Проаналізовано практичні аспекти забезпечення громадянської позиції університетів. Концепції інклюзивного лідерства як двигуна згуртованого суспільства викликають захват. Проаналізовано основні парадигми організації психолого-педагогічного процесу відповідно до порушеної проблеми, що дало змогу визначити його принципові позиції у сфері інклюзійної освіти. У роботі підкреслено важливість і необхідність вивчення та впровадження прогресивного світового досвіду у сфері інклюзії. Мета і методи. Мета полягає в теоретико-методологічному аналізі, розробці та реалізації програми формування громадянської позиції університету з урахуванням інклюзивного підходу до прийняття рішень. Задля досягнення поставленої мети із завданнями було застосовано комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичні методи: (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) використовувалися для з’ясування стану проблеми; емпіричні (пряме та опосередковане спостереження, стандартизоване анкетне опитування, напівстандартизовані індивідуальні інтерв’ю), психодіагностичні методи та техніки дослідження; cтатистичний аналіз. Результати та висновки. Визначено актуальні проблеми ролі університетів у суспільстві, стратегії формування їх стратегій впровадження інклюзивного підходу до прийняття рішень, сприяння розвитку кар’єри студентів, інтернаціоналізації освіти тощо. Визначено також перспективи формування громадянської позиції університетів щодо інклюзивного лідерства як рушія згуртованого суспільства
інклюзивне лідерство, громадянська позиція, інклюзивне прийняття рішень, інтернаціоналізація, рушій згуртованого суспільства
[1] Bloshchynskyi, I., Griban, G., & Okhrimenko, I. (2021). Formation of psychophysical readiness of cadets for future professional activity. The Open Sports Sciences Journal, 14(14), 1-8. doi: 10.2174/1875399X02114010001.
[2] Demchenko, I.I. (2016). Theoretical and methodological foundations of training of the future teacher of elementary school for professional activity in the conditions of inclusive education. (Doctoral dissertation, National University of Life and Environmental Sciences, Kyiv, Ukraine).
[3] Griban, G., & Varetska, О. (2020). Formation of primary school teachers’ information competency in postgraduate education. Postmodern Openings, 11(3), 41-72. doi: 10.18662/po/11.3/199.
[4] Mamicheva, O., & Sheremet, M. (2020). Trends of modernization of psychologists’ professional training in the system of special education. International Journal of Psychosocial Rehabilitation, 24(6), 13010-13029.
[5] Okhrimenko, I., & Sprynchuk, S. (2021). Future psychologists’ readiness to work in conditions of social cohesion in education. International Journal of Applied Exercise Physiology, 9(9), 40-48.
[6] Sheremet, M. (2023). Motivation development of mental health preservation of specialists in the field of special and inclusive education: European practices. Pol Merkur Lek, ALUNA Publishing House, 1, 30-34. doi: 10.36740/Merkur202301104.
[7] Sopivnyk, R., Sopivnyk, I., Suprun, D., & Hryhorenko, T. (2023). Social leadership and team building. Kyiv: NULES.
[8] Suprun, D. (2018). The theory and practice of psychologists’ professional training in the field of special education. (Doctoral dissertation, Drahomanov NPU, Kyiv, Ukraine).
[9] Suprun, D. (2019). Modernization of the content of psychologists’ professional training in the field of special education. Kyiv: Drahomanov NPU.
[10] Suprun, D. (2023). Psychology of management. Kyiv: DUSU.
[11] Tamozhska, I., & Lehan, I. (2023). Functioning and development of national and European adult education systems: A comparative aspect. Conhecimento & Diversidade, 15(40), 45-61. doi: 10.18316/rcd.v15i40.11275.
[12] Unicom. (2023). Retrieved from https://unicom.community/.
[13] Verkhovna Rada of Ukraine. (2010, March 6). Convention on the rights of persons with disabilities. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text.
[14] Yablonskyi, V.M., & Bondar, T.V. (2017). On the state of development of civil society in Ukraine: Analytical report. Kyiv: NISD.