Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

 Філософська думка та художня творчість два важливих прояви мислення людини, які намагаються відобразити внутрішній світ людини, проблеми взаємодії людини і суспільства. Ще із стародавніх часів людина, її мета і дії, її минуле, сьогодення та майбутнє були об’єктами художніх пошуків та філософського аналізу. В статті досліджуються процеси, що мали місце у філософсько-естетичній думці Західної Європи кінця XIX початку XX століття, які не тільки виявили спільність у світоуявленнях видатних представників мистецтва і філософії того історичного періоду, але і багато у чому, певним чином, обумовили шляхи розвитку західноєвропейського мистецтва ХХ століття. Характерною і важливою тенденцією філософсько-естетичної думки став перехід від захоплення природознавством до естетичної діяльності, до трансформації філософії мистецтва, до намагання дискредитувати інтелект, проголосити естетичну діяльність заповідною зоною ірраціонального, містичного явища суспільного життя, що обумовили такого роду трансформацію філософії, мистецтва, природознавства. Здійснюється величезний вплив і на художньо-творчу практику, яка, відобразила своїми образними структурами відчуття, переживання і інтерпретації даного історичного періоду, як період кризи, розладу цілісності буття, самої людини, боязкого і суперечливого розшарування її духовних сил, зламу суспільних відносин. Рубіж ХІХ – ХХ ст. став у духовному житті Західної Європи еталоном суттєвого зламу укорінених уявлень і форм, вироблених у процесі розвитку суспільної свідомості. А філософія, художня творчість є важливими складовими частинами духовної культури суспільства, і є своєрідним барометром «віяння» моди, що охоплює широкі сфери емоційно-психологічного чинника духовного життя суспільства

людина, філософська думка, художня творчість