Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Дослідження присвячене критичному переосмисленню ролі освіти у процесі формування колективної пам’яті, особливо в умовах постконфліктного та воєнного суспільства. Актуальність роботи визначається необхідністю розробки ефективних педагогічних підходів до викладання складного та травматичного історичного досвіду, що мали вирішальне значення для утвердження тривалого миру та розвитку громадянської свідомості. Метою цього дослідження був аналіз потенціалу освіти як простору для етичного осмислення колективного історичного досвіду та розробка педагогічних підходів до роботи зі складними історичними наративами. У роботі застосовано методи компаративного аналізу для вивчення міжнародного досвіду, а також дискурсаналізу та тематичного аналізу академічних джерел і практик меморіалізації для глибокого осмислення українського контексту. Дослідження ґрунтувалось на аналізі реальної педагогічної практики українських вчителів та викладачів у роботі з історичними подіями. У результаті дослідження проаналізовано феномен «обраної травми» як ключової складової колективної пам’яті, що впливає на формування ідентичності соціальних груп у контексті травматичного минулого. Узагальнено сучасні підходи до викладання складного минулого, розглянуто міжнародний досвід Німеччини, Руанди, Південної Африки та Ізраїлю/Палестини у формуванні історичної пам’яті. Представлено детальний аналіз українського контексту, включаючи практику викладання Голодомору, Бабиного Яру, Чорнобильської катастрофи, Волинської трагедії та сучасної війни Росії проти України, з описом конкретних педагогічних інструментів та кейсів, що демонструють вплив на тих, хто навчається. Особливу увагу приділено поняттям «обрана слава» та «важка спадщина» як ключовим елементам у формуванні наративів гордості й відповідальності. Сформульовано конкретні педагогічні рекомендації для роботи з темами, що викликають емоційний спротив або замовчування, спрямовані на розвиток культури миру, критичного мислення та емпатії. Отримані результати мають практичну цінність для розвитку педагогіки миру, громадянської освіти, а також для застосування у формальному та неформальному освітньому середовищі, особливо в Україні в контексті післявоєнного відновлення системи освіти. Вони можуть слугувати основою для розробки навчальних програм, методичних посібників та тренінгів для педагогів, сприяючи ефективній роботі з колективною пам’яттю

обрана травма; обрана слава; важка спадщина; історична пам’ять; мирна освіта; ідентичність; конфлікт пам’ятей