Chekal, L.
(2020).
The problem of reflection in German philosophy in the XVIII-XIX centuries.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
11(3),
141-145.
https://doi.org/10.31548/hspedagog2020.03.141
У даному дослідженні здійснено концептуальне подання метафізичного та некласичного контексту рефлексії у суб'єктивістськидихотомічному її розумінні. Послідовно розглянуто специфіку рефлексії, а також особливостей методології пізнання й самопізнання в контексті визначення цінностей і пріоритетів розвитку людини та її свідомості. Здійснено огляд головних категорій щодо рефлексії, реконструйовані теоретичні взаємозв’язки та найважливіші концептуальні дискурси. Теоретичне значення проблеми пізнання та самопізнання визначається центральною роллю людини в суспільстві та історії. Здійснений аналіз свідчить про те, що методологія пізнання та самопізнання має спиратись на принципи аксіологічної незаангажованості, поєднання логічного та історичного, а також – на взаємоузгодженість теорії і практики
рефлексія, свідомість, самопізнання, раціональність, ірраціональність, емпіричне, воля, релятивність, апріорне, трансцендентне