Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Шляхи подолання освітніх втрат у вищій технологічній освіті

Лариса Кліх, Оксана Зазимко, Володимир Назаренко, Ярослав Рудик
Завантажити статтю
Анотація

У статті проаналізовано виклики, пов'язані з подоланням освітніх втрат у вищій технологічній освіті України під час пандемії COVID-19 та війни, що триває. Особливу увагу приділено визначенню поняття «освітні втрати», виявленню їх причин та наслідків, а також окресленню стратегічних підходів до мінімізації їх негативного впливу. Метою роботи було визначення ефективних стратегій мінімізації освітніх втрат та підвищення якості вищої технологічної освіти у кризових умовах. Були розглянуті ключові фактори, що сприяли зниженню ефективності навчання, серед яких перехід на дистанційну форму навчання, погіршення психологічного стану учасників, скорочення студентського контингенту, руйнування освітньої інфраструктури. Для вирішення цих проблем Національний університет біоресурсів і природокористування України впровадив інноваційні заходи, такі як розширення доступу до електронних курсів через платформу MOODLE, запуск програми цифрової трансформації, організація корекційних курсів для студентів-першокурсників та створення сприятливого навчального середовища. В рамках представленого дослідження було зроблено акцент на перевагах формату змішаного навчання, який ефективно інтегрує теоретичні та практичні компоненти. Значну увагу також було приділено психологічній підтримці студентів та викладачів, підвищенню їхньої мотивації та забезпеченню безпеки. Університет розробив гнучкі алгоритми навчання, які підтримують паритет між різними освітніми форматами, полегшуючи інтеграцію студентів у навчальний процес. Стаття завершується рекомендаціями щодо моніторингу освітніх втрат та вдосконалення навчальних програм для підтримки якості освіти та адаптивності в умовах сучасних викликів. Практична цінність роботи полягає в тому, що вона пропонує тиражовану модель для навчальних закладів для ефективного реагування на кризові ситуації, забезпечення безперервності та стійкості вищої освіти

Ключові слова

організація освітнього процесу; платформа електронних курсів; інженерна освіта; освітня політика

