Свідомість та самосвідомість у психоаналітичному феноменологічному та екзистенційному дискурсі

Людмила Чекаль
Анотація

Розгорнуто аналіз проблеми ірраціональної рефлексії у найглибших своїх контекстах, поданих мислителями ХХ століття. Послідовно розглянуто специфіку концептуалізації самопізнання та структури психіки, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей та пріоритетів розвитку особистості. Розглянуто соціально-історичні детермінанти психіки та поведінки людини та зазначено, що психіка людини не залежить від будь-яких обмеженостей, на кшталт тримірності простору й часу. Вона не підкоряється фізичним законам та має певний надперсональний шар у своїй структурі. Здійснено огляд головних понять і проблем ірраціональної рефлексії, продемонстровані приклади їх застосування в ситуаційних контекстах, реконструйовані теоретичні взаємозв’язки та найважливіші концептуальні дискусії. Теоретичне значення проблеми пізнання та самопізнання визначається центральною роллю людини як особистості в суспільстві та історії.  Здійснений аналіз свідчить про те, що методологія пізнання та самопізнання має грунтуватись на принципах аксіологічної незаангажованості, єдності логічного й історичного, а також  - на взаємоузгодженості соціальної теорії та практики

Ключові слова

свідомість, самосвідомість, рефлексія, емпіризм, воля, релятивність, іманентність, раціональність, ірраціональність, несвідоме, сублімація, соціальна цензура, феноменологія, інтенційність, психоаналіз, екзистенціалізм

ЦИТУВАТИ
Chekal, L. (2020). Consciousness and self-consciousness in psichoanalytical, phenomenological and existential discourse. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 8(4), 130-137. https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.04.130
Використані джерела
Використані джерела в процесі публікації