Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Журналіст як свідок: екзистенційний вимір професійної діяльності в умовах війни

Ольга Ярхо*

oyarho@gmail.com

Завантажити статтю
Анотація

П’ятий рік повномасштабної війни Росії проти України поставив перед журналістами екзистенційні виклики, що виходять за межі класичних клініко-психологічних моделей: медійники щодня балансують між фіксацією людського страждання та збереженням власної особистісної цілісності. Наявні дослідження зосереджені переважно на патологічних наслідках травматичної експозиції, тоді як екзистенційний вимір – переживання сенсу, відповідальності, провини вижилого та трансформації картини світу – залишається систематично недослідженим. Мета статті полягала у теоретичному обґрунтуванні екзистенційного виміру журналістської діяльності в умовах збройного конфлікту через зіставлення філософських концепцій свідчення з емпіричними даними щодо психологічного стану медійних працівників. Дослідження мало теоретичний дизайн та було реалізоване шляхом критичного аналізу і концептуального синтезу рецензованих наукових джерел із баз Scopus, Web of Science та PubMed, а також ключових монографій з екзистенційної психології та філософії свідчення. Встановлено, що досвід журналіста-свідка актуалізує чотири екзистенційні модальності: зіткнення зі смертю як повсякденною реальністю фаху, що руйнує ілюзію власної невразливості; переживання провини вижилого, пов’язане з неможливістю допомогти тим, про кого повідомляєш; кризу сенсу, спричинену сумнівом у впливовості журналістської місії; та примусову самотність свідка, якому складно передати пережите людям поза професійним колом. Показано, що посттравматичне зростання у журналістів має виражений екзистенційний характер: домени «духовний розвиток» та «підвищення цінності життя» найчастіше актуалізуються саме за умови персонального ризику. Лонгітюдні дані Інституту масової інформації за 2022-2025 роки верифікували запропоновану модель: зсув від гострої мобілізації через виснаження до прагматичної адаптації відтворює екзистенційну діалектику руйнування та реконструкції сенсу. Результати обґрунтували необхідність доповнення клінічних інтервенцій екзистенційно орієнтованими підходами, зокрема логотерапевтичними техніками та структурованою рефлексією місії свідчення, у програмах психологічної підтримки журналістів

Ключові слова

екзистенційна психологія; свідчення; сенсоутворення; провина вижилого; посттравматичне зростання; професійна ідентичність; журналісти у збройному конфлікті

