Kultenko, V.
(2024).
Phenomena of colonialism and postcolonialism in the context of modern Ukrainian realities.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
12(4),
104-116.
https://doi.org/10.31548/hspedagog/4.2024.104
Коли українські дослідники стверджують, що політика Росії щодо України була колоніальною, це твердження часто ставиться під сумнів західними вченими. Російсько-українські відносини не зовсім вписуються в таку модель. Тому ключовим питанням цього дослідження було: наскільки виправданим є визначення російсько-українських відносин як колоніальних, зважаючи на те, що теперішній та майбутній розвиток України значною мірою залежить від деколонізації української свідомості? В цьому дослідженні визначено поняття «колоніалізм», обґрунтовано тезу про те, що Україна була колонізована Росією, і розроблено практики деколонізації. Для досягнення цієї мети в дослідженні використовувались емпіричні методи, а також теоретичні методи дослідження, зокрема аналітичний, синтетичний, феноменологічний та філософська рефлексія. Крім того, використано міждисциплінарні методи дослідження, такі як кейс-стаді, комеморативний, філософський та історичний аналіз. Україна переживає постколоніальний стан, який є наслідком її історичної бездержавності, залежності від Росії та системної політики денаціоналізації, нав'язаної метрополією. Ця політика включає нав'язування комплексу меншовартості, придушення претензій на українську мову, культуру та еліту, руйнування національної гідності та асиміляцію з домінуючою імперською ідентичністю. Якщо імперії розпадаються під тиском об'єктивних чинників, то Росія як імперський центр активно протистоїть цим процесам – передусім через відкриту військову агресію, диверсії та інформаційну війну, включно з психологічними маніпуляціями. Постколоніальний стан українського суспільства проявляється у фрагментарній національній самоідентифікації, нестійкій системі цінностей, порушених культурних кодах, глибоких психологічних кризах на архетипному рівні свідомості. Це знаходить своє відображення у мовних суперечках, релігійних конфліктах та інших соціокультурних напруженнях. Практичне значення дослідження полягає у висновку, що подолання негативних постколоніальних наслідків є необхідним для досягнення свободи, просування європейської інтеграції, зміцнення національної ідентичності та утвердження гуманістичних цінностей. Дослідження було спрямоване на звільнення української свідомості від постімперських маніпулятивних практик
постколоніальні практики; етноцид; лінгвоцид; маніпулювання історією; соціокультурні трансформації; історична травма; національна ідентичність
[1] Aheieva, V. (2021). Behind the scenes of the empire. Essays on Ukrainian-Russian cultural relations. Kyiv: Vikhola.
[2] Bazhan, O. (n.d.). Political prisoners. Retrieved from https://surl.li/jwegih.
[3] Bruckner, P. (2012). The tyranny of guilt: An essay on Western masochism. Princeton: Princeton University Press.
[4] Cervinkova, H. (2012). Postcolonialism, postsocialism and the anthropology of east-central Europe. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 155-163. doi: 10.1080/17449855.2012.658246.
[5] Cigliano, G. (2024). The foreign policy of the Russian Federation. Interpretations and the debate. Ricerche di Storia Politica, 3, 267-284. doi: 10.1412/115032.
[6] De Waal, T. (2015). The G-word: The Armenian massacre and the politics of genocide. Foreign Affairs, 94(1), 136-148.
[7] Dontsov, D. (1933-1939). Selected works: In 10 volumes. Volume 6: Political analytics. Drohobych: Vidrodzhennia.
[8] Dontsov, D. (1926). Nationalism. Zhovkva: Drukarnya Ottsiv Vasyliyan.
[9] Drahomanov, M. (1894). Letters to Trans-Dnieper Ukraine. Kolomyia: Narod.
[10] Drahomanov, M. (1909). The lost epoch. Ukrainians under the Muscovite Tsardom: 1654-1876. Lviv: Printing House of Ivan Eichelberger.
[11] Horinov, P., & Drapushko, R. (2022). Formation of the national identity of Ukrainians as the basis of national security of the Ukrainian state. Juridical Scientific and Electronic Journal, 10, 26-30. doi: 10.32782/2524-0374/2022-10/2.
