Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Філософсько-теологічна критика захланності у творі “De Nabuthae” Амврозія Медіоланського

Марія Сметаняк
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність дослідження полягала в тому, що системний аналіз ранньохристиянської критики захланності дозволяв окреслити витоки соціальної етики Церкви та співвіднести їх із сучасними дебатами про майнову нерівність. Метою роботи було реконструювати філософсько- теологічні засади засудження avaritia у проповіді “De Nabuthae” Амврозія Медіоланського та оцінити їхній внесок у формування латинської патристичної концепції власності. Методологія ґрунтувалася на історико-генетичному аналізі тексту, порівняльній екзегезі стоїчних і біблійних концептів, а також на соціально-економічній герменевтиці пізньоімперського контексту. В ході дослідження було з’ясовано, що Амврозій трактував avaritia як форму ідолопоклонства, яка підміняла Богопоклоніння культом речей і руйнувала вертикаль боголюдських стосунків. Екзегетичний розбір показав, що Навуфей поставав образом мученика за справедливість, тоді як Ахав функціонував символом корумпованої державної влади. Риторичні прийоми анафори, антитези й апострофу спрямовували пастирську полеміку на магнатів Медіолана й апелювали до добровільної реституції незаконно набутого майна. Синтез стоїчної дихотомії «користування – зловживання» з біблійним мотивом управителя сформував програму милосердя, жертви та справедливості, що згодом була розвинена у схоластичній концепції соціальної функції власності. Дослідження також продемонструвало, що проповідь інкорпорувала античну юридичну аргументацію, легітимуючи церковне втручання в приватні майнові конфлікти. Отримані висновки уточнили генеалогію латинської критики економічної нерівності та надали концептуальні орієнтири для подальших міждисциплінарних студій християнської економічної етики. Практичне значення роботи полягало в тому, що вона уточнила термінологічні й концептуальні аспекти Амврозієвої критики захланності та могла слугувати джерелом довідкових матеріалів для подальших досліджень ранньохристиянської соціальної етики

Ключові слова

колонат; милосердя; справедливість; стоїчна дихотомія; біблійний сюжет; класична латинська філологія

