Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Аксіологічні виміри виховного потенціалу ціннісно орієнтованих дисциплін у вищій освіті

Валентина Куриляк
Завантажити статтю
Анотація

Стаття присвячена дослідженню виховного потенціалу ціннісно орієнтованих навчальних дисциплін (ВПЦНД) у контексті закладу вищої освіти з релігійним засновником. Метою статті було обґрунтування виховного потенціалу ціннісно орієнтованих дисциплін у закладах вищої освіти та визначення їх ролі у формуванні моральних і громадянських цінностей студентської молоді. У роботі розкрито сутність виховного потенціалу ціннісно орієнтованих дисциплін як інтегральної характеристики освітнього процесу, що забезпечує не лише трансляцію знань, але й світоглядну трансформацію особистості студента на основі християнської антропології та принципу «людина як образ Божий». В дослідженні здійснено аналіз двох ключових вимірів реалізації цього потенціалу, а саме світоглядного, що передбачало формування цілісного християнського бачення світу, у якому наука і віра розглядалися як взаємодоповнювальні способи пізнання, та професійно-діяльнісного, орієнтованого на виховання через концепцію лідерства-служіння і засади професійної етики. Особливу увагу приділено практичній значущості таких дисциплін для підвищення якості життя студентів, їх терапевтичній функції, а також розвитку soft skills й емоційного інтелекту. У статті також критично осмислювались потенційні ризики реалізації зазначеної системи, зокрема небезпека індоктринації та проблема так званого тепличного ефекту під час зіткнення випускників із реаліями секулярного суспільства. Обґрунтовано необхідність балансу між ціннісною формацією та розвитком автономного критичного мислення як умови зрілої особистісної і професійної ідентичності випускника. Запропонований підхід дозволив розглядати ВПЦНД як інструмент не лише виховання, а й підготовки студентів до відповідального суспільного служіння в умовах плюралістичного середовища. Результати дослідження можуть бути використані при розробці та вдосконаленні освітніх програм у закладах вищої освіти, орієнтованих на інтеграцію ціннісного та академічного вимірів освіти

Ключові слова

християнська антропологія; інтеграція віри й навчання; лідерство-служіння; світогляд; професійна етика; soft skills

