Метою статті було розробити моделі (системи) організації профорієнтаційної роботи на педагогічні спеціальності університетів наук про життя. У статті наводились відомості щодо створення та перевірки ефективності системи профорієнтаційної роботи на педагогічні спеціальності аграрних та природоохоронних університетів, що розглядалося як цілісна єдність вибудувана на науково-організаційних засадах із впорядкованими складовими елементами, що перебували між собою у тісних зв’язках і залежностях, формуючи відповідну функціональну єдність. Встановлено, що створена система мала специфічні особливості, оскільки забезпечила відбір здобувачів на педагогічні спеціальності університетів наук про життя, завданням яких була підготовка фахівців біономічних професій типу «людина-природа». Акцентовано, що модель охоплює цільовий, методологічний, змістовий, операційний, результативний та контрольно-корекційний компоненти, що дозволяло досягти синергії мети, завдань, підходів, принципів, змісту, педагогічних умов, форм, методів, засобів, заходів суб’єктів (учителі, батьки, профконсультанти випускових кафедр, студенти, роботодавці) у рамках впорядкованої, алгоритмічної співпраці. Модель базувалася на системному, компетентністному, особистісно-орієнтованому та аксіологічному підходах, реалізувалася алгоритмічно із поетапним застосуванням форм, методів, прийомів, засобів, заходів у відповідності із покомпонентною структурою особистості. Проаналізовано, що впроваджений алгоритм передбачав застосування вербальних методів, методів актуалізації потреб вибору педагогічної професії в університетах наук про життя, апробацію професійних умінь, навичок та рефлексивні методи професійного самовизначення. Система передбачала механізми контролю її результативності, що дозволило відслідковувати динаміку наборів та показники профагітаційної активності суб’єктів освітнього процесу, за допомогою чого доведено її ефективність яка виявилась у динаміці поданих заяв та фактично зарахованих на навчання студентів з 2020 по 2024 роки, незважаючи на об’єктивні ускладнюючі фактори, такі як пандемія коронавірусу, війна, значна міграція молоді за межі країни. Вказано, що ефективність реалізації системи організації профорієнтаційної роботи на педагогічні спеціальності університетів наук про життя залежить від забезпечення виокремлених педагогічних умов та дотримання суб’єктами профагітаційної роботи відповідних методичних порад
модель системи профорієнтації; інструменти професійного орієнтування; діагностика професійної спрямованості вступників до педагогічних програм; учасники процесу профорієнтації; консультанти з вибору професії; механізми контролю кількісних показників набору на педагогічні спеціальності