Kovtun, O.
(2023).
Psychoemotional state of women during pregnancy.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
11(2),
139-143.
https://doi.org/10.31548/hspedagog14(2).2023.139-143
Психічний стан жінок у період вагітності змінюється, що доведено низкою наукових досліджень. У сучасному світі фахівці все частіше пов'язують проблеми зі здоров'ям та психологічний стан людини. Дійсно, емоційний фон безпосередньо впливає на гормональний фон, а за наявності в крові гормонів стресу жоден орган або система органів не може правильно функціонувати. Існують два полярні погляди: одні вважають, що під час вагітності жінки відчувають емоційний підйом, почуття щастя, підвищення активності, інші ж навпаки говорять про емоційне зниження, депресивні прояви, втому, тривогу. Обидві ці погляди є вірними. Якщо це так, то виникає питання про те, які фактори впливають на емоційний стан жінки у цей період. У статті висвітлено взаємозв'язок психологічних процесів, що супроводжують фізіологічні зміни в організмі вагітної. Адже вагітність є станом функціональної напруги всіх систем та органів жінки. Безумовно, підвищена напруга знаходить свій відбиток і в психологічному стані вагітної. З точки зору психології, протягом вагітності у жінки відбуваються певні послідовні психологічні зміни – ухвалення рішення про збереження вагітності, період вагітності до ворушіння плода, період після початку ворушіння, допологовий період та пологи
вагітність, психоемоційний стан, емоції, депресія, перинатальний стрес, психологічні зміни
1. Krushelʹnytsʹka I. V.(2019) Stres yak chynnyk vplyvu na osoblyvosti emotsiynykh staniv u vahitnykh zhinok.[Stress as a factor influencing the features of emotional states in pregnant women] Mizhnarodna naukovopraktychna konferentsiya: Osobystistʹ. Stosunky. Rozvytok. Mizhdystsyplinarnyy aspekt. tezy dop., 3- 5 chervnya, 2019 r., Lʹviv/ Ukrayinsʹkyy Katolytsʹkyy Universytet, Lʹviv. S. 114- 118.
2. Syusyuka V. H. (2019) Otsinyuvannya vplyvu psykholohichnoho stanu zhinok pid chas vahitnosti na rivenʹ prolaktynu.[Evaluation of the influence of the psychological state of women during pregnancy on the level of prolactin] Zdorovʺya zhinky No5 (91) . S.94-97.
3. Aatsinki A. K, Keskitalo A., Laitinen V., et al.(2020) Maternal prenatal psychological distress and hair cortisol levels associate with infant fecal microbiota composition at 2,5 months of age. Psychoneuroendocrinology. 119: 104754. DOI:10.1016/j.psyneuen.2020.104754
4. Davidson J. R. T. (2021) Pharmacotherapy of generalized anxiety disorder. J. Clin. Psychiatry. Vol. 62. P. 46–50.
5. Fricchione G. (2021) Generalized anxiety disorder. New Engl. J. Med. Vol. 351. №7. P. 675–682.
6. Ross L.E., Murray B.J., Steiner M. (2022) Sleep and perinatal mood disorders: a critical review. J. Psychiatry Neurosci. Vol. 30. № 4. Р. 247–256.
7. Soares C. N., Steiner M. (2019) Perinatal depression: searching for specific tools for a closer look at this window. J. Clin. Psychiatry. Vol. 70. № 9. P. 1317–1318.