Філософська думка та художня творчість західної європи на рубежі ХІХ – ХХ століття

Михайло Галушко, Вікторія Дранник
Анотація

 Філософська думка та художня творчість два важливих прояви мислення людини, які намагаються відобразити внутрішній світ людини, проблеми взаємодії людини і суспільства. Ще із стародавніх часів людина, її мета і дії, її минуле, сьогодення та майбутнє були об’єктами художніх пошуків та філософського аналізу. В статті досліджуються процеси, що мали місце у філософсько-естетичній думці Західної Європи кінця XIX початку XX століття, які не тільки виявили спільність у світоуявленнях видатних представників мистецтва і філософії того історичного періоду, але і багато у чому, певним чином, обумовили шляхи розвитку західноєвропейського мистецтва ХХ століття. Характерною і важливою тенденцією філософсько-естетичної думки став перехід від захоплення природознавством до естетичної діяльності, до трансформації філософії мистецтва, до намагання дискредитувати інтелект, проголосити естетичну діяльність заповідною зоною ірраціонального, містичного явища суспільного життя, що обумовили такого роду трансформацію філософії, мистецтва, природознавства. Здійснюється величезний вплив і на художньо-творчу практику, яка, відобразила своїми образними структурами відчуття, переживання і інтерпретації даного історичного періоду, як період кризи, розладу цілісності буття, самої людини, боязкого і суперечливого розшарування її духовних сил, зламу суспільних відносин. Рубіж ХІХ – ХХ ст. став у духовному житті Західної Європи еталоном суттєвого зламу укорінених уявлень і форм, вироблених у процесі розвитку суспільної свідомості. А філософія, художня творчість є важливими складовими частинами духовної культури суспільства, і є своєрідним барометром «віяння» моди, що охоплює широкі сфери емоційно-психологічного чинника духовного життя суспільства

Ключові слова

людина, філософська думка, художня творчість

ЦИТУВАТИ
Halushko, M., & Drannyk, V. (2023). Philosophical thought and artistic creativity of western europe at the turn of the ХІХ – ХХ centuries. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 11(1), 182-188. https://doi.org/10.31548/hspedagog14(1).2023.182-188
Використані джерела

1. Berhson A. Tvorcha evoliutsiia. Kyiv: Vyd-vo Zhupanskoho, 2011. 320 s.

2. Levchuk T., Yastrubetska H. Dyfuziia styliv yak oznaka modernistskoi poetyky: naturalizm y ekspresionizm v poezii Todosia Osmachky. Volyn filolohichna: tekst i kontekst. 2022. Vyp. 33. S. 261–274.

3. Poliuha V. Filosofiia muzyky (formy i metody osmyslennia muzychnoho buttia). Aktualni pytannia humanitarnykh nauk. 2022. T 2. Vyp. 48. S. 36–42.

4. Sabakar S. Sotsiokulturni chynnyky formuvannia obrazu liudyny v mystetstvi. Zbirnyk naukovykh prats «Ukrainska akademiia mystetstva». 2022. Vyp. 32. S. 125–130.

5. Savonova H. Ontolohiia dobra i zla ta problema svobody vyboru khrystyianynom u filosofskykh mirkuvanniakh S. Kierkehora. Naukovo-teoretychnyi almanakh Hrani. 2019. Tom. 22 (1). S. 110–116.

6. Froid Z. Po toi bik pryntsypu zadovolennia. Ya i Vono. Andronum, 2021. 84 s.

7. Kholodynska S. M. Filosofski zasady frantsuzkoi humanistyky: dosvid kintsia KhIKh – pershoi polovyny KhKh stolittia. Ukrainska kultura: mynule, suchasne, shliakhy rozvytku. 2020. Vyp. 35. S. 20–27.

8. Shchokina O. Intuitsiia ta ironiia yak zasoby piznannia v teoriiakh adeptiv mystetstva ukrainskoho avanhardu pochatku KhKh stolittia. Doksa. 2020. Vyp. 2 (34). S. 134–142.