2023). Education at a glance 2023: OECD indicators. Retrieved from https://www.oecd.org/en/publications/education-at-a-glance-2023_e13bef63-en.html.
  27. Oppong, N. (2025). Innovative strategies for transforming educational leadership in the 21st century. Academy of Educational Leadership Journal, 29(1), 1-3.
  28. Robinson, V. (2007). The impact of leadership on student outcomes: Making sense of the evidence. In The leadership challenge: Improving learning in schools (pp. 12-16). Camberwell: Australian Council for Educational Research.
  29. Shumilova, I., Kubitskiy, S., Bazeliuk, V., Rudyk, Y., Hrechanyk, N., Rozhnova, T., & Prykhodkina, N. (2023). The system of forming the emotional and ethical competence of the future education manager in the conditions of transformational changes. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 13(2), 82-89.
  30. Shumilova, І. (2021). Projecting of the guidance teaching technologies of future educational managers. Scientific Notes of BSPU, 1, 375-384. doi: 10.31494/2412-9208-2021-1-1-375-384.
  31. Spillane, J.P. (2006). Distributed leadership. San Francisco: Jossey-Bass.
  32. Sposato, M. (2025). Opinion: Work should evolve to the benefit of society under AI changes. Retrieved from https://zuscholars.zu.ac.ae/works/7095.
  33. Starratt, R.J. (2004). Ethical leadership. Hoboken: Wiley.
  34. Swissuniversities. (2024). Annual report 2024. Retrieved from https://www.swissuniversities.ch/en/organisation/documentation/annual-report-2024.
  35. Talib, S., Alias, B.S., Matore, M.E.E.M., & Abdullah, A.H. (2025). Empowering STEM education through the role of principals: A systematic literature review. Journal of Education and Learning, 19(1), 570-578. doi: 10.11591/edulearn.v19i1.21889.
  36. ten Bruggencate, G., Luyten, H., Scheerens, J., & Sleegers, P. (2012). Modeling the influence of school leaders on student achievement: How can school leaders make a difference? Educational Administration Quarterly, 48(4), 699-732. doi: 10.1177/0013161X11436272.
  37. UNESCO. (2024). Leadership in education: Lead for learning. Paris: United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. doi: 10.54676/ZNLI9227.
  38. Worthington, R.L., & Whittaker, T.A. (2006). Scale development research: A content analysis and recommendations for best practices. The Counseling Psychologist, 34(6), 806-838. doi: 10.1177/0011000006288127.
  39. Yukl, G. (2023). Leadership in public administration. Journal of Government Studies, 20, 320-335.