Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Вікові зміни у розвитку комунікативної компетентності дорослих

Ольга Шапран, Юрій Шапран, Віра Помилуйко, Людмила Гусак, Олексій Шапран
Завантажити статтю
Анотація

Найбільш довготривалим віковим етапом у розвитку особистості є період дорослості, який характеризується накопиченням комунікативного досвіду та великими можливостями для ефективної взаємодії з іншими людьми. У статті встановлено психофізіологічні особливості розвитку комунікативної компетентності в дорослому віці, визначено методичні рекомендації щодо сприяння довготривалій функціональності дорослих у спілкуванні з урахуванням їхніх психолінгвістичних особливостей. Серед методів, що застосовані в дослідженні, потрібно виокремити: теоретичні, емпіричні, статистичні. Авторами розглянуті сутнісні ознаки й вікові особливості розвитку комунікативної компетентності дорослих; з’ясовано анатомічні та функціональні зміни в дорослому віці. Доведено, що спостерігається відсутність дефіциту комунікативних знань й умінь у більш літніх людей у порівнянні з молоддю, гетерохронність і нерівномірність у старінні окремих осіб і груп населення. У процесі експериментальної роботи з’ясовано, що для більшості людей ранньої і середньої дорослості притаманний високий рівень комунікативної компетентності, що можна обґрунтувати накопиченим досвідом спілкування. Це супроводжується наявністю використання у взаємодії компетентнісних знань і вмінь дорослих, їхньою готовністю обмінюватися інформацією між собою й іншими людьми. Порівняльний аналіз досліджуваних груп ранньої та середньої дорослості засвідчив, що показники комунікативної компетентності дещо вищі у ранньому дорослому віці в порівнянні із середнім дорослим віком. З урахуванням результатів дослідження розвитку комунікативної компетентності в дорослому віці розроблено методичні рекомендацій, які можна запропонувати людям на різних етапах цього вікового періоду

Ключові слова

вікові зміни; комунікація; міжособистісна взаємодія; рання, середня і пізня дорослість; психофізіологічні особливості; методичні рекомендації

ЦИТУВАТИ
Shapran, O., Shapran, Yu., Pomyluiko, V., Gusak, L., & Shapran, O. (2025). Age-related changes in the development of communicative competence in adults. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(1), 56-69. https://doi.org/10.31548/hspedagog/1.2025.56
Використані джерела

[1] Abrams, L., & Stine-Morrow, E.A.L. (2024). Adult age differences in language, communication, and learning from text. Psychology and Aging, 39(3), 209-214. doi: 10.1037/pag0000819.

[2] American Sociological Association’s Code of Ethics (1997). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/savvy/images/asa/docs/pdf/CodeofEthics.pdf.

[3] Ardila, A. (2011). There are two different language systems in the brain. Journal of Behavioral and Brain Science, 1(2), 23-36. doi: 10.4236/jbbs.2011.12005.

[4] Arslan, B., & Göksun, T. (2020). Ageing, working memory, and mental imagery: Understanding gestural communication in younger and older adults. Quarterly Journal of Experimental Psychology, 74(1), 29-44. doi: 10.1177/1747021820944696.

[5] Baek, H., Gordon, P.C., & Choi, W. (2024). Effects of age and word frequency on Korean visual word recognition: Evidence from a web-based large-scale lexical-decision task. Psychology and Aging, 39(3), 231-244. doi: 10.1037/pag0000793.

[6] Ben-David, B.M., Tse, V.Y.Y., & Schneider, B.A. (2012). Does it take older adults longer than younger adults to perceptually segregate a speech target from a background masker? Hearing Research, 290(1-2), 55-63. doi: 10.1016/j.heares.2012.04.022.

[7] Burke, D.M., MacKay, D.G., Worthley, J.S., & Wade, E. (1991). On the tip of the tongue: What causes word finding failures in young and older adults? Journal of Memory and Language, 30(5), 542-579. doi: 10.1016/0749-596X(91)90026-G.

[8] Cabeza, R., & Dennis, N.A. (2012). Frontal lobes and aging: Deterioration and compensation. In D.T. Stuss & R.T. Knight (Eds.), Principles of frontal lobe function (2nd ed.) (pp. 628-652). New York: Oxford University Press. doi: 10.1093/med/9780199837755.003.0044.

[9] Cabeza, R., Anderson, N.D., Locantore, J.K., & McIntosh, A.R. (2002). Aging gracefully: Compensatory brain activity in high-performing older adults. Neuroimage, 17(3), 1394-1402. doi: 10.1006/nimg.2002.1280.

[10] Chrut, A., Pierzak, M., Gorzelak, M., & Kasperczuk-Bajda, A. (2018). Language and communication disorders associated with physiological aging. Journal of Education, Health and Sport, 8(9), 166-175. doi: 10.5281/zenodo.1345239.

[11] Craig, G., & Baucum, D. (1999). Human development (8th ed.). Hoboken, New Jersey: Prentice-Hall, Inc.

[12] Dehaene-Lambertz, G., Dehaene, S., & Hertz-Pannier, L. (2002). Functional neuroimaging of speech perception in infants. Science, 298(5600), 2013-2015. doi: 10.1126/science.1077066.

[13] Determination of Interpersonal Interaction Styles by S. Maksymova & Y. Lobeiko. (n.d.). Retrieved from https://studfile.net/preview/9199751/page:16/.

[14] Dewaele, J.-M. (2009). Age effects on self-perceived communicative competence and language choice among adult multilinguals. EUROSLA Yearbook, 9(1), 245-268. doi: 10.1075/eurosla.9.12dew.

