Shevtsova, O., & Kokhanova, O.
(2022).
How teenagers view bullying: Gender differences and psychological implications.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
10(4),
115-122.
https://doi.org/10.31548/hspedagog13(4).2022.115-122
Стаття присвячена психологічним особливостям та гендерним відмінностям розуміння підлітками явища булінгу, його психологічним наслідкам та впливу на здоров’я. Мета полягала у визначенні гендерних особливостей уявлень підлітків про булінг та психологічні наслідки для їх здоров’я. Основним методом емпіричного дослідження стало анкетування підлітків за допомогою авторської анкети. Анкетування здійснювалося за умови добровільної участі підлітків обох статей. Було досліджено уявлення і знання сучасних підлітків про булінг, його особливості; розуміння підлітками причин та наслідків булінгу; їх залученість та рольова поведінка в булінгу; психологічні особливості учасників булінгу за гендерною ознакою. Результати опитування піддавалися математичному статистичному та якісному аналізу. Результати анкетування 164 підлітків (85 дівчат, 79 хлопців) свідчать про те, що участь у булінгу однаково брали обидва гендери. І дівчата, і хлопці відзначають переживання негативних емоцій злості, ненависті, агресії, жалості, тривоги, страху, образи як за прямої участі в булінгу, так і при його спостеріганні. Дівчатам більше притаманний психологічний та економічний булінг, хлопцям – фізичний. Респонденти обох статей називають школу найрозповсюдженішим соціальним середовищем для проявів булінгу і вважають за необхідне проведення заходів з профілактики та протидії булінгу. Підлітки стикаються з проявами булінгу з приблизно однаковою частотою незалежно від гендеру. Рольовий статус в булінгу та стать учасників не впливають на їх залученість до булінгу, який обов’язково супроводжується негативними переживаннями. Сила і тривалість булінгу в підлітковому середовищі викликає певні психологічні наслідки. Вони можуть бути короткотермінові та/або довгострокові й позначатися на суб’єктивному благополуччі всіх учасників безпосередньої ситуації цькування, негативно впливаючи на їх психічне здоров’я навіть у дорослості. Відтак беззаперечною виявляється актуальність системних заходів щодо профілактики і протидії булінгу серед підлітків
булінг; уявлення підлітків про булінг; гендерні відмінності; психологічні наслідки булінгу; mental health
1. Moore P. J. The Self and bullying. Educ Psychol. 2018;38(9):1081- 1082.
2. The European Health Report 2012. Charting the Way to Well-Being. Health Organization World, Regional Office for Europe; 2012.
3. Inchley J, Currie D, Young T, et al., eds. Growing up Unequal : Gender and Socioeconomic Differences in Young People ’ s Health and Well-Being. The WHO Regional Office for Europe; 2016.
4. Ttofi M. M, Farrington D. P. Effectiveness of school-based programs to reduce bullying: a systematic and metaanalytic review. J Exp Criminol. 2011;7:27- 56.
5. Arseneault L. Annual Research Review : The persistent and pervasive impact of being bullied in childhood and adolescence : implications for policy and practice. J Child Psychol Psychiatry. 2018;4(59):405-421.
6. Schneider S. K, O’donnell L, Stueve A, Coulter RWS. Cyberbullying, School bullying, and Psychological Distress: A Regional Census of High School Students. Am J Public Health. 2012;102(1):171-177.
7. Kowalski R. M, Limber S. P. Psychological, Physical, and Academic Correlates of Cyberbullying and Traditional Bullying Open access under CC BY-NC-ND license. Open access under CC BY-NC-ND license. J Adolesc Heal. 2013;53:S13-S20.
8. Randa R, Nobles M, Reyns B. Is Cyberbullying a Stand Alone Construct? Using Quantitative Analysis to Evaluate a 21st Century Social Question. Societies. 2015;5(1):171-186.
9. Menesini E, Salmivalli C. Bullying in schools: the state of knowledge and effective interventions. Psychol Health Med. 2017;22(sup1):240-253.
10. Olweus D. School Bullying: Development and Some Important Challenges. Annu Rev Clin Psychol. 2013;9:751-780.
11. Boden J. M, Van Stockum S, Horwood L. J, Fergusson D. M. Bullying victimization in adolescence and psychotic symptomatology in adulthood: Evidence from a 35-year study. Psychol Med. 20 16;46(6):1311-1320.