У статті розглядаються питання організації вивчення дисципліни «Ґрунтознавство з основами геології» для студентів першого курсу навчання ОС Бакалавр спеціальності 203 - садівництво, плодоовочівництво та виноградарство в системі дистанційного та змішаного навчання. Метою дистанційного навчання є надання можливості здобути знання всім бажаючим, тим, у кого є прагнення одержати професію чи підвищити професійну кваліфікацію. Зміна напряму освітнього процесу та основних підходів до методики викладання в Україні обумовлена впливом соціально-політичних факторів, які включають уведення воєнного стану в країні, стрімке поширення коронавірусної інфекції та відповідні обмеження які викликані цими подіями. Специфіка викладання усіх вузько направлених дисциплін, у тому числі і «Ґрунтознавство з основами геології», вимагає спеціальної термінології, лексику за її функціонуванням. Актуальність цієї теми має місце у сучасному освітньому середовищі, тому що якісне викладання дисциплін не можливе без використання засобів і можливостей, які надають середовище Інтернету і комп’ютерні технології. Викладено переваги і недоліки дистанційного навчання для викладачів і студентів в умовах запровадження е-learn технології. Представлені матеріали із наповнення лекційної, лабораторної, самостійної частин курсу «Ґрунтознавство з основами геології». Наведені теми лекційної частини курсу та теми лабораторних робіт. Обговорюються питання специфіки освоєння лабораторного практикуму курсу за змішаної форми навчання, тому що здобувач не завжди може мати можливість провести лабораторні дослідження знаходячись на дистанційному навчання. Окремі лабораторні роботи потребують безпосередньої участі і викладача і студента. Представлено структуру курсу, особливості роботи з курсом
е-learn технології, ґрунтознавство, геологія, лекційний матеріал, лабораторні роботи, самостійні роботи, тестові питання, змішана форма навчання
[1] Afanasieva, O., Lalazarova, N., & Honcharova, S. (2021). Features of distance teaching for technical disciplines. New Collegium, 3(105), 29-32. doi: 10.30837/nc.2021.3.29.
[2] Azhazha, M. (2019). The state electronic support for the process of modernization of higher education of Ukraine. Investytsiyi: Praktyka ta Dosvid, 1, 70-75. doi: 10.32702/2306-6814.2019.1.70.
[3] De Vreugd, L., Jansen, R., van Leeuwen A., & van der Schaaf, M. (2023). The role of reference frames in learners’ internal feedback generation with a learning analytics dashboard. Studies in Educational Evaluation, 79, article number 101303. doi: 10.1016/j.stueduc.2023.101303.
[4] Diachenko, A. (2022). Features of implementing distance technologies in teaching the discipline “Layout and modeling technologies”. Scientific and Pedagogical Internship Republic of Poland. doi: 10.30525/978-9934-26-273-9-7.
[5] Ekwunife-Orakwue, K.C.V., & Teng, T.-L. (2014). The impact of transactional distance dialogic interactions on student learning outcomes in online and blended environments. Computers & Education, 78, 414-427. doi: 10.1016/j.compedu.2014.06.011.
[6] Fujs, D., Vrhovec, S., Žvanut, B., & Vavpotič, D. (2022). Improving the efficiency of remote conference tool use for distance learning in higher education: A kano based approach. Computers & Education, 181, article number 104448. doi: 10.1016/j.compedu.2022.104448.
[7] Knyazheva, I. (2023). Pedagogy: A textbook for first-level education seekers (bachelor) in the specialty 014.021 Secondary education (English language and literature). Odesa: Ushynsky University.
[8] Ma, Y., & Qin, X. (2021). Measurement invariance of information, communication and technology (ICT) engagement and its relationship with student academic literacy: Evidence from PISA 2018. Studies in Educational Evaluation, 68(3), article number 100982. doi: 10.1016/j.stueduc.2021.100982.
[9] Morze, N., Hlazunova, O., & Mokriiev, M. (2016). Methodology for creating an electronic training course (based on the Moodle 3 distance learning platform). Kyiv: Agrar Media Group.
[10] Pysarska, N., Nemertsova, O., & Cherniavska, S. (2022). Peculiarities of teaching the discipline “Terminology” for students of higher education institutions in the conditions of distance learning development. Electronic Repository of the National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute” (eNTUKhPIIR). Department of Ukrainian Language.
[11] Rolfe, V., Strietholt, R., & Hansen, K.Y. (2021). Does inequality in opportunity perpetuate inequality in outcomes? International evidence from four TIMSS cycles. Studies in Educational Evaluation, 71, article number 101086. doi: 10.1016/j.stueduc.2021.101086.
[12] Stefanovic, M. (2013). The objectives, architectures and effects of distance learning laboratories for industrial engineering education. Computers & Education, 69, 250-262. doi: 10.1016/j.compedu.2013.07.011.
[13] Strilets, V. (2023). Pan-European recommendations on language education concerning levels of proficiency in writing translation. In Food and environmental security in conditions of war and post-war reconstruction. Challenges for Ukraine and the world: Materials of the International scientific and practical conference. Section 4: Quality of education and humanities in conditions of war and global challenges (pp. 242-243). Kyiv: Ministry of Education and Science of Ukraine.