Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Правова свідомість особистості як психосемантичний конструкт

Галина Погорілець*, Наталія Савелюк

pohorilets@outlook.com

Завантажити статтю
Анотація

Метою дослідження було теоретично обґрунтувати внутрішню архітектуру та ієрархію значень, що визначають логіку сприйняття нормативних приписів та вибір алгоритмів активності людини у соціально-регулятивному просторі. Методологія базувалась на методах концептуально-аналітичного опрацювання, структурно-логічного моделювання, case-study та прикладного аналітичного синтезу. Встановлено, що у межах психосемантичної перспективи правова свідомість розглядається як сфера смислотворення, де правові явища набувають індивідуальних інтерпретацій. Предмет аналізу зміщується від формальної поінформованості до структури суб’єктивного досвіду, в якій «право» функціонує як смислова категорія. Методологічно принциповим є розрізнення «значення» як стабільного семантичного змісту та «смислу» як персоналізованої оцінно-смислової модальності. Виявлено, що психосемантична рамка об’єднує категоріальну організацію значень (семантичне ядро), їхню оцінно-смислову модальність та сценарні форми взаємодії в цілісну модель. Правова свідомість постає як структурований семантичний простір, у якому осі інтерпретації задають підстави для реконструкції індивідуальних смислових профілів. Контекстні розбіжності слід трактувати не як «різний рівень» правосвідомості, а як варіативність смислових конфігурацій, що визначають вибір стратегій. Модальність виступає не «фоном», а структурним механізмом смислотворення, де ключові категорії функціонують як осьові елементи семантичного ядра. Ілюстративні емпіричні сюжети (Китай, Сполучені Штати Америки, Нідерланди) підтверджують, що вибір сценаріїв взаємодії з правом залежить від суб’єктивної довіри та смислової оцінки ситуації. В Україні війна висуває категорії справедливості та відповідальності в центр семантичного ядра, стимулюючи сценарії відшкодування та документування шкоди. Доцільно розвивати суб’єктну агентність та алгоритми захисту прав через реконструкцію смислових опозицій і роботу з оцінно-смисловою модальністю правового досвіду. Практична значимість полягає у можливості використанні результатів психологами в психологічній діагностиці та освітньо-профілактичній роботі для розвитку суб’єктної агентності й формування дієвих стратегій захисту прав

