Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Гендерні, вікові та культурні особливості формування професійної стійкості психологів сектору безпеки і оборони України

Володимир Косс
Завантажити статтю
Анотація

Статтю було присвячено комплексному аналізу гендерних, вікових та культурних чинників, що визначають формування професійної стійкості психологів сектору безпеки і оборони (СБО) України. Професійна стійкість розглядається як інтегральна психологічна характеристика, що поєднує здатність адаптуватися до екстремальних умов, ефективно виконувати службові обов’язки та підтримувати особистісне благополуччя. Метою цієї наукової статті була розробка інтегративної концептуальної моделі професійної стійкості психологів СБО України, що враховує взаємодію трьох ключових детермінантів – гендерних, вікових та культурних особливостей і спрямована на підвищення ефективності психологічного забезпечення в умовах сучасних викликів національній безпеці. Методологічну основу дослідження становили підходи військової та організаційної психології, теорія психологічної стійкості, а також емпіричні дані з міжнародних джерел, адаптовані до українського контексту. Особливу увагу було приділено практичним рекомендаціям щодо впровадження програм розвитку стійкості, які враховують гендерно-вікові та культурні особливості цільової групи. У роботі визначено, що гендерні відмінності впливають на вибір стратегій подолання стресу, рівень емоційної регуляції та схильність до використання соціальної підтримки. Вікові особливості обумовлюють баланс між накопиченим досвідом та гнучкістю у засвоєнні нових підходів, що має вирішальне значення у динамічному середовищі СБО. Культурні чинники, зокрема регіональні традиції, етнопсихологічні установки та організаційні норми, визначили сприйняття психологічної допомоги та рівень прийнятності інноваційних методів роботи. Отримані результати мають значний прикладний потенціал: вони можуть бути використані для оптимізації підготовки військових і правоохоронних психологів, удосконалення системи морально-психологічного забезпечення, а також розробки інтервенцій, спрямованих на зменшення ризику професійного вигорання

Ключові слова

соціальна підтримка; професійне вигорання; вікові чинники; культурний контекст; coping-стратегії; емоційна регуляція

