Oblap, P.
(2023).
The concept of "Revolution" and the present time.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
11(3),
69-75.
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(3).2023.69-75
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що сьогодні, як і в попередні епохи, поняття «революція» і надалі залишається одним з основних понять, що широко використовуються у суспільних і політичних науках. Розкриття змісту революції можливе виключно у контексті суспільних відносин, що історично сформувалися у певну епоху. Мета дослідження – проаналізувати теоретичне осмислення поняття «революція» у контексті зміни соціально-економічних відносин. У процесі дослідження використовувались аналітичний, порівняльний та історичний методи. Встановлено, що поняття «революція» має власну історію, належить до історичних питань першого класу і використовується науковцями щодо подій та явищ, які відбувались у різні епохи та мали різне значення у контексті притаманних відповідній епосі практик і концептів. Доведено, що найбільш повно значення революції можна розкрити тільки шляхом вивчення традицій використання революційних практик у суспільному житті, простеження змін поняття «революція» у політичному дискурсі в різні історичні періоди. Обґрунтовано, що класичний погляд на революцію як на повернення, реставрацію справедливого порядку, притаманний премодерному суспільству, змінився модерним поглядом на революцію як на кардинальну зміну соціального устрою, повний розрив з минулим, реструктуризацію суспільства та зміну політичного устрою
революція, премодерне суспільство, модерне суспільство, постмодерне суспільство
1. McCaughrin, C. (1976). An ahistoric view of revolution». American Journal of Political Science, 637–651.
2. Farr, D. (2017). Istorychni poniattia u politychnii nautsi: «revoliutsiia». Available at: https://www.historians.in.ua/index.php/en/ statti/2315-dzhejms-farr-istorichniponyattya-u-politichnij-nautsi-revolyutsiya
3. Goldstone, Jack A. (2014). Revolutions: A Very Short Introduction. Oxford University Press. 148 s.
4. Kant, I. Vidpovid na pytannia: shcho take prosvitnytstvo? Available at: https://docplayer.net/45242020-Imanuyilkant-vidpovid-na-pitannya-shcho-takeprosvitnictvo.htm
5. Marks, K., Enhels, F. (1959). Nimetska ideolohiia. Tvory: v 50 t. Kyiv: Derzhavne vydavnytstvo politychnoi literatury URSR, 7–521.
6. Fuko, M. Shcho take Prosvitnytstvo? Available at: https://kontur.media/m_foucault_enlighten ment-2/
7. Ilin, V.V. (2008). Kontsept «innovatsii»: istoriia, suchasnist, smysl / Fenomen innovatsii: osvita, suspilstvo, kultura: monohrafiia / za red. V. Kremenia. Kyiv: Pedahohichna dumka, 48–73.
8. Ваuman, Z. From Pilgrim to Tourist – or a Short History of Identity. Available at: https://pages.mtu.edu/~jdslack/readings/ CSReadings/Bauman_From_Pilgrim_to_ Tourist.pdf 9. Habermas, J. (1990). Die Moderne, ein unvollendetes Projekt: philosophisch-politische Aufsätze, 1977- 1990. Reclam. 254.