Сутність поняття «моральна культура» є багатогранним і багатовимірним, поліаспектним і внутрішньо суперечливим. Воно включає засвоєні та прийняті особистістю моральні принципи, норми, категорії, ідеали і водночас виражає її відповідні ставлення до себе, до інших людей, до майбутньої педагогічної діяльності. Формуючи моральну культуру в молоді України дуже важливо орієнтуватись на зарубіжні країни, актуалізація питання підсилюється інтеграцією України до європейського освітнього простору. У статті схарактеризовано різні точки зору дослідників та аналіз методик які застосовують у зарубіжних країнах для формування моральної культури в особистості студента. В Англії акценти, при формуванні моральної культури в молоді, роблять на потребу в міжособистісних стосунках, потребу в активності чи творчості, потребу в самоствердженні, потребу у системі орієнтації. Дослідивши шістнадцять університетів США науковиця С.В.Федоренко виокремила такі спільні риси: навчальні курси з громадянознавства, курси етично-морального спрямування, навчальні курси з вивчення культурного різноманіття. У Франції протягом усього навчального процесу від початкової школи і до університету навчання супроводжується освоєнням художньо-естетичного виховання відповідно до вікової належності. В Німеччині вважають, що суспільство, а насамперед педагоги, повинні рахувати своїм обов’язком поліпшити внутрішній світ людини, наповнити його жагою до свободи, тягою до прекрасного, добра, прагнення до гуманності та усвідомлення свого місця в ньому
формування, моральна культура, особистість студента
1. Vashchenko, H. (1994) Vykhovnyi ideal [Educational ideal]. Poltava, 192.
2. Volynets, L. (2009) Tendentsii rozvytku zahalnoi mystetskoi osvity v krainakh Yevropeiskoho Soiuzu [Trends in the development of general art education in the countries of the European Union]. Porivnialno-pedahohichni studii. № 2, 36– 47.
3. Yonas, H. (2001) Pryntsyp vidpovidalnosti. U poshukakh etyky dlia tekhnolohichnoi tsyvilizatsii [Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації.]. K.: Libra, 400.
4. Poltavets, V. (2005) Innovatsiini proekty mystetsko-kulturnykh prohram u shkolakh Frantsii [Innovative projects of artistic and cultural programs in French schools]. Mystetstvo ta osvita: nauk.-metod. zhurn. № 1 (35), 20–22.
5. Psykholohyia y uchytel [Psychology and teacher]. M.: «Sovershenstvo», 1997, 320.
6. Stratehiia rozvytku osvity v Ukraini na 2021–2031 roky. Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/09/25/rozvitku-vishchoiosviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf
7. Fedorenko, S. V. (2015) Hromadianska osvita yak chynnyk formuvannia humanitarnoi kultury studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv SShA [Civic education as a factor in the formation of the humanitarian culture of students of higher educational institutions in the USA]. Teoretyko-metodychni problemy vykhovannia ditei ta uchnivskoi molodi. № 19, 330–342.
8. Clark, C. (2002) Effective multicultural curriculum transformation across disciplines. Multicultural Perspectives. Vol. 4. № 3, 37–46.
9. Harvard Program in General Education. Current Requirements until Fall 2018. Available at: http://generaleducation.fas.harvard.edu/current_requirements.