Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Термін «креативність» у дискурсі теорій і концепцій

Олена Чередніченко
Завантажити статтю
Анотація

Актуальність теми дослідження визначається необхідністю осмислення значення та поняття терміну «креативність» і еволюції його розвитку як теоретичної категорії. Мета ‒ дослідити аспекти виникнення, значення та поняття терміну «креативність» і еволюції його розвитку з урахуванням тенденцій сучасної економіки. Одним з основних методологічних принципів, використаних у дослідженні, був принцип міждисциплінарності, який містить різноманітні теоретичні та практичні предметні сфери. Також використані: метод аналітико-синтетичної обробки інформації і діалектичний методи, метод системного аналізу і логічного узагальнення. Дослідження базувалося на теоретичних міркуваннях провідних науковців, які займалися розробленням окресленої проблематики. Креативність стає все більш значущим фактором із суттєвим впливом на всі сфери діяльності. Проведено аналіз і розглянуто еволюцію формування наукових поглядів у різні періоди на розуміння цієї категорії, розкрито розбіжності у трактуванні її різними науковцями, які зумовлюють різноманітність тлумачення та визначення поняття терміну «креативність». Виявлено, що автори існуючих теорій використовують різні підходи до визначення й термінології, а аналіз наукових джерел свідчив про відсутність єдиної концепції і розуміння сутності креативності та стійких понять у цій сфері. При трактуванні поняття «креативність» місце її у структурі особистості, в рівні усвідомлення її різноманітних проявів, джерела та умови розвитку визначають по-різному. Підсумовуючи результати аналізу різних точок зору науковців, можна зазначити, що креативність має тісний взаємозв`язок з емоційною, мотиваційною, інтелектуальною та діяльнісною сферами. Однак багатогранність цього поняття потребує подальших досліджень і вдосконалення його визначення. У статті поглиблене розуміння терміну «креативність» у контексті теоретичного дискурсу, що може бути використане при викладанні навчальних дисциплін або їх складових – економіки, менеджменту, філософії, соціології, політології тощо

Ключові слова

творча діяльність; еволюція; постіндустріальне суспільство; теоретичний дискурс; креативна особистість

ЦИТУВАТИ
Cherednichenko, O. (2024). The term “creativity” in the discourse of theories and concepts. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 12(4), 90-103. https://doi.org/10.31548/hspedagog/4.2024.90
Використані джерела

[1] Antonova, O.Ye. (2012). On the problem of defining the essence of the concept of creativity: Problems and searches. New Learning Technologies: Scientific and Methodological Collection, 71, 8-15.

[2] Baer, J. (2012). Domain specificity and the limits of creativity theory. Journal of Creative Behavior, 46(1), 16-29. doi: 10.1002/jocb.002.

[3] Barron, F., & Harrington, D.M. (1981). Creativity, intelligence, and personality. Annual Review of Psychology, 32, 439-476. doi: 10.1146/annurev.ps.32.020181.002255.

[4] Bazhal, Yu., et al. (2015). Innovation entrepreneurship: Creativity, commercialisation, ecosystem. Kyiv: Pulsary.

[5] Brown, N., Ince, A., & Ramlackhan, K. (2024). Creativity in education: International perspectives. London: UCL Press. doi: 10.14324/111.9781800080638.

[6] Busel, V. (2005). Great explanatory dictionary of the modern Ukrainian language. Kyiv: Perun.

[7] Dow, G. (2022). Defining creativity. In J.A. Plucker (Ed.), Creativity and innovation (2nd ed.) (p. 370). New York: Routledge.

[8] Duff, W. (1767). An essay on original genius; and its various modes of exertion in philosophy and the fine arts, particularly in poetry. London: Edward & Charles Dilly.

[9] Eysenck, H.J. (1998). Intelligence: A new look. New York: Taylor & Francis.

[10] Fedulova, L.I. (2017). Theoretical constructions of the creative economy. Economic Theory and Law, 4(31), 48-63.

