Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Правова свідомість особистості як психосемантичний конструкт

Галина Погорілець, Наталія Савелюк
Завантажити статтю
Анотація

Метою дослідження було теоретично обґрунтувати внутрішню архітектуру та ієрархію значень, що визначають логіку сприйняття нормативних приписів та вибір алгоритмів активності людини у соціально-регулятивному просторі. Методологія базувалась на методах концептуально-аналітичного опрацювання, структурно-логічного моделювання, case-study та прикладного аналітичного синтезу. Встановлено, що у межах психосемантичної перспективи правова свідомість розглядається як сфера смислотворення, де правові явища набувають індивідуальних інтерпретацій. Предмет аналізу зміщується від формальної поінформованості до структури суб’єктивного досвіду, в якій «право» функціонує як смислова категорія. Методологічно принциповим є розрізнення «значення» як стабільного семантичного змісту та «смислу» як персоналізованої оцінно-смислової модальності. Виявлено, що психосемантична рамка об’єднує категоріальну організацію значень (семантичне ядро), їхню оцінно-смислову модальність та сценарні форми взаємодії в цілісну модель. Правова свідомість постає як структурований семантичний простір, у якому осі інтерпретації задають підстави для реконструкції індивідуальних смислових профілів. Контекстні розбіжності слід трактувати не як «різний рівень» правосвідомості, а як варіативність смислових конфігурацій, що визначають вибір стратегій. Модальність виступає не «фоном», а структурним механізмом смислотворення, де ключові категорії функціонують як осьові елементи семантичного ядра. Ілюстративні емпіричні сюжети (Китай, Сполучені Штати Америки, Нідерланди) підтверджують, що вибір сценаріїв взаємодії з правом залежить від суб’єктивної довіри та смислової оцінки ситуації. В Україні війна висуває категорії справедливості та відповідальності в центр семантичного ядра, стимулюючи сценарії відшкодування та документування шкоди. Доцільно розвивати суб’єктну агентність та алгоритми захисту прав через реконструкцію смислових опозицій і роботу з оцінно-смисловою модальністю правового досвіду. Практична значимість полягає у можливості використанні результатів психологами в психологічній діагностиці та освітньо-профілактичній роботі для розвитку суб’єктної агентності й формування дієвих стратегій захисту прав

