Суб’єктивістський підхід Ф. Ніцше до природи цінностей та їх переоцінки є актуальним у контексті сучасних мейнстримних концептів важливості індивідуального світогляду та особистого відчуття цінностей, які є альтернативою об’єктивному розумінню природи цінностей та природи істини. Мета статті – дослідити практичне застосування ідеї Ф. Ніцше про переоцінку цінностей крізь призму постмодернізму. Системний підхід, історично-порівняльний метод та метод філософської реконструкції були використанні у статті. Аксіологічні особливості філософії Ф. Ніцше проаналізовані у статті. Позиція Ф. Ніцше стосовно декадансу цінностей розглядалася з точки зору суб’єктивістського підходу філософа до природи цінностей. У статті зверталася увага на можливість застосування ідеї Ф. Ніцше про «переоцінку цінностей» для критичного аналізу «абсурдних» ціннісних систем, які пропонуються постмодернізмом, який акцентує увагу на ідеях нігілізму, релятивізму, скептицизму, відсутності абсолютної істини, відсутності мети життя, екзистенційної порожнечі, фаталізму, відмови від об’єктивної моральності, абсурдності, розчарування, відмови від релігії. Постмодерні світоглядні конструкти досліджувались у контексті їхнього деструктивного впливу на процеси самоствердження індивіда та соціальних взаємодій, оскільки відсутність універсальних цінностей та заперечення можливості досягнення істини веде до світоглядних маніпуляцій, які можуть поширюватись під прапором плюралізму та мультикультуралізму. Практична цінність статті полягає в тому, що вона пропонує онтологічний критерій для перевірки справжності абсурдних ціннісних систем та соціальних конструктів
абсурдні системи цінностей; роль суб'єкта в переоцінці цінностей; аксіоцентричний суб'єктивізм Ніцше; цінності декадансу; конструювання цінностей; нігілізм; релятивізм
[1] Berry, J.N. (2023). ‘Poor mankind!-’: reexamining Nietzsche’s critique of compassion. Inquiry, 67(5), 1220-1248. doi: 10.1080/0020174X.2023.2280922.
[2] Chouraqui, F. (2024). Nietzsche and the size of future history as a normative criterion. International Journal of Philosophical Studies, 32(3), 253-271. doi: 10.1080/09672559.2024.2390825.
[3] Cristy, R. (2023). Nietzsche on the good of cultural change. European Journal of Philosophy, 31(4), 927-949. doi: 10.1111/ejop.12851.
[4] Gori, P. (2013). Nietzsche on truth. A pragmatic view? Nietzscheforschung, 20(1), 71-89. doi: 10.1524/nifo.2013.20.1.71.
[5] Harris, D.I. (2022). Nietzsche, Trump, and the social practices of valuing truth. The Pluralist, 17(3), 1-19. doi: 10.5406/19446489.17.3.01.
[6] Jeong, J. (2022). Nietzsche’s concept of decadence of the individual. Filozofia, 77(5), 325-338. doi: 10.31577/filozofia.2022.77.5.2.
[7] Joas, H. (2001). The genesis of values. Chicago: The University of Chicago Press.
[8] Kranak, J.A. (2014). Nietzsche’s revaluation of all values. (Doctoral dissertation, Marquette University, Milwaukee, Wisconsin, United States).
[9] Liutyi, T. (2024). Friedrich Nietzsche’s philosophy of nihilism in the Posthumous Fragments (18851888). NaUKMA Research Papers in Philosophy and Religious Studies, 13, 45-56. doi: 10.18523/26171678.2024.13.45-56.
[10] Meredith, T. (2024). Nietzsche’s critique of power: Mimicry and the advantage of the weak. American Political Science Review, 118(1), 291-303. doi: 10.1017/S0003055422001472.
[11] Mitchell, J. (2020). A Nietzschean theory of emotional experience: Affect as feeling towards value. Inquiry, 67(1), 1-24. doi: 10.1080/0020174X.2020.1850341.
[12] Morrisson, I. (2020). Nietzsche on the function and creation of value systems. The Journal of Nietzsche Studies, 51(1), 67-97. doi: 10.5325/jnietstud.51.1.0067.
[13] Nietzsche, F. (1887). The genealogy of morals. New York: Boni and Liveright.
[14] Nietzsche, F. (1899). Thus spake Zarathustra. A book for all and none. London: T.F. Unwin.
[15] Nietzsche, F. (1911). Ecce Homo. Portland, Maine: Smith & Sale Printers.
[16] Nietzsche, F. (1929). Beyond good and evil. New York: The Modern Library.
[17] Nietzsche, F. (1931). The antichrist. New York: A.A. Knopf.
[18] Nietzsche, F. (1962). Philosophy in the tragic age of the Greeks. Washington, D.C.: Regnery Gateway.
[19] Nietzsche, F. (1967). Nietzsche Werke: Kritische Gesamtausgabe. (Band 6). Berlin: Walter de Gruyter.
[20] Nietzsche, F. (1996). Human, all too human: A book for free spirits. New York: Cambridge University Press.
[21] Nietzsche, F. (1997). Twilight of the idols. Or, how to philosophize with the hammer. Indianapolis: Hackett Publishing Company, Inc.
[22] Nietzsche, F. (2001). The gay science. New York: Cambridge University Press.
[23] Stasevska, О. (2021). Sociocultural identity postmodern: Problem of social construction. The Bulletin of Yaroslav Mudryi National Law University Series Philosophy Philosophies of Law Political Science Sociology, 2(49), 215-233. doi: 10.21564/2663-5704.49.229802.
[24] Stewart-Kroeker, P. (2023). Nihilism: Schopenhauer, Nietzsche and Now. Open Philosophy, 6(1), article number 20220235. doi: 10.1515/opphil-2022-0235.
[25] Yigit, E. (2023). Hegel and Nietzsche on self-judgment, self-mastery, and the right to one’s life. Nietzsche-Studien, 52(1), 148-170. doi: 10.1515/nietzstu-2022-0002.