Kresan, O., & Mhitaryan, L.
(2024).
On universality of perception of movement and time in the artworks.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
12(2),
262-273.
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(2).2024.262-273
У статті досліджено проблему універсальності сприймання руху та часу у творах образотворчого мистецтва. Сприймання творів мистецтва стосується не лише перцептивних процесів та когнітивної сфери людини, а становить особистісну та світоглядну проблему, оскільки пов’язано з системою сформованих стереотипів особистості – когнітивних фенотипів, що формуються в процесі життєвого та професійного досвіду. Традиційними поглядами на сприймання руху та його інтенсивності в образотворчому мистецтві, що тривалий час вважалися універсальними, було сприйняття напрямку руху зліва направо як більш природного і швидкого, а руху справа наліво відповідно як ускладненого, повільного й менш інтенсивного. Ці положення стали основою для експериментального дослідження сприймання руху та часу у творах мистецтва, в якому взяли участь дві групи респондентів. Експериментальна група (N=38) складалася з осіб, які не є близько знайомі з мистецтвом та правилами побудови композиції. Контрольна група (N=30) складалася зі студентів, які професійно вивчають мистецтвознавство та образотворче мистецтво. В якості експериментального матеріалу досліджуваним були запропоновані картини відомих художників, де переданий рух з певною швидкістю та інтенсивністю. Кожна картина була представлена в оригінальному та дзеркальному відображенні, де рух був відображений у зворотному напрямку. Результати дослідження були проаналізовані за допомогою статистичного тесту λ Колмогорова-Смирнова, що демонструє наявність або відсутність закономірностей у виборі досліджуваними номерів картин, які відповідають прямому чи зворотному руху на картині. За допомогою даного тесту також здійснено гендерне порівняння особливостей сприймання руху і часу у творах мистецтва. Результати експериментального дослідження ставлять під сумнів універсальність сприймання руху та часу в образотворчому мистецтві і потребують перевірки в подальших дослідженнях
сприймання руху, сприймання часу, універсальність сприймання творів мистецтва, індивідуальні особливості сприймання мистецтва
[1] Arnheim, R. (1974). Art and visual perception: A psychology of creative eyes. Los Angeles: University of California Press.
[2] Bakalenko, O.A. (2017). Psychology of perception and information processing: A textbook. Kharkiv: KhNURE.
[3] Boroditsky, L. (2011). How languages construct time. In S. Dehaene & E. Brannon (Eds.), Space, time and number in the brain (pp. 333-341). Oxford: Oxford University Press.
[4] Boroditsky, L., & Fuhrman, O. (2010). Cross-cultural differences in mental representations of time: Evidence from an implicit nonlinguistic task.
[5] Boroditsky, L., Fuhrman, O., & McCormick, K. (2010). Do English and Mandarin speakers think about time differently? Cognition, 118, 123-129. doi: 10.1016/j.cognition.2010.09.010.
[6] Candini, M., D’Angelo, M., & Frassinetti, F. (2022). Time interaction with two spatial dimensions: From left/right to near/far. Frontiers in Human Neuroscience, 15.
[7] De Wit, M., Kamp, J., & Withagen, R. (2015). Visual illusions and direct perception: Elaborating on Gibson's insights. New Ideas in Psychology, 36, 1-9. doi: 10.1016/j.newideapsych.2014.07.001.
[8] Egizii, M., Denny, J., Neuendorf, K., Skalski, P., & Campbell, R. (2012). Which way did he go? Directionality of film character and camera movement and subsequent spectator interpretation.
[9] Gibson, J.J. (1970). On the relation between hallucination and perception. Leonardo, 3(4), 425-427.
[10] Gibson, J.J. (1978). The ecological approach to the visual perception of pictures. Leonardo, 11, 227-235.
[11] Gregory, R. (1997). Eye and brain: The psychology of seeing. Princeton: Princeton University Press.
[12] Henrich, J., Blasi, D.E., Curtin, C.M., Davis, H.E., Hong, Z., Kelly, D., & Kroupin, I. (2022). A cultural species and its cognitive phenotypes: Implications for philosophy. Review of Philosophy and Psychology, 14(2), 349-386.
[13] Kandinsky, W. (1926). Point and line to plane. New York: Dover Publications.
[14] Kühnapfel, C., Fingerhut, J., Brinkmann, H., Ganster, V., Tanaka, T., Specker, E., Mikuni, J., Güldenpfennig, F., Gartus, A., Rosenberg, R., & Pelowski, M. (2023). How do we move in front of art? How does this relate to art experience? Linking movement, eye tracking, emotion, and evaluations in a gallery-like setting. Empirical Studies of the Arts, 42. doi: 10.1177/02762374231160000.
[15] Lozova, O., Kopylov, S., & Shevelova, M. (2023). Features of semiosis in the perception of visual art. In Psychology of artistic creativity. Reader (Vol. 3, pp. 121-164). London: GlobeEdit.
[16] Moliako, V.O. (2020). Psychological problems of perception. Materials of the 20th All-Ukrainian scientific-practical conference. Kyiv: H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine.
[17] Moliako, V.O., Bila, I.M., Vahanova, N.A., et al. (2015). Organization of creative perception at different age levels: Methodical recommendations. Kyiv: Pedagogichna Dumka.
[18] Pysanko, M.M. (1995). Movement, space, and time in visual art. Kyiv: Vyshcha Shkola.
[19] Røsvoll, Å., Rusten, E.H., & Westerhausen, R. (2024). Left-hand preference in visual artists: A pre-registered observational study on Instagram. Laterality: Asymmetries of Brain, Behaviour, and Cognition, 29(2), 184-198. doi: 10.1080/1357650X.2024.2315856.
[20] Tsybulskiy, A.A. (2022). Perception of time and its relationship with basic mental processes. Habitus, 43, 209-217.