Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Епістемологія традицій: філософські виклики збереження нематеріальної культурної спадщини

Алла Кравченко, Ірина Кизименко, Наталія Гусєва
Завантажити статтю
Анотація

Метою дослідження було встановити типологію нематеріальних традицій як форм епістемологічного знання на прикладі українського культурного середовища; додатково проведено порівняння з відповідними практиками в Іспанії, Італії та Румунії для виявлення структурних відмінностей і точок перетину. Методологічну основу становив порівняльний аналіз форм репрезентації нематеріальної культурної спадщини у національних контекстах з урахуванням правових рамок, інституційної легітимації та способів передачі знання. Аналіз проводився на основі офіційних документів, елементів списку Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та національних законодавчих джерел. У результаті було виявлено, що традиція функціонує як інструмент збереження та передачі не лише культурного змісту, але й структурованого знання. Зафіксовано чотири ключові форми трансляції знання: усно-вокальна, тілесно-обрядова, кулінарно-побутова та ремісничо-візуальна. Кожна з них демонструвала специфічну модель епістемічної присутності: від емоційної пам’яті (у піснях та вербальних жанрах) до практичного втілення знання у матеріальних формах (кулінарія, ремесла). Усі чотири країни мали формалізовані системи збереження нематеріальної культурної спадщини, проте виявлені розбіжності в глибині інтеграції традицій у національні інститути: Іспанія та Італія демонстрували стабільну нормативну модель, Румунія – цілеспрямовану підтримку ремесел, а Україна перебувала на етапі інституційного переходу в умовах воєнної нестабільності. Систематизація отриманих результатів дозволила визначити традицію як форму соціального знання, що виконує нормативну, практичну й ідентифікаційну функцію. Було показано, що нематеріальна спадщина вимагає не лише етнографічного або правового підходу, але й епістемологічного осмислення як носія знання, репрезентованого у невербальних, тілесних, образних або ритуалізованих формах. Практична значимість дослідження полягала у розробці підходу до аналізу нематеріальної спадщини як складника системи трансляції знання в умовах соціальних трансформацій

Ключові слова

епістемологія; культура; культурна спадщина; традиція; емоційна пам’ять; інтеграція; нестабільність

