Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Стаття присвячена виявленню специфіки феноменологічного підходу до проблеми розуміння досвіду, зокрема його інтенціональної природи. Виявлено, що феноменологічна експлікація досвіду відкриває його зв'язок з проблемою Іншого. Трансформація класичного стилю філософування спричинила переосмислення категоріального апарату. Зокрема, формується нова парадигма розуміння поняття «досвід». Якщо в класичному раціоналізмі воно мало гносеологічне навантаження, то в некласичній філософії відкриваються нові перспективи його інтерпретації. Так феноменологічна традиція філософування, відштовхуючись від критики натуралізму та психологізму попередньої філософії постулює інтенціональну природу досвіду. Для виявлення специфіки цього засадничого поняття та його структури феноменологія пропонує дослідження внутрішніх пластів досвіду, який пройшов через різні види феноменологічних редукцій і позбавився всіх апофантичних рис та психологічного тлумачення. Досвід є тією формою життя, котра безпосередньо передує процесу пізнання, породжує та спрямовує його. Будь-яке знання, походить з досвіду, і будь-яке знання міститься в досвіді. Під феноменологією Е. Гусерля розуміється особливий спосіб розгляду філософських проблем, а також абсолютно особлива техніка мовного викладу результатів, які були отримані при такому способі ставлення до світу або розгляду світу, тобто феноменологічний метод

феноменологія, досвід, рефлексія, інтенціональність, Інший, редукція, ноема, апперцепція