Гуманітарні студії: педагогіка, психологія, філософія

Філософсько-етичний вимір смерті у творі Амвросія Медіоланського “De Bono Mortis”: осмислення смерті як блага

Марія Сметаняк
Завантажити статтю
Анотація

Мета роботи полягала в аналізі трактування смерті як морального і духовного явища, яке має позитивне значення для віруючої людини. У даній роботі проаналізовано осмислення смерті як морального та духовного феномену в ранньохристиянському богослов’ї, зокрема через вчення Амвросія Медіоланського. В процесі дослідження було проаналізовано богословські, філософські та етичні аспекти осмислення смерті в християнській традиції, простежено їхній зв’язок із античними філософськими вченнями, особливо стоїцизмом і неоплатонізмом, а також здійснено порівняння з сучасними біоетичними концепціями. Особлива увага була приділена моральному аспекту смерті як засобу очищення, духовного вдосконалення та переходу до вічного буття. У ході дослідження встановлено, що Амвросій Медіоланський розглядав смерть не лише як неминучий біологічний процес, а як необхідну умову звільнення душі від тілесних пристрастей та наближення до Бога. Одним з основних висновків стало те, що уявлення про смерть у християнській традиції відрізняється від світських та філософських підходів тим, що вона розглядається не як кінець існування, а як перехід до істинного буття. Амвросій підкреслював, що страх перед смертю є наслідком недостатньої віри та моральної незрілості, а правильна духовна підготовка дозволяє сприймати її як благо. Виявлено, що його трактування смерті як засобу очищення та повернення до Бога має паралелі з неоплатонічними уявленнями про душу, яка повинна звільнитися від матеріального світу для досягнення вищої реальності. Аналіз історичного контексту показав, що концепція смерті в ранньохристиянському богослов’ї була сформована на перетині античних філософських традицій і біблійних уявлень про життя після смерті. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування концепції смерті, розробленої Амвросієм, у сучасному богословському, філософському та етичному дискурсі

Ключові слова

християнство; теологія; есхатологія; стоїцизм; аскетизм; неоплатонічні уявлення; мораль