Ключові слова

смисл; значення; сценарії; взаємодія; модальність; довіра

ЦИТУВАТИ
Pogorilets, H., & Savelyuk, N. (2026). Legal consciousness of the individual as a psychosemantic construct. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 14(1), 67-84. https://doi.org/10.31548/hspedagog/1.2026.67
Використані джерела
  1. Balaskas, S., & Yfantidou, I. (2026). Digital coercive control, institutional trust, and help-seeking among women experiencing violence: Evidence from Greece and the UK. Psychology International, 8(1), article number 3. doi: 10.3390/psycholint8010003.
  2. Barsalou, L.W. (2020). Challenges and opportunities for grounding cognition. Journal of Cognition, 3(1), article number 31. doi: 10.5334/joc.116.
  3. Chua, L.J. (2022). Constitutional interpretation and legal consciousness: Out of the courts and onto the ground. International Journal of Constitutional Law, 20(5), 1937-1957. doi: 10.1093/icon/moac110.
  4. Cowen, A.S., & Keltner, D. (2021). Semantic space theory: A computational approach to emotion. Trends in Cognitive Sciences, 25(2), 124-136. doi: 10.1016/j.tics.2020.11.004.
  5. Eickers, G. (2023). Scripts and social cognition. Ergo, 10(54), 1565-1587. doi: 10.3998/ergo.5191.
  6. Ergashev, I.A. (2025). Civil society and legal culture: Shaping legal consciousness through semantic signs. International Journal for the Semiotics of Law, 38, 2155-2180. doi: 10.1007/s11196-025-10316-6.
  7. Forti, B. (2025). What is consciousness and what it is for: An introduction to extended information theory. Frontiers in Psychology, 16, article number 1627289. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1627289.
  8. Halliday, S., Jones, A., Meers, J., & Tomlinson, J. (2024). Governmental influence over rights consciousness: Public perceptions of the COVID-19 lockdown. Journal of Law and Society, 51(1), 83-101. doi: 10.1111/jols.12498.
  9. Hefner, M.K., Miller, S.L., & Fleury-Steiner, R.E. (2022). Legal consciousness and intimate partner violence survivors’ perceptions of protection order violations. Journal of Family Violence, 37, 1379-1390. doi: 10.1007/s10896-021-00336-8.
  10. Hertogh, M. (2024). Situating legal consciousness and legal compliance: How Dutch welfare clients think and act in relation to the law. Journal of Law and Society, 51(1), 118-135. doi: 10.1111/jols.12510.
  11. Honcharov, A.V., & Honcharov, M.V. (2025). Psychological components of the development of legal consciousness in future lawyers. Analytical and Comparative Jurisprudence, 1(5), 22-26. doi: 10.24144/2788-6018.2025.05.1.3.
  12. Hood, R.W., Streib, H., & Keller, B. (2022). Semantic differential. In S. Engler & M. Stausberg (Eds.), The Routledge handbook of research methods in the study of religion (pp. 578-590). London: Routledge.
  13. Horák, F., Lacko, D., & Klocek, A. (2021). Legal consciousness: A systematic review of its conceptualization and measurement methods. Yearbook of Legal Psychology, 31(1), 9-34. doi: 10.5093/apj2021a2.
  14. Hryniuk, R., & Hutsuliak, O. (2023). Legal consciousness as a subject of theoretical-legal, socio-philosophical, and psychological analysis. Legal Journals of the Vasyl’ Stus Donetsk National University, 1(2), 4-17. doi: 10.31558/2786-5835.2023.1.2.1.
  15. Jakubiec, M. (2022). Legal concepts as mental representations. International Journal for the Semiotics of Law, 35(4), 1837-1855. doi: 10.1007/s11196-021-09853-7.
  16. Kolly-Shamne, A.V., Dribas, S.A., & Honcharov, A.V. (2023). Psychological features of legal consciousness among students of legal and historical training profiles. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Psychology, 34(72(6)), 32-38. doi: 10.32782/2709-3093/2023.6/06.
  17. Kyiv International Institute of Sociology. (2025). Trust in social and political institutions: Public opinion in Ukraine (2012-2024) – merged data from public opinion polls conducted by KIIS from 2012 to 2024. doi: 10.48320/89D1F3E7-6E73-4975-AEFC-F10B26808A1B.
  18. Lewis, M., Cahill, A., Madnani, N., & Evans, J. (2023). Local similarity and global variability characterize the semantic space of human languages. Proceedings of the National Academy of Sciences, 120(51), article number e2300986120. doi: 10.1073/pnas.2300986120.
  19. Liu, P., Tian, M., & Li, W. (2025). From information exposure to legal consciousness: The chain mediating role of political trust and social equality in Chinese college students. Acta Psychologica, 259, article number 105428. doi: 10.1016/j.actpsy.2025.105428.
  20. Martínez, E., Mollica, F., & Gibson, E. (2024). Even laypeople use legalese. Proceedings of the National Academy of Sciences, 121(35), article number e2405564121. doi: 10.1073/pnas.2405564121.
  21. Organisation for Economic Co-operation and Development. (2025). Government at a glance 2025. doi: 10.1787/0efd0bcd-en.
  22. Pahore, M.R., Memon, S., & Shaikh, A.R. (2024). Modern movies and violence: Influence of movies on youth. Progressive Research Journal of Arts & Humanities, 6(1), 124-136.
  23. Perry, E., Elyassi, G.R., & Barzilay, A.R. (2025). Cultivating continued control: Post-separation abuse and entrapped legal consciousness. Laws, 14(5), article number 76. doi: 10.3390/laws14050076.
  24. Shuhui, X., Yu, Z., Chunjing, S., & Zhiqiang, W. (2025). From victim to bully: Unpacking moral disengagement and the buffering effect of legal cognition. BMC Public Health, 25, article number 4015. doi: 10.1186/s12889-025-25364-7.
  25. Sinha, C. (2024). Making sense of law: Critical reflection on neuroscience, socialization, and self. Integrative Psychological and Behavioral Science, 58, 247-270. doi: 10.1007/s12124-023-09762-3.
  26. Skąpska, G., Radomska, E., & Wróbel, M. (2023). The inconsistent, everyday legal consciousness of contemporary Poles. Polish Sociological Review, 223(3), 289-318. doi: 10.26412/psr223.01.
  27. Skorinko, J.L.M., Schweitzer, K., & Kehn, A. (2025). Editorial: Applying cognitive and social psychology to the legal system: What we know today and what is next. Frontiers in Cognition, 4, article number 1695413. doi: 10.3389/fcogn.2025.1695413.
  28. Vinck, P., Mysiv, L., Cave, A., Regan, M., McIntosh, S., & Pham, P.N. (2024). Ukraine justice and accountability survey 2024. Washington: Georgetown Law.
  29. Wang, H., & Dai, M. (2025). Who questions the legitimacy of law? A latent profile analysis using national data in China. Law and Human Behavior, 49(1), 108-120. doi: 10.1037/lhb0000583.
  30. World Justice Project. (2023). WJP justice data graphical report: Part 1. Retrieved from https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/WJP-JusticeDataGR-Part1-2023_compressed.pdf.
  31. Young, K.M., & Billings, K.R. (2020). Legal consciousness and cultural capital. Law & Society Review, 54(1), 33-65. doi: 10.1111/lasr.12455.
  32. Zhang, J., & Zhang, T. (2025). The influence of moral reasoning on adolescent decision-making and stress responses during VR social-moral conflict. Frontiers in Psychology, 16, article number 1661490. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1661490.