Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Відповідно до актуальних суспільних запитів сьогодення, особливо актуальною постає проблема духовної культури. Саме духовна культура є потужним чинником стабілізації соціального розвитку, дієвою формою внутрішнього соціального контролю. Тому відповідне місце у нашому дослідженні посідає спроба знайти відповіді на питання щодо поняття «духовна культура». В дослідженні використовувались теоретичні методи: аналіз філософської, соціологічної та педагогічної літератури; узагальнення теоретичних підходів до проблеми «духовної культури» з метою окреслення її змістових особливостей. У статті розглянуто загальнонаукові положення щодо проблеми «духовної культури». З точки зору, різноманітних підходів до визначення понятійно-категоріальний апарату визначено, що «духовна культура» розуміється як сфера людської діяльності, що охоплює різні сторони духовного життя людини і суспільства і включає форми суспільної свідомості (політичну, правову, моральну, естетичну, релігійну науку й філософію) та втілення їх у літературні, архітектурні та інші пам’ятки людської діяльності. До духовної культури. належать освіта, виховання, мова і писемність, фольклор, народне мистецтво Особливої уваги надано дослідженню проблеми духовної культури у співвідношенні таких підходів як: релігійний і світський як нової, створеної людством реальності, що чітко поділена на непізнаний світ природи та на створений людиною світ культури; спадкоємності, що полягає в творенні, накопиченні, передачі і використанні всіх результатів людської діяльності у вигляді культурних надбань як на рівні окремого індивіда, так і суспільства загалом; цивілізації, що позначає певний рівень розвитку матеріально-технічних досягнень суспільства у зіставленні з духовними надбаннями; державності як передумовою духовної культури; сукупності матеріальних та духовних цінностей, створених людством упродовж історії̈, та різноманітних форм діяльності, у процесі яких змінюються не тільки умови життя, але й самі люди, З’ясовано сутність та зміст духовної культури, в контексті духовного зростання особистості. Охарактеризовано унікальність впливу духовної культури на особистість активізацію її саморозвитку, самовдосконаленню, самовизначенню, духовному росту, забезпечення соціокультурного розвитку соціуму

духовна культура, релігія, спадкоємність, цивілізація, матеріальні та духовні цінності