Ключові слова

смисл; значення; сценарії; взаємодія; модальність; довіра

ЦИТУВАТИ
Pogorilets, H., & Savelyuk, N. (2026). Legal consciousness of the individual as a psychosemantic construct. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 14(1), 67-84. https://doi.org/10.31548/hspedagog/1.2026.67
Використані джерела
  1. Balaskas, S., & Yfantidou, I. (2026). Digital coercive control, institutional trust, and help-seeking among women experiencing violence: Evidence from Greece and the UK. Psychology International, 8(1), article number 3. doi: 10.3390/psycholint8010003.
  2. Barsalou, L.W. (2020). Challenges and opportunities for grounding cognition. Journal of Cognition, 3(1), article number 31. doi: 10.5334/joc.116.
  3. Chua, L.J. (2022). Constitutional interpretation and legal consciousness: Out of the courts and onto the ground. International Journal of Constitutional Law, 20(5), 1937-1957. doi: 10.1093/icon/moac110.
  4. Cowen, A.S., & Keltner, D. (2021). Semantic space theory: A computational approach to emotion. Trends in Cognitive Sciences, 25(2), 124-136. doi: 10.1016/j.tics.2020.11.004.
  5. Eickers, G. (2023). Scripts and social cognition. Ergo, 10(54), 1565-1587. doi: 10.3998/ergo.5191.
  6. Ergashev, I.A. (2025). Civil society and legal culture: Shaping legal consciousness through semantic signs. International Journal for the Semiotics of Law, 38, 2155-2180. doi: 10.1007/s11196-025-10316-6.
  7. Forti, B. (2025). What is consciousness and what it is for: An introduction to extended information theory. Frontiers in Psychology, 16, article number 1627289. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1627289.
  8. Halliday, S., Jones, A., Meers, J., & Tomlinson, J. (2024). Governmental influence over rights consciousness: Public perceptions of the COVID-19 lockdown. Journal of Law and Society, 51(1), 83-101. doi: 10.1111/jols.12498.
  9. Hefner, M.K., Miller, S.L., & Fleury-Steiner, R.E. (2022). Legal consciousness and intimate partner violence survivors’ perceptions of protection order violations. Journal of Family Violence, 37, 1379-1390. doi: 10.1007/s10896-021-00336-8.
  10. Hertogh, M. (2024). Situating legal consciousness and legal compliance: How Dutch welfare clients think and act in relation to the law. Journal of Law and Society, 51(1), 118-135. doi: 10.1111/jols.12510.
  11. Honcharov, A.V., & Honcharov, M.V. (2025). Psychological components of the development of legal consciousness in future lawyers. Analytical and Comparative Jurisprudence, 1(5), 22-26. doi: 10.24144/2788-6018.2025.05.1.3.
  12. Hood, R.W., Streib, H., & Keller, B. (2022). Semantic differential. In S. Engler & M. Stausberg (Eds.), The Routledge handbook of research methods in the study of religion (pp. 578-590). London: Routledge.
  13. Horák, F., Lacko, D., & Klocek, A. (2021). Legal consciousness: A systematic review of its conceptualization and measurement methods. Yearbook of Legal Psychology, 31(1), 9-34. doi: 10.5093/apj2021a2.
  14. Hryniuk, R., & Hutsuliak, O. (2023). Legal consciousness as a subject of theoretical-legal, socio-philosophical, and psychological analysis. Legal Journals of the Vasyl’ Stus Donetsk National University, 1(2), 4-17. doi: 10.31558/2786-5835.2023.1.2.1.
  15. Jakubiec, M. (2022). Legal concepts as mental representations. International Journal for the Semiotics of Law, 35(4), 1837-1855. doi: 10.1007/s11196-021-09853-7.
  16. Kolly-Shamne, A.V., Dribas, S.A., & Honcharov, A.V. (2023). Psychological features of legal consciousness among students of legal and historical training profiles. Scientific Notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Psychology, 34(72(6)), 32-38. doi: 10.32782/2709-3093/2023.6/06.
  17. Kyiv International Institute of Sociology. (2025). Trust in social and political institutions: Public opinion in Ukraine (2012-2024) – merged data from public opinion polls conducted by KIIS from 2012 to 2024. doi: 10.48320/89D1F3E7-6E73-4975-AEFC-F10B26808A1B.
  18. Lewis, M., Cahill, A., Madnani, N., & Evans, J. (2023). Local similarity and global variability characterize the semantic space of human languages. Proceedings of the National Academy of Sciences, 120(51), article number e2300986120. doi: 10.1073/pnas.2300986120.
  19. Liu, P., Tian, M., & Li, W. (2025). From information exposure to legal consciousness: The chain mediating role of political trust and social equality in Chinese college students. Acta Psychologica, 259, article number 105428. doi: 10.1016/j.actpsy.2025.105428.
  20. Martínez, E., Mollica, F., & Gibson, E. (2024). Even laypeople use legalese. Proceedings of the National Academy of Sciences, 121(35), article number e2405564121. doi: 10.1073/pnas.2405564121.
  21. Organisation for Economic Co-operation and Development. (2025). Government at a glance 2025. doi: 10.1787/0efd0bcd-en.
  22. Pahore, M.R., Memon, S., & Shaikh, A.R. (2024). Modern movies and violence: Influence of movies on youth. Progressive Research Journal of Arts & Humanities, 6(1), 124-136.
  23. Perry, E., Elyassi, G.R., & Barzilay, A.R. (2025). Cultivating continued control: Post-separation abuse and entrapped legal consciousness. Laws, 14(5), article number 76. doi: 10.3390/laws14050076.
  24. Shuhui, X., Yu, Z., Chunjing, S., & Zhiqiang, W. (2025). From victim to bully: Unpacking moral disengagement and the buffering effect of legal cognition. BMC Public Health, 25, article number 4015. doi: 10.1186/s12889-025-25364-7.
  25. Sinha, C. (2024). Making sense of law: Critical reflection on neuroscience, socialization, and self. Integrative Psychological and Behavioral Science, 58, 247-270. doi: 10.1007/s12124-023-09762-3.
  26. Skąpska, G., Radomska, E., & Wróbel, M. (2023). The inconsistent, everyday legal consciousness of contemporary Poles. Polish Sociological Review, 223(3), 289-318. doi: 10.26412/psr223.01.
  27. Skorinko, J.L.M., Schweitzer, K., & Kehn, A. (2025). Editorial: Applying cognitive and social psychology to the legal system: What we know today and what is next. Frontiers in Cognition, 4, article number 1695413. doi: 10.3389/fcogn.2025.1695413.
  28. Vinck, P., Mysiv, L., Cave, A., Regan, M., McIntosh, S., & Pham, P.N. (2024). Ukraine justice and accountability survey 2024. Washington: Georgetown Law.
  29. Wang, H., & Dai, M. (2025). Who questions the legitimacy of law? A latent profile analysis using national data in China. Law and Human Behavior, 49(1), 108-120. doi: 10.1037/lhb0000583.
  30. World Justice Project. (2023). WJP justice data graphical report: Part 1. Retrieved from https://worldjusticeproject.org/sites/default/files/documents/WJP-JusticeDataGR-Part1-2023_compressed.pdf.
  31. Young, K.M., & Billings, K.R. (2020). Legal consciousness and cultural capital. Law & Society Review, 54(1), 33-65. doi: 10.1111/lasr.12455.
  32. Zhang, J., & Zhang, T. (2025). The influence of moral reasoning on adolescent decision-making and stress responses during VR social-moral conflict. Frontiers in Psychology, 16, article number 1661490. doi: 10.3389/fpsyg.2025.1661490.