ЦИТУВАТИ
Kravchenko, A., Kyzymenko, I., & Husieva, N. (2025). Epistemology of traditions: Philosophical challenges in preserving intangible cultural heritage. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(4), 110-127. https://doi.org/10.31548/hspedagog/4.2025.110
Використані джерела
  1. Akimov, M., Pokhylenko, I., Chernikova, I., & Zoriana, B. (2024). Current issues in the criminal legal protection of cultural heritage in Ukraine. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 14(1), 167-170. doi: 10.33543/140139167170.
  2. Beznosiuk, O. (2024). Intangible cultural heritage in the general field of cultural heritage: Organizational, legal, and scientific approaches to studying it. Geography and Tourism, 76, 11-17. doi: 10.17721/2308-135x.2024.76.11-17.
  3. Beіdyk, O.O., Donetc, I.A., Arabadji, O.S., & Arsenenko, I.A. (2024). Intangible cultural heritage of Ukraine: Scientific and practical significance, structure, and development prospects. Journal of Geology Geography and Geoecology, 33(1), 35-43. doi: 10.15421/112404.
  4. Bortolotto, C. (2024). The embarrassment of heritage alienability. Current Anthropology, 65(1), 100-122. doi: 10.1086/728686.
  5. Braber, N., & Howard, V. (2023). Safeguarding language as intangible cultural heritage. International Journal of Intangible Heritage. Retrieved from https://www.ijih.org/volumes/article/1090.
  6. Chmil, H., Kuznietsova, I., Mishchenko, M., Oliynyk, O., & Demeshchenko, V. (2021). Intangible cultural heritage as a resource for consolidating modern Ukrainian society. Linguistics and Culture Review, 5(S4), 747-760. doi: 10.21744/lingcure.v5ns4.1713.
  7. Code of the Cultural and Landscape Heritage. (2004, January). Retrieved from https://media.unesco.org/sites/default/files/webform/mhm001/it_cult_landscapeheritge2004_engtof.pdf.
  8. Convention for the Safeguarding of the Intangible Cultural Heritage. (2003, September). Retrieved from https://ich.unesco.org/en/convention.
  9. Hryhorchak, I. (2020). Safeguarding of the intangible cultural heritage in terms of globalisation: International practice and Ukrainian realities. National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald, 2, 10-16. doi: 10.32461/2226-3209.2.2020.220337.
  10. Kumar, T.G. (2022). Identification, documentation and promotion of cultural heritage: Problems and prospects in the Indian context. Journal of Cultural Heritage Management and Sustainable Development, 14(6), 950-962. doi: 10.1108/jchmsd-03-2022-0043.
  11. Law No. 126 “On the Safeguarding of Intangible Cultural Heritage”. (2015, May). Retrieved from https://www.boe.es/buscar/act.php?id=BOE-A-2015-5794.
  12. Law of the Romanian Parliament No. 26 “On the Protection of Intangible Cultural Heritage”. (2008, February). Retrieved from https://legislatie.just.ro/public/detaliidocument/90098.
  13. Law of Ukraine No. 1805-III “On the Protection of Cultural Heritage”. (2000, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14#Text.
  14. Legislative Decree No. 162 “On Implementation of Directives 2004/49/EC and 2004/51/EC On the Safety and Development of the Community’s Railways”. (2007, December). Retrieved from https://www.normattiva.it/uri-res/N2Ls?urn:nir:stato:decreto.legislativo:2007-08-10;162.
  15. Mazzocchi, F. (2022). Diving deeper into the concept of ‘cultural heritage’ and its relationship with epistemic diversity. Social Epistemology, 36(3), 393-406. doi: 10.1080/02691728.2021.2023682.
  16. Melis, C., & Chambers, D. (2021). The construction of intangible cultural heritage: A Foucauldian critique. Annals of Tourism Research, 89, article number 103206. doi: 10.1016/j.annals.2021.103206.
  17. Milenković, M. (2024). Intangible cultural heritage and reconciliation in the Western Balkans: An anthropological perspective. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003495710.
  18. Mitrica, A. (2022). In the UNESCO patrimony: the unique craft of carpet weaving in Romania and Moldavian Republic. Retrieved from https://www.madewithloveromania.com/post/in-the-unesco-patrimony-the-unique-craft-of-carpet-weaving-in-romania-and-moldavian-republic.
  19. Moroko, A. (2024). Legal and regulatory aspects of archaeological heritage protection in contemporary Ukraine: General overview and opportunities for improvement. Ancient Life, 15, 21-32. doi: 10.37098/va-2024-15-21-32.
  20. Munoz-Vinas, S. (2023). A theory of cultural heritage: Beyond the intangible. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003288121.
  21. Navrátilová, B. (2024). Elements of the intangible cultural heritage of Ukraine in the construction of the national identity. In Proceeding of the 5th Congress of Slavic Geographers and Ethnographers (pp. 343-356). Belgrade: Geographical Institute “Jovan Cvijić”. doi: 10.46793/CSGE5.343BN.
  22. Okhrimenko, M. (2022). Protection of cultural heritage during wartime in Ukraine: Legislation and practical aspects of implementation. Text and Image Essential Problems in Art History, 1, 51-66. doi: 10.17721/2519-4801.2022.1.05.
  23. Ordinance of the Cabinet of the Ministers of Ukraine No. 84-p “On Approval of An Action Plan to Support the Cultural Sector, Protect Cultural Heritage, Develop Creative Industries and Tourism”. (2021, February). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/84-2021-%D1%80#Text.