ЦИТУВАТИ
Koss, V. (2025). Gender, age and cultural characteristics of professional resilience in psychologists working in Ukraine's security and defence sector. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(4), 94-109. https://doi.org/10.31548/hspedagog/4.2025.94
Використані джерела
  1. American Psychological Association (APA). (2017). Ethical principles of psychologists and code of conduct. Retrieved from https://www.apa.org/ethics/code.
  2. Andersen, J.P., Nota, P.M.D., Alavi, N., Anderson, G., Bennell, C., McGregor, C., Ricciardelli, R., Scott, S.C., Shipley, P., & Vincent, M.L. (2023). A biological approach to building resilience and wellness capacity among police exposed to posttraumatic stress injuries: Protocol for a randomized controlled trial. JMIR Research Protocols, 12, article number e33492. doi: 10.2196/33492.
  3. Association of the United States Army (AUSA). (2023). US, Norway partner to help stressed Ukrainian troops. Retrieved from https://www.ausa.org/articles/us-norway-partner-help-stressed-ukrainian-troops.
  4. Avolio, B., Walumbwa, F., & Weber, T.J. (2009). Leadership: Current theories, research, and future directions. Annual Review of Psychology, 60, 421-449. doi: 10.1146/annurev.psych.60.110707.163621.
  5. Baltes, P.B., Lindenberger, U., & Staudinger, U.M. (2006). Life-span theory in developmental psychology. In W. Damon & R.M. Lerner (Eds.), Handbook of child psychology: Theoretical models of human development (pp. 569-664). Hoboken: John Wiley & Sons, Inc.
  6. Britt, T.W., Adler, A.B., & Bartone, P.T. (2001). Deriving benefits from stressful events: The role of engagement in meaningful work and hardiness. Journal of Occupational Health Psychology, 6(1), 53-63. doi: 10.1037/1076-8998.6.1.53.  
  7. Britt, T.W., Shen, W., Sinclair, R.R., Grossman, M.R., & Klieger, D.M. (2016). How much do we really know about employee resilience? Industrial and Organizational Psychology, 9(2), 378-404. doi: 10.1017/iop.2015.107.
  8. Brooks, S.K., Dunn, R., Sage, C.A.M., Amlôt, R., Greenberg, N., & Rubin, G.J. (2015). Risk and resilience factors affecting the psychological wellbeing of individuals deployed in humanitarian relief roles after disasters. Journal of Mental Health, 24(6), 385-413. doi: 10.3109/09638237.2015.1057334.
  9. Campbell-Sills, L., & Stein, M.B. (2007). Psychometric analysis and refinement of the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC): Validation of a 10-item measure of resilience. Journal of Traumatic Stress, 20(6), 1019-1028. doi: 10.1002/jts.20271.
  10. Carver, C.S., & Connor-Smith, J. (2010). Personality and coping. Annual Review of Psychology, 61, 679-704. doi: 10.1146/annurev.psych.093008.100352.
  11. Code of Ethics for Psychologists. (1990, December). Retrieved from https://nsj.gov.ua/files/1448287570Етичний%20кодекс%20психолога.docx.pdf.
  12. Cornum, R., Matthews, M.D., & Seligman, M.E.P. (2011). Comprehensive soldier fitness: Building resilience in a challenging institutional context. American Psychologist, 66(1), 4-9. doi: 10.1037/a0021420.
  13. Declaration of Helsinki of the World Medical Association “Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects”. (1964, June). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/990_005#Text.
  14. Denneson, L.M., Tompkins, K.J., McDonald, K.L., Britton, P.C., Hoffmire, C.A., Smolenski, D.J., Carlson, K.F., & Dobscha, S.K. (2021). Gender differences in recovery needs after a suicide attempt: A national qualitative study of US military veterans. Medical Care, 59, 65-69. doi: 10.1097/MLR.0000000000001381.
  15. Everly, G.S., Barnett, D.J., & Links, J.M. (2012). The Johns Hopkins model of psychological first aid (RAPID-PFA): Curriculum development and content validation. International Journal of Emergency Mental Health, 14(2), 95-103.
  16. Figley, C.R. (2002). Compassion fatigue: Psychotherapists’ chronic lack of self-care. Journal of Clinical Psychology, 58(11), 1433-1441. doi: 10.1002/jclp.10090.
  17. Friborg, O., Hjemdal, O., Rosenvinge, J.H., & Martinussen, M. (2003). A new rating scale for adult resilience: What are the central protective resources behind healthy adjustment? International Journal of Methods in Psychiatric Research, 12(2), 65-76. doi: 10.1002/mpr.143.
  18. Hoge, C.W., Castro, C.A., Messer, S.C., McGurk, D., Cotting, D.I., & Koffman, R.L. (2004). Combat duty in Iraq and Afghanistan, mental health problems, and barriers to care. New England Journal of Medicine, 351(1), 13-22. doi: 10.1056/NEJMoa040603.
  19. International Federation of Red Cross and Red Crescent Societies (IFRC). (n.d.). Retrieved from https://www.ifrc.org/.
  20. Kokun, O.M., Klochkov, V.V., Moroz, V.M., Pishko, I.O., & Lozinska, N.S. (2022). Ensuring the psychological stability of servicemen in combat conditions: Methodological manual. Kyiv-Odesa: Phoenix.
  21. Law of Ukraine No. 2694-XII “On Labour Protection”. (1992, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#Text.
  22. Law of Ukraine No. 4223-IX “On the System of Mental Health Care in Ukraine”. (2025, January). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4223-20#Text.
  23. Lazarus, R.S., & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. New York: Springer.
  24. Liu, D.W.Y., Fairweather‑Schmidt, A.K., Burns, R.A., & Roberts, R.M. (2015). The Connor‑Davidson resilience scale: Establishing invariance between gender across the lifespan in a large community‑based study. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 37, 340-348. doi: 10.1007/s10862-014-9452-z.
  25. Maslach, C., & Leiter, M.P. (2016). Understanding the burnout experience: Recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry, 15(2), 103-111. doi: 10.1002/wps.20311.
  26. Matud, M.P. (2004). Gender differences in stress and coping styles. Personality and Individual Differences, 37(7), 1401-1415. doi: 10.1016/j.paid.2004.01.010.
  27. Moreno, A.F., Karanika‑Murray, M., Batista, P., Hill, R., Vilalta, S.R., & Oliveira‑Silva, P. (2024). Resilience training programs with police forces: A systematic review. Journal of Police and Criminal Psychology, 39, 227-252. doi: 10.1007/s11896-023-09633-y.
  28. Norris, F.H., Stevens, S.P., Pfefferbaum, B., Wyche, K.F., & Pfefferbaum, R.L. (2008). Community resilience as a metaphor, theory, set of capacities, and strategy for disaster readiness. American Journal of Community Psychology, 41(1-2), 127-150. doi: 10.1007/s10464-007-9156-6.
  29. Nyzovets-Kropta, O.A. (2024). Professional adaptation of a psychologist in the conditions of military operations in Ukraine. Applied Psychology. Professional and Organisational Psychology, 35(74), 19-24. doi: 10.32782/2709-3093/2024.1/04.
  30. Order of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine No. 1285 “On approval of the Regulation on Psychological Support in the National Guard of Ukraine”. (2016, December). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0080-17#Text.
  31. Sirko, R.I., & Slobodianyk, V.I. (2024). Study of the formation of self-preservation behaviour of specialists in the security and defence sector. In Socio-psychological support of the activities of the security and defence forces of Ukraine: Abstracts of the V all-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 33-38). Kharkiv: NA NGU.
  32. Smith, B.W., Dalen, J., Wiggins, K., Tooley, E., Christopher, P., & Bernard, J. (2008). The brief resilience scale: Assessing the ability to bounce back. International Journal of Behavioral Medicine, 15, 194-200. doi: 10.1080/10705500802222972.
  33. Tamres, L.K., Janicki, D., & Helgeson, V.S. (2002). Sex differences in coping behavior: A meta-analytic review and an examination of relative coping. Personality and Social Psychology Review, 6(1), 2-30. doi: 10.1207/S15327957PSPR0601_1.
  34. Teslenko, M., & Kashperskyi, V. (2022). Features of leadership qualities of students psychologists with different self-assessment. Psychology and Personality, 12(1), 131-142. doi: 10.33989/2226-4078.2022.1.252062.
  35. Ungar, M. (2006). Resilience across cultures. The British Journal of Social Work, 38(2), 218-235. doi: 10.1093/bjsw/bcl343.
  36. Wagnild, G.M., & Young, H.M. (1993). Development and psychometric evaluation of the resilience scale. Journal of Nursing Measurement, 1(2), 165-178.
  37. Windle, G., Bennett, K.M., & Noyes, J. (2011). A methodological review of resilience measurement scales. Health and Quality of Life Outcomes, 9, article number 8. doi: 10.1186/1477-7525-9-8.