ЦИТУВАТИ
Smetaniak, M. (2025). Philosophical-theological critique of greed in the work De Nabuthae of Ambrose of Milan. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(3), 112-129. https://doi.org/10.31548/hspedagog/3.2025.112
Використані джерела
  1. Ambrosii, S. (1927). De Nabuthae: A commentary, with an introduction and translation. Washington: Catholic University of America.
  2. Bergida, J. (2019). Patristic socialism?: Ambrose of Milan and Catholic social teaching on private property. Journal of Markets and Morality, 22(2), 263-280.
  3. Bucci, T. (2014). Ambrogio di Milano, from Nabuthae the story of the healing of Stefania Palumbo. Gnomon, 86(5), 406-408. doi: 10.17104/0017-1417_2014_5_406.
  4. Cady, A.M. (2022). Discursive constructions: Space and time in Northern Italy in the late fourth century. (Doctoral dissertation, Princeton University, Princeton, USA).
  5. Cathel, D. (2025). Ambrose of Milan’s reception of nature as an ethical concept in de officiis. (Doctoral thesis, Hillsldale College, Hillsdale, USA).
  6. Cheung, J. (2022). Arians and the multiple variants of Arianism. Theology Annual, 43, 55-90.
  7. Clement of Alexandria. (1885). The pedagogue (the instructor). In A. Roberts, J. Donaldson & A.C. Coxe (Eds.), Fathers of the church (Vol. 2). Buffalo: Christian Literature Publishing Co.
  8. Colish, M.L. (2006). Classicism and catechesis in the patriarch treatises of Ambrose of Milan. Journal of History of Philosophy, 61(1), 9-42.
  9. Colish, M.L. (2008). Ambrose of Milan on chastity. In N. van Deusen (Ed.), Chastity: A study in perception, ideals, opposition (pp. 37-60). Leiden: Brill. doi: 10.1163/ej.9789004166714.i-211.7.
  10. Davidson, I.J. (2025). “That I too should write”: Cicero’s legacy and Ambrose as Christian teacher. In S. Papaioannou & T. Tsartsidis (Eds.), Early Christian writers in the West and the classical literary tradition: Stylistic and literary perspectives (pp. 117-142). Berlin, Boston: De Gruyter. doi: 10.1515/9783111027807-007.
  11. Dressler, H. (1947). A note on the “De Nabuthae” of St. Ambrose. Tradition, 5, 311-312. doi: 10.1017/S0362152900007388.
  12. Edwards, M. (2020). The routledge handbook of early Christian philosophy. London: Routledge. doi: 10.4324/9781315543512.
  13. Fernández-Götz, M., Maschek, D., & Roymans, N. (2020). The dark side of the Empire: Roman expansionism between object agency and predatory regime. Antiquity, 94(378), 1630-1639. doi: 10.15184/aqy.2020.125.
  14. Field, F. (1875). Origen’s Hexaplos: Which remain. Oxford: Clarendon Press.
  15. Gassman, M.P. (2020). Rome, religion, and Christian Emperors: Rethinking the altar of Victory affair. In Worshippers of the Gods: Debating paganism in the fourth-century roman West (pp. 107-139). Oxfrod: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780190082444.003.0005.
  16. Gemeinhardt, P. (2024). Monastic teaching and episcopal preaching: Education in the lives of the bishops of Arles in late antiquity. Journal of Late Antiquity, 17(2), 451-492. doi: 10.1353/jla.2024.a946855.
  17. Goryacha, M. (2018). Church Fathers on wealth and poverty. Lviv: Publishing House of the Ukrainian Catholic University.
  18. Grant, R. (2013). The Ambrose doctrine. Studia Ambrosiana: Essays and Research on Ambrose and the Late Ancient Age, 7, 301-333. doi: 10.1400/251571.
  19. Hengstmengel, J. (2021). The paradox of value in the teaching of the Church Fathers. The European Journal of the History of Economic Thought, 28(5), 695-707. doi: 10.1080/09672567.2021.1877758.
  20. Khodanych, I. (2023). “Religion” in the philosophy of I. Kant. Philosophy, Economics and Law Review, 3(1), 7-17.
  21. Lenski, N. (2021). Ambrose thinks with slavery. In W.V. Harris & A.H. Chen (Eds.), Late-antique studies in memory of Alan Cameron (pp. 41-65). Leiden: Brill. doi: 10.1163/9789004452794_005.
  22. Lévy, C. (2021). Problems of hellenistic ethics in Philo of Alexandria and Ambrose. In M.C. Ramos (Ed.), Overarching Greek trends in European Philosophy (pp. 133-144). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. doi: 10.1075/ivitra.30.c09lev.
  23. Mercer, J. (2017). Vox infantis, vox Dei: The spirituality of children and becoming Christian in late antiquity. Study Patristics, 77(3), 59-74.
  24. Migne, J.-P. (1855). Complete course of Patrologia. Paris: Paris Apud Garnier.
  25. Pardo, M.Á.C. (2022). The concept of hunger and its application to the spiritual life in the works of s. Ambrose of Milan. Brasiliensis, 11(21), 19-50. doi: 10.64205/brasiliensis.11.21.2022.11.
  26. Pierson, C. (2010). “Naboth is Stoned”: A Bible story. British Journal of Politics and International Relations, 12(1), 72-87. doi: 10.1111/j.1467-856X.2009.00394.x.
  27. Šarkić, S. (2009). Legal and political ideas of Ambrose from Milan. Collected Papers of the Faculty of Law in Novi Sad, 43(1), 21-36. doi: 10.5937/zrpfns43-0002.
  28. Schulz, F. (2014). Ambrose, the emperors and the ideal of the Christian counselor. Historia: Journal of Ancient History, 63(2), 214-242.
  29. Sidaway, J. (2021). Ambrose of Milan’s on the Holy Spirit: Rhetoric, theology and sources. By Andrew Selby. Journal of Theological Studies, 72(1), 441-443. doi: 10.1093/jts/flaa156.
  30. Smetaniak, A. (2018). On Navot Jezreel. In M. Goryacha (Ed.), Church Fathers on wealth and poverty (pp. 264-298). Lviv: Publishing House of the Ukrainian Catholic University.
  31. Thomas, A.J. (2021). Ambrose of Milan combats the “Crooked interpreter”: Forming nicene identity through old testament exegesis. (Doctoral dissertation, University of Minnesota, Minneapolis, USA).
  32. Todeschini, G. (2024). Money as metaphor and symbol: From the patristic era to the twelfth century. In J.J. Tinguely (Ed.), The palgrave handbook of philosophy and money (pp. 641-660). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-031-54136-0_33.
  33. Toneatto, V. (2025). Patristic representations of wealth and poverty: Use of emotions in an authority discourse. In P. Schülte (Ed.), Money – power – emotions. Wealth in historical perspective. Wiesbaden: Springer.
  34. Vessey, M. (2024). Latin Christian writers in late antiquity and their texts. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003553861.
  35. Villazala, D.N. (2024). Excommunication and the politics of piety in Ambrose of Milan. ARYS. Antiquity: Religions and Societies, 22, 403-426. doi: 10.20318/arys.2024.7648.
  36. Zachhuber, J. (2020). The rise of Christian theology and the end of ancient metaphysics: Patristic Philosophy from the Cappadocian Fathers to John of Damascus. Oxford: Oxford University Press.