  24. Ortiz, S.L., & de Madariaga, C.J. (2021). The UNESCO convention for the safeguarding of the intangible cultural heritage: A critical analysis. International Journal of Cultural Policy, 28(3), 327-341. doi: 10.1080/10286632.2021.1941914.
  25. Petrenko, L., & Brach, Y. (2024). Socio-pedagogical prerequisites for the formation of A. Karyshyn’s scientific heritage. Ukrainian Professional Education, 8(2), 33-40. doi: 10.33989/2519-8254.2024.16.314286.
  26. Plachinta, I., Tsurkan, T., Namestiuk, S., Nykiforchuk, Z., & Nykyforuk, T. (2024). Philosophical specificity of religious outlook and modern Ukrainian culture formation. Current Issues of Social Sciences and History of Medicine, 1, 67-71. doi: 10.24061/2411-6181.12.024.418.
  27. Polishchuk, L., & Hrach, M. (2023). War and heritage: Experience of preserving cultural identity. Current Issues in Research Conservation and Restoration of Historic Fortifications, 2023(19), 43-53. doi: 10.23939/fortifications2023.19.043.
  28. Qechai, S. (2023). UNESCO and the shaping of intangible cultural heritage: Exploring its significance and implications. Journal of Human and Social Sciences of the Academy of the Kingdom of Morocco, 2(1), 113-124. doi: 10.34874/PRSM.shs-arm-vol2iss1.36815.
  29. Rachkov, Y. (2024). Problems of the preservation, management, and popularization of the intangible cultural heritage of Ukraine in Wartime. Journal of V N Karazin Kharkiv National University. Series History, 65, 228-256. doi: 10.26565/2220-7929-2024-65-10.
  30. Royal Decree No. 385/2017 “On Transhumance as a Representative Manifestation of Intangible Cultural Heritage”. (2017, April). Retrieved from https://www.boe.es/diario_boe/txt.php?id=BOE-A-2017-4009.
  31. Santamarina, B. (2023). The global competition of the intangible. UNESCO as a producer of heritage brands. Heritage & Society, 16(3), 251-270. doi: 10.1080/2159032x.2023.2226572.
  32. Smeets, R. (2023). The reorientation of a convention: UNESCO, intangible heritage, and sustainable development. In C. Bortolotto & A. Skounti (Eds.), Intangible cultural heritage and sustainable development: Inside a UNESCO convention (pp. 36-54). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003244158-4.
  33. Stefano, M.L. (2021). Practical considerations for safeguarding intangible cultural heritage. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003034216.
  34. Tamrazyan, H., & Hovhannisyan, G. (2025). Cultural categorization in epigraphic heritage digitization. Heritage, 8(5), article number 148. doi: 10.3390/heritage8050148.
  35. Ubertazzi, B. (2022). Intangible cultural heritage, sustainable development and intellectual property: International and European perspectives. Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-08104-0.
  36. Ukrainian Center for Cultural Studies. (n.d.). Elements of the intangible cultural heritage of Ukraine. Retrieved from https://uccr.org.ua/nks/elementy-nks/.
  37. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (n.d.a). Art of Neapolitan “Pizzaiuolo”. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/RL/art-of-neapolitan-pizzaiuolo-00722.
  38. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (2015). Cossack’s songs of Dnipropetrovsk region. Retrieved from https://www.unesco.org/archives/multimedia/document-4358.
  39. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (2022). Culture of Ukrainian borscht cooking inscribed on the List of Intangible Cultural Heritage in Need of Urgent Safeguarding. Retrieved from https://www.unesco.org/en/articles/culture-ukrainian-borscht-cooking-inscribed-list-intangible-cultural-heritage-need-urgent.
  40. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (n.d.b). Doina. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/RL/doina-00192.
  41. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (n.d.c). Flamenco. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/RL/flamenco-00363.
  42. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (n.d.d). Human towers. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/RL/human-towers-00364.
  43. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (n.d.e). Mediterranean diet. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/RL/mediterranean-diet-00884.
  44. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (n.d.f). Opera dei Pupi, Sicilian puppet theatre. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/RL/opera-dei-pupi-sicilian-puppet-theatre-00011.
  45. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (n.d.g). Tradition of Kosiv painted ceramics. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/RL/tradition-of-kosiv-painted-ceramics-01456.
  46. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. (n.d.h). Traditional wall-carpet craftsmanship in Romania and the Republic of Moldova. Retrieved from https://ich.unesco.org/en/RL/traditional-wall-carpet-craftsmanship-in-romania-and-the-republic-of-moldova-01167.
  47. Yan, W.-J., & Li, K.-R. (2023). Sustainable cultural innovation practice: Heritage education in universities and creative inheritance of intangible cultural heritage craft. Sustainability, 15(2), article number 1194. doi: 10.3390/su15021194.
  48. Zoannos, N., Chourdaki, P., & Assimakopoulos, N. (2023). Can UNESCO use blockchain to ensure the intangible cultural heritage of humanity? A systemic approach that explains the why, how, and difficulties of such a venture. Heritage, 6(3), 3232-3255. doi: 10.3390/heritage6030171.