[12] Kamal, A., & Courtheyn, C. (2024). Where is the North? Southern ruptures in decolonizing theory. Political Geography, 108, article number 103029. doi: 10.1016/j.polgeo.2023.103029.
[13] Kolomiets, R. (2019). Ostap Vyshnya. Kharkiv: Folio.
[14] Krzysztan, B. (2022). Divided memory, postcolonialism and trauma in the South Caucasus. Memory Studies, 15(6), 1307-1311. doi: 10.1177/17506980221135148.
[15] Kubaichuk, V. (2004). Chronology of language events in Ukraine (external history of the Ukrainian language). Kyiv: K.I.S.
[16] Kultenko, V., Morska, N., Fesenko, G., Poperechna, G., Polishchuk, R., & Kulbida, S. (2022). The natural human rights within the postmodern society: A philosophical socio-cultural analysis. Postmodern Openings, 13(1), 186-197. doi: 10.18662/po/13.1/391.
[17] Marukhovska-Kartunova, O., Turenko, V., Zarutska, O., Spivak, L., & Vynnychuk, R. (2025). Exploring contemporary socio-cultural shifts in Ukraine and their effects on strengthening national identity and resilience in times of war. Salud, Ciencia y Tecnología – Serie de Conferencias, 4, article number 1288. doi: 10.56294/sctconf20251288.
[18] Moore, D.C. (2001). Is the post- in postcolonial the post- in post-Soviet? Toward a global postcolonial critique. PMLA/Publications of the Modern Language Association of America, 116(1), 111-128. doi: 10.1632/S0030812900105073.
[19] Morozova, L., Morozova, O., Drabovska, V., Hrechanovska, O., Martirosian, L., & Benera, V. (2021). Formation of national culture and national consciousness in the postmodern society. Postmodern Openings, 12(1), 257-270. doi: 10.18662/po/12.1Sup1/283.
[20] Mudrakov, V., Hapchenko, O., & Kozachenko, S. (2023). Common sense as identity health: Toward a reflection on the Russian-Ukrainian war. Philosophy, Economics and Law Review, 3(2), 25-32.
[21] Naulko, V.I., & Hryniv, O.I. (2009). Etnotsyd. Retrieved from https://esu.com.ua/article-18074.
[22] Ocheretianko, S., & Ryabets, L. (2024). Ban on the Ukrainian language. Encyclopedia of Modern Ukraine. Retrieved from https://esu.com.ua/article-17240.
[23] Olcese, M., Cardinali, P., Madera, F., Camilleri, A.P., & Migliorini, L. (2024). Migration and community resilience: A scoping review. International Journal of Intercultural Relations, 98, article number 101924. doi: 10.1016/j.ijintrel.2023.101924.
[24] Sosnowska, A. (2019). Socialist postcolonialism: Memory reconsolidation. Acta Poloniae Historica, 119, 344-349.
[25] Stanislavsky, V. (2009). Mazepa Ivan Stepanovych. Retrieved from https://surl.li/ckyucu.
[26] Stezhko, Z., Hryshchenko, N., Kultenko, V., Savytska, I., Suprun, A., & Rusko, N. (2021). Freedom or arbitrariness: A social and philosophic analysis. Postmodern Openings, 12(2), 354-366. doi: 10.18662/po/12.2/312.
[27] Thompson, E.M. (2006). Troubadours of the empire: Russian literature and colonialism. Kyiv: Osnovy.
[28] Velickovic, V. (2012). Belated alliances? Tracing the intersections between postcolonialism and postcommunism. Journal of Postcolonial Writing, 48(2), 164-175. doi: 10.1080/17449855.2012.658247.
[29] Veselova, O.M. (n.d.). Ukrainian World Coordination Council (UCC). Retrieved from http://www.history.org.ua/?termin=Ukrainska_Vsesvitnia.
[30] Yan, C.O., & Benhima, M. (2024). The role of legal pluralism in the peacebuilding process. The International Journal of Interdisciplinary Global Studies, 20(1), 43-71. doi: 10.18848/2324-755X/CGP/v20i01/43-71.
[31] Zabuzhko, O. (2022). The longest journey. Кyiv: Komora.