Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

В статті висвітлено соціокультурні та політичні джерела сучасного етнокультурного розколу України та показано, що історично сформований культурний розкол українського суспільства зумовлений географічними та політичними чинниками був помітно знівельований в процесі радянської асиміляційної політики, проте не був повністю подоланий через незначну індустріалізацію українського села та західноукраїнських регіонів. У висліді цього, українське населення виявилося помереженим кількома роздільними смугами, що й сприяло поглибленню культурного розколу з іншими, промислово розвиненими, проте деетнізованими українськими регіонами. Відсутність етнічної єдності українства та активна позиція національних менших у регіонах з великою кількістю етнічно споріднених груп, за відсутності виваженої національної політики стали головними причинами етнокультурного розколу в Україні. Подолання останнього можливе в процесі поступового запровадження загальноцивілізаційних принципів громадянського суспільства та формування економічних, соціальних та духовних умов для розвитку як окремої особистості, так і цілої спільноти. Лише тоді, коли буде подолані перманентна економічна криза, а наука, освіта й культура, трансльовані засобами національної мови, будуть підняті до рівня державних цінностей, не маргіналізуючи при цьому націєтворче значення мов міжнаціонального спілкування, українське суспільство перетвориться в націю

нація, етнічна нація, етнічний розкол, деетнізація, голодомор