ЦИТУВАТИ
Smetaniak, M. (2025). Philosophical and ethical dimension of death in Ambrose of Mediolanus’ De Bono Mortis: Defining death as a good. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy, 13(2), 73-87. https://doi.org/10.31548/hspedagog/2.2025.73
Використані джерела
  1. 1 Corinthians 15. (n.d.). Retrieved from https://www.biblegateway.com/passage/?search=1%20Corinthiens%2015&version=LSG.
  2. Blattner, W. (2023). Heidegger’s “Being and time”. London: Bloomsbury Publishing.
  3. Czyzewski, B. (2020). “Let us make man in our image, in our likeness” (Gen 1:26) in the interpretation of Basil the Great and Ambrose of Mediolanus. Scientific Notes of the Ukrainian Catholic University, 7, 319-332. doi: 10.47632/2075-4817-2020-7-319-332.
  4. Derrida, J. (2020). Life death. Chicago, London: University of Chicago Press.
  5. Dolz, M. (2023). The faces of death: From the catacombs to the cinema and beyond. Milan: Ares Publishing.
  6. Drecoll, V.H. (2024). Latin early Christian authors. In C. Tornau (Ed.), Plotin-Handbuch: Leben – Werk – Wirkung (pp. 479-494). Stuttgart: J.B. Metzler. doi: 10.1007/978-3-476-05975-8_53.
  7. Ecclesiastes 12. (n.d.). Retrieved from https://v.gd/n4zVhm.
  8. Evans, G.R. (2002). Ambrose of Milan. In Fifty key medieval thinkers (pp. 11-15). London, New York: Routledge.
  9. Farrugia, J. (2024). Gregory of Nyssa’s treatment of ancient beliefs in his homilies. Religions, 15(10), article number 1179. doi: 10.3390/rel15101179.
  10. Ferraiolo, W. (2019). A life worth living: Meditations on God, death and stoicism. Winchester, Washington: O-Books.
  11. Frittola, A.S. (2022). Dignity of man and the meaning of death: Giannozzo Manetti and the de bono mortis of Ambrose of Milan. Rome: First Edition.
  12. Frittola, S. (2021). Giannozzo Manetti and the De bono mortis of Ambrose of Milan. Journal of Religious History and Literature, 57(2), 165-197. doi: 10.1400/287581.
  13. Gannaway, E. (2012). Seeing God through the tomb in Ambrose of Milan. Studia Ambrosiana: Essays and Research on Ambrose and the Late Antiquity, 6, 213-230. doi: 10.1400/243982.
  14. Genesis 3. (n.d.). Retrieved from https://www.biblegateway.com/passage/?search=Genesis%203&version=NIV.
  15. Harmon, A.M. (2017). History and virtue: Contextualizing exemplarity in Ambrose. Journal of Early Christian Studies, 25(2), 201-229. doi: 10.1353/earl.2017.0019.
  16. Hartin, C.W. (2022). God and the goodness of death: A theological minority report. Open Theology, 8(1), 276-283. doi: 10.1515/opth-2022-0209.
  17. Hegedűs, R. (2020). Teachings of Aurelius Augustinus, bishop of Hippo on disability. Practice and Theory in Systems of Education, 15(2), 97-102.
  18. Hwang, H.S. (2021). The understanding of death in the Ambrose’s work De bono mortis. University and Mission, 49, 187-215.
  19. Image, I. (2020). Philosophy in hilary of poitiers and ambrose of Milan. In M. Edwards (Ed.), The routledge handbook of early Christian philosophy (pp. 490-502). London: Routledge.
  20. Ioannidis, F. (2013). Death in western medieval tradition. Synthesis, 2(2), 19-27. doi: 10.26262/syn.v2i2.3913.
  21. Jones, A.E. (2020). Death and afterlife in the pages of Gregory of Tours: Religion and society in late antique Gaul. Amsterdam: Amsterdam University Press.
  22. Khodanych, Y. (2023). “Religion” in the philosophy of I. Kant. Philosophy, Economics and Law Review, 3(1), 7-17.
  23. King, C.W. (2020). The powers of the dead. In The Ancient Roman afterlife: Di Manes, belief, and the cult of the dead (pp. 89-127). New York: University of Texas Press. doi: 10.7560/320204-009.
  24. Lemeni, D. (2020). The wisdom of the desert spirituality: An introduction to the desert fathers. Teologia, 85(4), 78-93.
  25. Lévy, C. (2021). Problems of hellenistic ethics in philo of Alexandria and Ambrose. In M.A.C. Ramos (Ed.), Overarching Greek trends in European philosophy (pp. 133-144). Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. doi: 10.1075/ivitra.30.c09lev.
  26. Marchese, L. (2025). Death and dying in biofiction. In L. Boldrini, L. Cernat, A. Gefen & M. Lackey (Eds.), The Routledge companion to biofiction (pp. 147-166). London: Routledge.
  27. Matthew 24. (n.d.). Retrieved from https://www.biblegateway.com/passage/?search=Matthew%2024&version=NIV.
  28. Mediolanus, A. (1509). De Bono Mortis. Munich: Bavarian State Library.
  29. Moretti, P.F. (2020). Corpora and texts. For a review of the manuscript tradition of De bono mortis (8th-12th centuries). Review of Religious Studies, 94(2-4), 159-179. doi: 10.4000/rsr.9165.
  30. Morgan, J., & Gazarian, P. (2023). A good death: A synthesis review of concept analyses studies. Collegian, 30(2), 236-246. doi: 10.1016/j.colegn.2022.08.006.
  31. Nadler, S. (2020). Think least of death: Spinoza on how to live and how to die. New Jersey: Princeton University Press.
  32. Napier, S. (2014). St. Ambrose, euthanasia, and antisenescence arguments: Death as a good? Logos: A Journal of Catholic Thought and Culture, 17(2), 39-57. doi: 10.1353/log.2014.0019.
  33. Pakowski, G. (2023). Bona mors or bona mortis? The description of the death of St. Monica in the Confessions of St. Augustine and the goods flowing from death in De bono mortis of St. Ambrose. Warsaw Theological Studies, 36(1), 101-115. doi: 10.30439/WST.2023.1.6.
  34. Phan, H.P., Ngu, B.H., Chen, S.C., Wu, L., Lin, W.-W., & Hsu, C.-S. (2020). Introducing the study of life and death education to support the importance of positive psychology: An integrated model of philosophical beliefs, religious faith, and spirituality. Frontiers in Psychology, 11, article number 580186. doi: 10.3389/fpsyg.2020.580186.
  35. Ridenour, A.A. (2017). The meaning of death and the goal of medicine: An Augustinian and Barthian reassessment. Christian Bioethics: Non-Ecumenical Studies in Medical Morality, 23(1), 60-76. doi: 10.1093/cb/cbw021.
  36. Robertson, D.J. (2024). Marcus Aurelius: The stoic emperor. New Haven, London: Yale University Press.
  37. Romans 6. (n.d.). Retrieved from https://www.biblegateway.com/passage/?search=Romans%206&version=NIV.
  38. Rousseau, P. (1998). Transformation of the classical heritage. Los Angeles: University of California Press.
  39. Scherz, P. (2017). Grief, death, and longing in stoic and Christian ethics. Journal of Religious Ethics, 45(1), 7-28. doi: 10.1111/jore.12166.
  40. Subhan, A. (2023). Memento mori: Existential and religious perspectives on death. Al-Shajarah: Journal of the International Institute of Islamic Thought and Civilisation, 28(1), 163-174. doi: 10.31436/shajarah.v28i1.1597.
  41. Svenaeus, F. (2020). To die well: The phenomenology of suffering and end of life ethics. Medicine, Health Care and Philosophy, 23, 335-342. doi: 10.1007/s11019-019-09914-6.
  42. Vannier, M.-A. (2017). Patristic renewal and ecumenism. Paris: Beauchesne. 
  43. Villazala, D.N. (2024). Excommunication and the politics of piety in Ambrose of Milan. ARYS. Antiquity: Religions and Societies, 22, 403-426. doi: 10.20318/arys.2024.7648.
  44. Wiesner, W.T. (1970). St. Ambrose on the good of death: A revised text with an introduction, translation, and commentary. Washington: The Catholic University of America Press.
  45. Willaschek, M. (2023). Death and existential value: In defence of Epicurus. Philosophy and Phenomenological Research, 106(2), 475-492. doi: 10.1111/phpr.12873.