Друга половина ХХ століття характеризується кардинальними соціальними перетвореннями, які докорінно змінили обличчя людської цивілізації. Намагаючись зрозуміти ці масштабні зміни, філософи, історики, соціологи, економісти розробили низку оригінальних концепцій, що відтворюють внутрішню логіку суспільного прогресу та визначають його найближчі перспективи. На відміну від формаційної теорії, яка стала підґрунтям економічних вчень, деякі дослідники вважають науку і техніку основою цивілізації. В результаті розвитку цього підходу виник ряд теорій. В. Ростоу розробив модель лінійних етапів зростання, яка визначає розвиток людського суспільства як певну послідовність етапів, через які повинні пройти всі суспільства. Поняття індустріального суспільства було сформульовано Р. Ароном. Д. Белл першим описав нове суспільство – суспільство взаємних послуг. За відсутності адекватного терміну він назвав це суспільство постіндустріальним, підкресливши його відмінність від попереднього і продемонструвавши динаміку переходу від індустріального до постіндустріального суспільства. Е. Тоффлер розробив доктрину майбутньої цивілізації, яку назвав «третьою хвилею». Ця стаття має на меті дослідження концепцій індустріального та постіндустріального суспільств
індустріальне суспільство, постіндустріальне суспільство, В. Ростоу, Р. Арон, Д. Белл, Е. Тоффлер