ЦИТУВАТИ
Klikh, L., Zazymko, O., Nazarenko, V., & Rudyk, Ya. (2025). Ways to overcome educational losses in higher technological education. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(3), 23-37. https://doi.org/10.31548/hspedagog/3.2025.23
Використані джерела
  1. Akour, M., & Alenezi, M. (2022). Higher education future in the era of digital transformation. Education Sciences, 12(11), article number 784. doi: 10.3390/educsci12110784.
  2. Antoniuk, V.P. (2023). Perspective chapter: The war as a factor of upheavals and transformations in higher education – experience of Ukraine. In L. Waller & S. Waller (Eds.), Higher education reflections from the field – Volume 1. London: IntechOpen. doi: 10.5772/intechopen.109688.
  3. Bahr, P.R., McNaughtan, J., & Jackson, G.R. (2023). Reducing the loss of community college students who demonstrate potential in STEM. Research in Higher Education, 64(5), 675-704. doi: 10.1007/s11162-022-09713-8.
  4. Blaskó, Z., da Costa, P., & Schnepf, S.V. (2022). Learning losses and educational inequalities in Europe: Mapping the potential consequences of the COVID-19 crisis. Journal of European Social Policy, 32(4), 361-375. doi: 10.1177/09589287221091687.
  5. Bychko, H., & Tereshchenko, V. (2023). Learning losses: Essence, causes, consequences and ways to overcome them. Kyiv: Ukrainian Centre for Educational Quality Assessment.
  6. Casanova, J.R., Castro-López, A., Bernardo, A.B., & Almeida, L.S. (2023). The dropout of first-year stem students: Is it worth looking beyond academic achievement? Sustainability, 15(2), article number 1253. doi: 10.3390/su15021253.
  7. Engzell, P., Frey, A., & Verhagen, M.D. (2021). Learning loss due to school closures during the COVID-19 pandemic. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, 118(17), article number e2022376118. doi: 10.1073/pnas.2022376118.
  8. George, B., & Wooden, O. (2023). Managing the strategic transformation of higher education through artificial intelligence. Administrative Sciences, 13(9), article number 196. doi: 10.3390/admsci13090196.
  9. Goulart, V.G., Liboni, L.B., & Cezarino, L.O. (2021). Balancing skills in the digital transformation era: The future of jobs and the role of higher education. Industry and Higher Education, 36(2), 118-127. doi: 10.1177/09504222211029796.
  10. Hanushek, E.A., & Woessmann, L. (2020). The economic impacts of learning losses (OECD education working paper No. 225). Paris: OECD Publishing. doi: 10.1787/21908d74-en.
  11. Kasradze, T., & Zarnadze, N. (2021). Learning losses caused by the COVID-19 pandemic – a significant threat to economic development. European Journal of Education, 4(1), 92-104.
  12. Kelchen, R., Ritter, D., & Webber, D. (2021). The lingering fiscal effects of the COVID-19 pandemic on higher education. Philadelphia: Federal Reserve Bank of Philadelphia. doi: 10.21799/frbp.dp.2021.01.
  13. Kulyk, O. (2023). Digitalization of education: The experience of France. Professional Education: Methodology, Theory and Technologies, 9(1), 108-128. doi: 10.31470/2415-3729-2023-17-108-128.
  14. Lara-Navarra, P., Sánchez-Navarro, J., Fitó-Bertran, À., López-Ruiz, J., & Girona, C. (2024). Exploring singularity in higher education: Innovating to adapt to an uncertain future. RIED-Revista Iberoamericana de Educación a Distancia, 27(1), 115-137. doi: 10.5944/ried.27.1.37675.
  15. Liu, B.F., Shi, D., Lim, J.R., Islam, K., Edwards, A.L., & Seeger, M. (2022). When crises hit home: How US higher education leaders navigate values during uncertain times. Journal of Business Ethics, 179(2), 353-368. doi: 10.1007/s10551-021-04820-5.
  16. Lokshina, O., Glushko, O., Dzhurylo, A., Kravchenko, S., Maksymenko, O., Nikolska, N., & Shparyk, O. (2022). Education in the realities of war: Guidelines for the international community. A review edition. Kyiv: Pedagogіchna dumka. doi: 10.32405/978-966-644-614-8-2022-55.
  17. Moscoviz, L., & Evans, D.K. (2022). Learning loss and student dropouts during the COVID-19 pandemic: A review of the evidence two years after schools shut down. Washington, D.C.: Center for Global Development.
  18. Nazarenko, Y. (2022). Educational losses: Approaches to measurement and compensation. Kyiv: Cedos.
  19. Nestulya, S., & Shara, S. (2023). Distance learning as a relevant educational technology in higher education institutions. Scientific Bulletin of Mukachevo State University. Series “Pedagogy and Psychology”, 9(1), 39-46. doi: 10.52534/msu-pp1.2023.39.
  20. Neumann, M., Rauschenberger, M., & Schön, E.M. (2023). “We need to talk about ChatGPT”: The future of AI and higher education. In 2023 IEEE/ACM 5th International workshop on software engineering education for the next generation (SEENG) (pp. 29-32). IEEE. doi: 10.1109/SEENG59157.2023.00010.
  21. Patrinos, H.A., Jakubowski, M.J., & Gajderowicz, T.J. (2023). Evaluation of educational loss in Europe and Central Asia (Policy research working paper No. 10542). Washington, D.C.: World Bank Group.
  22. Sabates, R., Carter, E., & Stern, J.M.B. (2021). Using educational transitions to estimate learning loss due to COVID-19 school closures: The case of Complementary Basic Education in Ghana. International Journal of Educational Development, 82, article number 102377. doi: 10.1016/j.ijedudev.2021.102377.
  23. State Service of Education Quality of Ukraine. (2023). Achieving the quality of the organisation of the education process in the terms of the 2022/2023 academic year. Retrieved from https://sqe.gov.ua/wp-content/uploads/2023/04/yakist-osvity-v-umovah-viyny-web-3.pdf.
  24. Stein, S. (2019). Critical internationalization studies at an impasse: Making space for complexity, uncertainty, and complicity in a time of global challenges. Studies in Higher Education, 46(9), 1771-1784. doi: 10.1080/03075079.2019.1704722.