[11] Fodor, J.A. (1983). The modularity of mind. Cambridge, MA: MIT Press.

[12] Galton, F. (1869). Hereditary genius. London: Macmillan.

[13] Guilford, J.P. (1950). Creativity. American Psychologist, 5(9), 444-454. doi: 10.1037/h0063487.

[14] Guilford, J.P. (1967). Creativity: Yesterday, today, and tomorrow. The Journal of Creative Behavior, 1(1), 3-14. doi: 10.1002/j.2162-6057.1967.tb00002.x.

[15] Guilford, J.P. (1975). Creativity: A quarter century of progress. In I.A. Taylor & J.W. Getzels (Eds.), Perspectives in creativity (pp. 37-59). New York: Routledge.

[16] Hennessey, B.A., Altringer, B., & Moran, S. (2020). Social psychology of creativity. In Encyclopedia of creativity, invention, innovation and entrepreneurship (pp. 2189-2195). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-15347-6_390.

[17] Hrynenko, I.V. (2008). Pedagogical conditions for the development of creativity in future humanities teachers in the process of professional training. (Abstract of a thesis for the degree of PhD in Pedagogical Sciences, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University, Ternopil, Ukraine).

[18] Kakko, I., & Inkinen, S. (2009). Homo creativus: Creativity and serendipity management in third generation science and technology parks. Science and Public Policy, 36(7), 537-548. doi: 10.3152/030234209X465570.

[19] Kao, J.J. (1996). Jamming: The art and discipline of business creativity. New York: Harper.

[20] Kasiyan, K. (2019). Art, art education, creative industry: Critique of commodification and fetishism of art aesthetics in Indonesia. Cogent Arts & Humanities, 6(1), article number 1586065. doi: 10.1080/23311983.2019.1586065.

[21] Kaufman, J.C., & Baer, J. (2012). Beyond new and appropriate: Who decides what is creative? Creativity Research Journal, 24(1), 83-91. doi: 10.1080/10400419.2012.649237.

[22] Kulchytska, O.I. (2002). Talent and psychological technologies for its development. In S.O. Sysoieva, O.I. Kulchytska & Y.V. Tsekhmister (Eds.), Pedagogical technologies: Science to practice. Educational and methodological yearbook (Vol. 1, pp. 145-192). Kyiv: VIPOL.

[23] Leap, D. (2012). The mystery of human creativity explained. Retrieved from https://www.thetrumpet.com/8960-themystery-of-human-creativity-explain.

[24] Lubart, T., Pacteau, C., Jacquet, A.Y., & Caroff, X. (2010). Children’s creative potential: An empirical study of measurement issues. Learning and Individual Differences, 20(4), 388-392. doi: 10.1016/j.lindif.2010.02.006.

[25] Maksymenko, S.D. (2017). Cultural and historical development theory of L.S. Vyhotskyi. Problems of Modern Psychology, 36, 7-20.

[26] Maslow, A.H. (1943). A theory of human motivation. Psychological Review, 50(4), 370-396. doi: 10.1037/h0054346.

[27] Mednick, S. (1962). The associative basis of the creative process. Psychological Review, 69(3), 220232. doi: 10.1037/h0048850.

[28] Moliako, V.O. (1989). Psychological readiness for creative work. Kyiv: Znannia.

[29] New World Encyclopedia. (n.d.). Retrieved from https://www.newworldencyclopedia.org/entry/Info:Main_Page.

[30] Pavlenko, V.V. (2016). Creativity: The essence concept. Creative Pedagogy, 11, 120-131.

[31] Pennycook, G. (Ed.). (2018). The new reflectionism in cognitive psychology: Why reason matters (1st ed.). London: Routledge. doi: 10.4324/9781315460178.

[32] Prokopenko, V.V. (2018). Good and other ideas of Plato. The Journal of V.N. Karazin Kharkiv National University, Series Philosophy. Philosophical Peripeteias, 59, 6-15. doi: 10.26565/2226-0994-2018-59-1.

