Метою дослідження було встановити типологію нематеріальних традицій як форм епістемологічного знання на прикладі українського культурного середовища; додатково проведено порівняння з відповідними практиками в Іспанії, Італії та Румунії для виявлення структурних відмінностей і точок перетину. Методологічну основу становив порівняльний аналіз форм репрезентації нематеріальної культурної спадщини у національних контекстах з урахуванням правових рамок, інституційної легітимації та способів передачі знання. Аналіз проводився на основі офіційних документів, елементів списку Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) та національних законодавчих джерел. У результаті було виявлено, що традиція функціонує як інструмент збереження та передачі не лише культурного змісту, але й структурованого знання. Зафіксовано чотири ключові форми трансляції знання: усно-вокальна, тілесно-обрядова, кулінарно-побутова та ремісничо-візуальна. Кожна з них демонструвала специфічну модель епістемічної присутності: від емоційної пам’яті (у піснях та вербальних жанрах) до практичного втілення знання у матеріальних формах (кулінарія, ремесла). Усі чотири країни мали формалізовані системи збереження нематеріальної культурної спадщини, проте виявлені розбіжності в глибині інтеграції традицій у національні інститути: Іспанія та Італія демонстрували стабільну нормативну модель, Румунія – цілеспрямовану підтримку ремесел, а Україна перебувала на етапі інституційного переходу в умовах воєнної нестабільності. Систематизація отриманих результатів дозволила визначити традицію як форму соціального знання, що виконує нормативну, практичну й ідентифікаційну функцію. Було показано, що нематеріальна спадщина вимагає не лише етнографічного або правового підходу, але й епістемологічного осмислення як носія знання, репрезентованого у невербальних, тілесних, образних або ритуалізованих формах. Практична значимість дослідження полягала у розробці підходу до аналізу нематеріальної спадщини як складника системи трансляції знання в умовах соціальних трансформацій
епістемологія; культура; культурна спадщина; традиція; емоційна пам’ять; інтеграція; нестабільність