Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

розглянути культуру та мистецтво епохи Відродження та дослідити семантику релігійних образів окресленого періоду. Методологія дослідження. Поставлені у даній роботі завдання зумовили використання наступних дослідницьких методів, а саме: аналізу і синтезу, узагальнення та систематизації теоретичного матеріалу, порівняння та узагальнення результатів, отриманих в процесі вивчення теоретичного матеріалу та спеціалізованих видань, які висвітлюють дану проблематику. Вирішення поставлених завдань було досягнуто шляхом застосування в роботі порівняльноісторичного, описового, логічного та системного методів. Наукова новизна. Виявлено семантику біблійних образів у творчості митців епохи Відродження. Висновки. У добу Відродження формується зовсім нова самосвідомість людини, серед духовних цінностей перевага надається благородству та особистим достоїнствам особистості. Сенс життя закладається не в спасінні душі, а у творчості, самопізнанні, служінні людству, суспільству, а не Богу. Бог, давши людині свободу волі, дав їй право самій творити свою долю та визначати власне місце у світі. Оскільки церква того часу ще мала велику силу, основні ідеї художників того часу втілювалися у творах з релігійною тематикою, але в їхніх картинах були відчутні існуючі протиріччя між гуманістичним, глибоким життєвим змістом та традиційними релігійними сюжетами. Твори епохи Відродження передавали буття людини, навколо якої відбувалися біблійні картини, все це існувало в одній площині

культурна спадщина, мистецтво Відродження, семантика, художний ідеал, культура, релігія