[33] Rawlings, B.S., & Cutting, S.J. (2024). Linking disparate strands: A critical review of the relationship between creativity and education. Educational Psychology Review, 36, article number 135. doi: 10.1007/s10648-024-09973-z.

[34] Runco, M.A. (2004). Creativity. Annual Review of Psychology, 55, 657-687. doi: 10.1146/annurev.psych.55.090902.141502.

[35] Runco, M.A., & Albert, R.S. (2010). Creativity research: A historical view. In J.C. Kaufman & R.J. Sternberg (Eds.), The Cambridge handbook of creativity (pp. 3-19). Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/CBO9780511763205.003.

[36] Said-Metwaly, S., Fernández-Castilla, B., Kyndt, E., Van den Noortgate, W., & Barbot, B. (2021). Does the fourth-grade slump in creativity actually exist? A meta-analysis of the development of divergent thinking in school-age children and adolescents. Educational Psychology Review, 33, 275-298. doi: 10.1007/s10648-020-09547-9.

[37] Simonton, D.K. (2018). Defining creativity: Don’t we also need to define what is not creative? The Journal of Creative Behavior, 52(1), 80-90. doi: 10.1002/jocb.137.

[38] Simpson, R.M. (1922). Creative imagination. The American Journal of Psychology, 33(2), 234-243. doi: 10.2307/1414133.

[39] Sivers, V.A., & Buhaiova, O.I. (2023). Dimensions of human creativity in the context of comparative analysis of the works of M. Heidegger and H. Bergson. Kultura i Suchasnist: Almanakh, 1, 9-6.

[40] Spearman, C.E. (1904). “General intelligence”, objectively determined and measured. American Journal of Psychology, 15, 201-293.

[41] Stein, M.I. (1953). Creativity and culture. The Journal of Psychology, 36(2), 311-322. doi: 10.1080/00223980.1953.9712897.

[42] Sternberg, R.J. (1994). Thinking styles: Theory and assessment at the interface between intelligence and personality. In R.J. Sternberg & P. Ruzgis (Eds.), Intelligence and personality (pp. 169-187). New York: Cambridge University Press.

[43] Swap, S.M. (1993). Developing home-school partnerships: From concepts to practice. New York: Teachers’ College Press.

[44] Szmidt, K.J. (2010). ABC of creativity. Warsaw: Difin.

[45] Tan, C.Y., Chuah, C.Q., Lee, S.T., & Tan, C.S. (2021). Being creative makes you happier: The positive effect of creativity on subjective well-being. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(14), article number 7244. doi: 10.3390/ijerph18147244.

[46] Taylor, C.W. (1988). Various approaches to and definitions of creativity. In R.J. Sternberg (Ed.), The nature of creativity: Contemporary psychological perspectives (pp. 99-121). Cambridge: Cambridge University Press.

[47] Tiwen, H. (2023). Methods and means of developing academic talent of students in universities of the PRC. Professional Education: Methodology, Theory and Technologies, 9(2), 228-245. doi: 10.31470/2415-3729-2023-18-228-245.

[48] Tkach, R.V. (1999). Psychological features of creative activity of an individual. Zaporizhzhia: ZDIA.

[49] Torrance, E.P. (1977). Creativity in the classroom: What research says to the teacher. Washington, DC: National Education Association.

[50] Voitenko, O.V. (1997). Development of creative abilities of schoolchildren in literature lessons. In Pedagogy and psychology: Collection of scientific works (pp. 17-21). Kharkiv: KhDPU.

[51] Whitehead, A.N. (1932). Adventures of ideas. New York: The Free Press.

[52] Williams, R. (1985). Keywords: A vocabulary of culture and society. Oxford: Oxford University Press.

[53] World Economic Forum (2020). The future of jobs report. Retrieved from https://www3.weforum.org/docs/WEF_Future_of_Jobs_2020.pdf.

[54] World Economic Forum (2023). The future of jobs report. Retrieved from https://www3.weforum.org/docs/WEf_future_of_Jobs_2023.pdf.