ЦИТУВАТИ
Yarkho, O. (2026). Journalist as a witness: The existential dimension of professional practice in wartime. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 14(3), 88-99. https://doi.org/10.31548/hspedagog/3.2026.88
Використані джерела
  1. Agamben, G. (1999). Remnants of Auschwitz: The witness and the archive. New York: Zone Books.
  2. Browne, T., Evangeli, M., & Greenberg, N. (2012). Trauma-related guilt and posttraumatic stress among journalists. Journal of Traumatic Stress, 25(2), 207-210. doi: 10.1002/jts.21678.
  3. Cottle, S. (2013). Journalists witnessing disaster: From the calculus of death to the injunction to care. Journalism Studies, 14(2), 232-248. doi: 10.1080/1461670X.2012.718556.
  4. Englund, L., Bergh Johannesson, K., & Arnberg, F.K. (2023). Reporting under extreme conditions: Journalists’ experiences of disaster coverage. Frontiers in Communication, 8, article number 1060169. doi: 10.3389/fcomm.2023.1060169.
  5. Feinstein, A. (2006). Journalists under fire: The psychological hazards of covering war. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
  6. Felman, S., & Laub, D. (1992). Testimony: Crises of witnessing in literature, psychoanalysis, and history. New York: Routledge. doi: 10.4324/9780203700327.
  7. Frankl, V.E. (2006). Man’s search for meaning. Boston: Beacon Press.
  8. Hoover, T., & Metz, G. (2024). What comes after moral injury? – Considerations of post-traumatic growth. Trauma Care, 4(3), 219-228. doi: 10.3390/traumacare4030020.
  9. Idås, T., Backholm, K., & Korhonen, J. (2019). Trauma in the newsroom: Social support, post-traumatic stress and post-traumatic growth among journalists working with terror. European Journal of Psychotraumatology, 10(1), article number 1620085. doi: 10.1080/20008198.2019.1620085.
  10. Institute of Mass Information. (2024). Ukrainian media professionals name top-5 challenges in 2024: Annual IMI survey. Retrieved from https://imi.org.ua/en/monitorings/ukrainian-media-professionals-name-top-5-challenges-of-2024-annual-imi-survey-i65580.
  11. Institute of Mass Information. (2025). Annual IMI survey: Journalists in 2025 – exhausted but more resilient and adapted to war. Retrieved from https://imi.org.ua/monitorings/richne-opytuvannya-imi-zhurnalisty-u-2025-mu-vysnazheni-ale-stijkishi-j-bilsh-adaptovani-do-vijny.
  12. Kalaitzaki, A., et al. (2024). The mental health toll of the Russian-Ukraine war across 11 countries: Cross-sectional data on war-related stressors, PTSD and CPTSD symptoms. Psychiatry Research, 342, article number 116248. doi: 10.1016/j.psychres.2024.116248.
  13. Kurapov, A., Kalaitzaki, A., Keller, V., Danyliuk, I., & Kowatsch, T. (2023). The mental health impact of the ongoing Russian-Ukrainian war 6 months after the Russian invasion of Ukraine. Frontiers in Psychiatry, 14, article number 1134780. doi: 10.3389/fpsyt.2023.1134780.
  14. Lief, H.I. (1963). Training for “detached concern” in medical students. New York: Harper & Row.
  15. Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K.B. (2024). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe, 36, article number 100773. doi: 10.1016/j.lanepe.2023.100773.
  16. Margalit, A. (2002). The ethics of memory. London: Harvard University Press. doi: 10.4159/9780674040595.
  17. May, R. (1977). The meaning of anxiety. New York: W.W. Norton & Company.
  18. Mohammed, I. (2025). A systematic review of the literature on the mental health of journalists reporting on war, conflict and terrorism: Gaps and recommendations for future studies. Journalism and Media, 6(3), article number 129. doi: 10.3390/journalmedia6030129.
  19. Naidonova, L.A. (2013). Media psychology: Foundations of the reflexive approach. Kirovohrad: Imeks-LTD.
  20. Osmann, J., Page-Gould, E., Inbar, Y., Dvorkin, J., Walmsley, D., & Feinstein, A. (2024). Validation of the Toronto Moral Injury Scale for Journalists. Traumatology, 30(2), 133-142. doi: 10.1037/trm0000409.
  21. Seely, N. (2019). Journalists and mental health: The psychological toll of covering everyday trauma. Newspaper Research Journal, 40(2), 239-259. doi: 10.1177/0739532919835612.
  22. Siddiqua, A., & Iqbal, M.Z. (2026). Journalists and exposure to trauma: Exploring perceptions of PTSD and resilience among Pakistan’s conflict reporters. Journalism Practice, 20(1), 58-73. doi: 10.1080/17512786.2024.2317827.
  23. Tait, S. (2011). Bearing witness, journalism and moral responsibility. Media, Culture & Society, 33(8), 1220-1235. doi: 10.1177/0163443711422460.
  24. Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (1996). The posttraumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9(3), 455-471. doi: 10.1007/BF02103658.
  25. Tedeschi, R.G., & Calhoun, L.G. (2004). Posttraumatic growth: Conceptual foundations and empirical evidence. Psychological Inquiry, 15(1), 1-18. doi: 10.1207/s15327965pli1501_01.
  26. Thomson, T.J. (2021). Mapping the emotional labor and work of visual journalism. Journalism, 22(3), 655-672. doi: 10.1177/1464884918799227.
  27. van Deurzen, E. (2012). Existential counselling & psychotherapy in practice. London: SAGE Publications.
  28. Węglińska, A., Seklecka, A., Peszyński, W., & Węgliński, B. (2024). Transformation of a war journalist profession: The case of the full-scale Russo-Ukrainian conflict. Media, War & Conflict, 19(1), 251-268. doi: 10.1177/17506352241307013.
  29. Williams, S., & Cartwright, T. (2021). Post-traumatic stress, personal risk and post-traumatic growth among UK journalists. European Journal of Psychotraumatology, 12(1), article number 1881727. doi: 10.1080/20008198.2021.1881727.
  30. Xiong, Y., & Liao, S. (2024). Thriving after trauma in emotional livelihood journalism in China: Vicarious exposure to trauma and vicarious post-traumatic growth among journalists. Journalism, 25(6), 1401-1421. doi: 10.1177/14648849231183513.
  31. Yalom, I.D. (1980). Existential psychotherapy. New York: Basic Books.
  32. Zasiekina, L., & Martyniuk, A. (2025). War-related continuous traumatic stress as a potential mediator of associations between moral distress and professional quality of life in nurses: A cross-sectional study in Ukraine. BMC Nursing, 24, article number 16. doi: 10.1186/s12912-024-02668-4.
  33. Zasiekina, L., Duchyminska, T., Bifulco, A., & Bignardi, G. (2024). War trauma impacts in Ukrainian combat and civilian populations: Moral injury and associated mental health symptoms. Military Psychology, 36(5), 555-566. doi: 10.1080/08995605.2023.2235256.