ЦИТУВАТИ
Kuryliak, V. (2026). Axiological measurements of the educational potential of value-oriented disciplines in higher education. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 14(2), 7-16. https://doi.org/10.31548/hspedagog/2.2026.07
Використані джерела
  1. Andersen, J. (2018). Servant leadership and transformational leadership: From comparisons to farewells. Leadership & Organization Development Journal, 39(6), 762-774. doi: 10.1108/LODJ-01-2018-0053.
  2. Ashley, G., & Cort, M. (2007). The effects of the practice of the newstart health regimen on faculty stress among faculty at seventh-day adventist colleges and universities. Christian Higher Education, 6(2), 131-142. doi: 10.1080/15363750600712300.
  3. Banks, R.J., Ledbetter, B.M., & Greenhalgh, D.C. (2016). Reviewing leadership: A Christian evaluation of current approaches (2nd ed.). Ada: Baker Academic.
  4. Basnet, N., Luitel, S., & Tamang, S. (2024). Existentialism and its implications for leadership: Examining the existential philosophical perspective in leadership practices. Journal of Business and Management Research, 6(1-2), 44-59. doi: 10.3126/jbmr.v6i1-2.76521.
  5. Billett, S. (2011). Vocational education: Purposes, traditions and prospects. New York: Springer.
  6. Biryuk, L., & Pishun, S. (2022). Axiological approach to the forming professionally capable personality of intending primary school teachers. Current Issues of the Humanities, 56(1), 161-166. doi: 10.24919/2308-4863/56-1-23.
  7. Blanchard, K., & Hodges, P. (2006). Lead like Jesus: Lessons from the greatest leadership role model of all time. Nashville: W Pub Group.
  8. Bryan, S.M. (2023). Cultural identity and the purposes of God: A biblical theology of ethnicity, nationality, and race. Themelios: An International Journal for Students of Theological and Religious Studies, 48(3), 727-728.
  9. Canavesi, A., & Minelli, E. (2022). Servant leadership: A systematic literature review and network analysis. Employee Responsibilities and Rights Journal, 34, 267-289. doi: 10.1007/s10672-021-09381-3.
  10. Connerton, C.S., & Theuri, S. (2023). Newstart: An 8-week faith-based health promotion program to reduce chronic disease risk factors in the US. Journal of Religion and Health, 62, 3175-3187. doi: 10.1007/s10943-023-01849-w.
  11. Garner, D., de Carvalho, J., & Spears, B. (2025). Emotional intelligence and academic performance among college students: A quantitative analysis. Journal of Education and Human Development, 14, 87-103. doi: 10.15640/jehd.v14p8.
  12. Ghosh, M. (2025). Artificial intelligence (AI) and ethical concerns: A review and research agenda. Cogent Business & Management, 12(1), article number 2551809. doi: 10.1080/23311975.2025.2551809.
  13. González, A.M. (2024). Research and the Christian identity of universities. Church, Communication and Culture, 9(2), 207-224. doi: 10.1080/23753234.2024.2389277.
  14. Greene, J.A., & Yu, S.B. (2015). Educating critical thinkers: The role of epistemic cognition. Policy Insights from the Behavioral and Brain Sciences, 3(1), 45-53. doi: 10.1177/2372732215622223.
  15. Gross, J.A. (1988). Teachers on trial: Values, standards & equity in judging conduct and competence. Ithaca: ILR Press.
  16. Hachkevych, A., & Vesolovska, M. (2023). Emotional intelligence cards for the development of employee potential. Management and Entrepreneurship: Trends of Development, 3(25), 115-127. doi: 10.26661/2522-1566/2023-3/25-10.
  17. Hamid, S. (2025). Emotional intelligence in education: A catalyst for effective teaching and learning. Voyage Journal of Educational Studies, 5(1), 117-133. doi: 10.58622/vjes.v5i1.218.
  18. Kaliappen, N. (2025). Applying community-engaged service learning to enhance students’ knowledge, civic engagement and social responsibility. AIB Insights, 25(1). doi: 10.46697/001c.127176.
  19. Kaltved, D. (2021). Emotional intelligence and soft skills: What employers are seeking. Retrieved from https://www.sph.umn.edu/news/emotional-intelligence-and-soft-skills/.
  20. Kaplan, J.H. (1989). Values education: A response to moral relativism. ERIC. Retrieved from https://eric.ed.gov/?id=ED315360.
  21. Khodjamkulov, U.N. (2024). The role of the axiological approach in the development of education in modern pedagogy. Web of Teachers: Inderscience Research, 2(12), 278-282.
  22. Klotz, V.K., Billett, S., & Winther, E. (2014). Promoting workforce excellence: Formation and relevance of vocational identity for vocational educational training. Empirical Research in Vocational Education and Training, 6, article number 6. doi: 10.1186/s40461-014-0006-0.
  23. Kolisnyk-Humeniuk, Yu.I. (2014). Formation of future specialist’s professional ethics. Pedagogic and Psychology of Professional Education: Scientific and Methodological Journal, 5, 215-222.
  24. Krasnoshchok, I.P. (2019). Upbringing potential of institution of higher education: Structure and development criteria. Academic Notes. Series: Pedagogical Science, 180, 90-97.
  25. Kryger, M., & Qvortrup, A. (2025). Conceptualizing and developing vocational identity – a scoping review of research in vocational education and training. Vocations and Learning, 18, article number 15. doi: 10.1007/s12186-025-09371-8.
  26. Lenton, A.P., Bruder, M., Slabu, L., & Sedikides, C. (2013). How does “being real” feel? The experience of state authenticity. Journal of Personality, 81(3), 276-289. doi: 10.1111/j.1467-6494.2012.00805.x.
  27. Liessi, H.D., & da Silva Liessi, L.M. (2022). Biblical anthropology: Foundations and teaching models. (Doctoral thesis, Andrews University, Berrien Springs, USA).
  28. Mariskind, C. (2014). Teachers’ care in higher education: Contesting gendered constructions. Gender and Education, 26(3), 306-320. doi: 10.1080/09540253.2014.901736.
  29. Martino, W. (2009). Teachers as role models. In L.J. Saha & A.G. Dworkin (Eds.), International handbook of research on teachers and teaching (pp. 755-768). Boston: Springer. doi: 10.1007/978-0-387-73317-3_47.
  30. Mendoza-Urbina, F.J., Gabriel-Tirajaya, J.R., Idrogo-Barboza, G., Montañez-Huancaya, N.N., Cherres-Lopez, Z.E., Gabriel-Tirajaya, G., & Rodríguez-Saavedra, M.O. (2024). Soft skills and emotional intelligence in students of the education program. International Journal of Religion, 5(9), 442-447. doi: 10.61707/znp9ry55.
  31. Noddings, N. (2012). The caring relation in teaching. Oxford Review of Education, 38(6), 771-781. doi: 10.1080/03054985.2012.745047.
  32. Paridinova, B., Sapartayeva, L., Tungatova, N., Tulepbergenova, A., & Kassymbekova, M. (2023). Future teachers’ spiritual worldview formation factors. Education Research International, 2023, article number 9972903. doi: 10.1155/2023/9972903.
  33. Patterson, K.A. (2003). Servant leadership: A theoretical model. (Doctoral dissertation, Regent University, Virginia Beach, USA).
  34. Prentice, M. (2007). Service learning and civic engagement. Academic Questions, 20(2), 135-145. doi: 10.1007/S12129-007-9005-Y.
  35. Siegel, H. (2017). Education’s epistemology: Rationality, diversity, and critical thinking. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780190682675.001.0001.
  36. Tamayo, A.O.E. (2025). Critical thinking and epistemic sophistication in science education. Journal of Intelligence, 13(8), article number 93. doi: 10.3390/jintelligence13080093.
  37. Taylor, J.W.V. (2022). Essential elements in the philosophy of adventist education. The Journal of Adventist Education, 84(1), 18-25. doi: 10.55668/ZBSY8715.
  38. Ukrainian Humanitarian Institute. (n.d.). Retrieved from https://ugi.edu.ua/.
  39. UNODC. (2016). Professional ethics. Retrieved from https://www.unodc.org/documents/e4j/IntegrityEthics/E4J_Integrity_and_Ethics_Module_14_final_UKR.pdf.
  40. Veenman, S. (1984). Perceived problems of beginning teachers. Review of Educational Research, 54(2), 143-178. doi: 10.2307/1170301.