[15] Diagnostics of the General Level of Communication by V. Ryakhovsky. (n.d.). Retrieved from https://studfile.net/preview/9018652/page:42/.

[16] Filonenko, M.M. (2008). Psychology of communication. Kyiv: Tsentr Uchbovoi Literatury.

[17] Gold, D.P., & Arbuckle, T.Y. (1995). A longitudinal study of off-target verbosity. The Journals of Gerontology: Series B, 50B(6), 307-315. doi: 10.1093/geronb/50b.6.p307.

[18] Gordon, J.K., Andersen, K., Perez, G., & Finnegan, E. (2019). How old do you think I am? Speechlanguage predictors of perceived age and communicative competence. Journal of Speech, Language, and Hearing Research, 62(7), 2455-2472. doi: 10.1044/2019_JSLHR-L-19-0025.

[19] Harwood, J., & Giles, H. (1993). Creating intergenerational distance: Language, communication and middle-age. Language Sciences, 15(1), 15-38. doi: 10.1016/0388-0001(93)90003-B.

[20] Hoffman, P., Loginova, E., & Russell, A. (2018). Poor coherence in older people’s speech is explained by impaired semantic and executive processes. eLife 7, article number e38907. doi: 10.7554/eLife.38907.

[21] Hummert, M.L., Shaner, J.L., Garstka, T.A., & Henry, C. (1998). Communication with older adults: The influence of age stereotypes, context, and communicator age. Human Communication Research, 25(1), 124-151. doi: 10.1111/j.1468-2958.1998.tb00439.x.

[22] Kolly-Shamne, A. (2024). The concept of successful ageing in wartime: A review of Western scientific sources. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 10(1), 3245. doi: 10.52534/msu-pp1.2024.32.

[23] Korniiaka, O.M. (2011). Features of the development of communicative competence of specialists at different stages of their professional development. Psykholinhvistyka, 8, 33-45.

[24] Kovalenko, O.H. (2015). Psychology of interpersonal communication of the elder persons. Kyiv: Institute of Gifted Children of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine.

[25] Lee, J.Y. (2015). Aging and speech understanding. Journal of Audiology & Otology, 19(1), 7-13. doi: 10.7874/jao.2015.19.1.7.

[26] Light, J. (1989). Toward a definition of communicative competence for individuals using augmentative and alternative communication systems. Augmentative and Alternative Communication, 5(2), 137-144. doi: 10.1080/07434618912331275126.

[27] Light, J., & McNaughton, D. (2014). Communicative competence for individuals who require augmentative and alternative communication: A new definition for a new era of communication? Augmentative and Alternative Communication, 30(1), 1-18. doi: 10.3109/07434618.2014.885080.

[28] Long, M., Rohde, H., & Rubio-Fernandez, P. (2020). The pressure to communicate efficiently continues to shape language use later in life. Scientific Reports, 10, article number 8214. doi: 10.1038/s41598020-64475-6.

[29] Pereira, N., Gonçalves, A.P.B., Goulart, M., Tarrasconi, M.A., Kochhann, R., & Fonseca, R.P. (2019). Age-related differences in conversational discourse abilities. A comparative study. Dementia & Neuropsychologia, 13(1), 53-71. doi: 10.1590/1980-57642018dn13-010006.

[30] Rosselli, M., Ardila, A., Matute, E., & Vélez-Uribe, I. (2014). Language development across the life span: A neuropsychological/neuroimaging perspective. Neuroscience Journal, 1, article number 85237. doi: 10.1155/2014/585237.

[31] Schepens, J.J., van Hout, R.W.N.M., & van der Slik, F.W.P. (2022). Linguistic dissimilarity increases age-related decline in adult language learning. Studies in Second Language Acquisition, 45(1), 167188. doi: 10.1017/S0272263122000067.

[32] Schneider, B.A., Avivi-Reich, M., Leung, C., & Heinrich, A. (2016). How age and linguistic competence affect memory for heard information. Frontiers in Psychology, 7, article number 618. doi: 10.3389/fpsyg.2016.00618.

[33] Schneider, S., Satar, M., Lin, M., & Lopez, E. (2024). Professional intercultural communicative competence in action. Innovation in Language Learning and Teaching, 1-10. doi: 10.1080/17501229.2024.2369783.

[34] Schubotz, L., Özyürek, A., & Holler, J. (2019). Age-related differences in multimodal recipient design: Younger, but not older adults, adapt speech and co-speech gestures to common ground. Language, Cognition and Neuroscience, 34(2), 254-271. doi: 10.1080/23273798.2018.1527377.

[35] Shafto, M.A., Abrams, L., & James, L.E. (2024). Age-related differences in the evaluation of highlyarousing language. Psychology and Aging, 39(3), 288-298. doi: 10.1037/pag0000809.

[36] Timpe Laughlin, V., Wain, J., & Schmidgall, J. (2015). Defining and operationalizing the construct of pragmatic competence: Review and recommendations (ETS Research Report No. RR-15-06). Princeton, NJ: Educational Testing Service. doi: 10.1002/ets2.12053.

[37] Wingfield, A., & Grossman, M. (2006). Language and the aging brain: Patterns of neural compensation identified by functional brain imaging. Journal of Neurophysiology, 96(6), 2830-2839. doi: 10.1152/jn.00628.2006.

[38] Wright, H.H., Koutsoftas, A.D., Capilouto, G.J., & Fergadiotis, G. (2014). Global coherence in younger and older adults: Influence of cognitive processes and discourse type. Neuropsychology, Development, and Cognition. Section B: Aging, Neuropsychology and Cognition, 21(2), 174-196. doi: 10.1080/13825585.2013.794894.