Grechkosii, R.
(2025).
The human as consumer of biotechnology: Risks and prospects of the technological boom.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
13(1),
98-106.
https://doi.org/10.31548/hspedagog/1.2025.98
Актуальність статті умотивована необхідністю виявлення ризиків, які постають перед людиною – споживачем біотехнологій. Будучи зачарованим їхніми можливостями, споживач залишає поза увагою те, яким чином всі ті зміни, які вони дають, вплинуть на його життя. Мета роботи полягала у виявленні неоднозначностей при використанні сучасною людиною біотехнологій. Для її реалізації застосовувались методи: феноменологічний, метод інтерпретації, аналізу та ін. Результати роботи підтвердили, що сьогодення відкриває перед людиною безмежні можливості: в медицині (створення штучних органів, продовження життя тощо), в енергетиці (виробництво біопалива, очищення довкілля та ін.) чи генетичній модифікації (як людини, так і тварини), але й не менш безмежні виклики, адже вимагає максимальної відповідальності як від науковців, які все частіше проводять різні експерименти, так і від людини, яка робить той чи інший вибір. Під загрозою опиняється саме уявлення про людину, оскільки під дією біотехнологій воно змінюється та трансформується, як і її уявлення про власне місце у світі. Відсутність етичних принципів та критеріїв оцінки діяльності науковців, що впроваджують біотехнології, теж викликає деяку стурбованість. Тому в даній статті увагу було спрямовано на те, що сучасна людина, будучи споживачем біотехнологій, опиняється на роздоріжжі, оскільки за всіма благами, які несуть біотехнології, висновується низка ризиків та острахів за перспективи буття людини. Практична цінність дослідження полягає в тому, щоб зробити певний заклик споживачу на обдуманий вибір і відповідальне використання біотехнологій, а науковців вивести на відкритий діалог. Адже саме дослідження є відкрите до діалогу задля об’єднання спільних зусиль науковців, громадських діячів чи споживачів
антропологічна перспектива; генна модифікація; тіло; відповідальність; етичні аспекти; трансгуманізм; ідентичність
[1] Almeida, M., & Ranisch, R. (2022). Beyond safety: Mapping the ethical debate on heritable genome editing interventions. Humanities and Social Sciences Communications, 9, article number 139. doi: 10.1057/s41599-022-01147-y.
[2] Aziz, M.A., Brini, F., Rouached, H., & Masmoudi, K. (2022). Genetically engineered crops for sustainably enhanced food production systems. Frontiers in Plant Science, 13, article number 1027828. doi: 10.3389/fpls.2022.1027828.
[3] Badiou, A. (1993). Ethics: An essay on the understanding of evil. Paris: Hatier.
[4] Baudrillard, J. (1970). The consumer society: Myths and structures. Paris: Gallimard.
[5] Beilin, M.V., & Zheltoborodov, O.M. (2023). Human in the conditions of the cognitive-technological anthroposphere. Current Problems of Philosophy and Sociology, 39, 3-8. doi: 10.32782/apfs.v039.2022.1.
[6] Bostrom, N. (2014). Superintelligence: Paths, dangers, strategies. Oxford: Oxford University Press.
[7] Bukina, T.V., & Marynets, N.V. (2024). Modern approaches to the problem of man in philosophy. Perspectives. Socio-Political Journal, 2, 22-29. doi: 10.24195/spj1561-1264.2024.2.3.
[8] Diamandis, P.H., & Kotler, S. (2020). The future is faster than you think: How converging technologies are transforming business, industries, and our lives. New York: Simon and Schuster.
[9] Heidegger, M. (1927). Being and time. Tübingen: Max Niemeyer Verlag.
[10] Klyuchka, I.V., & Kitov, M.H. (2020). Philosophical problems of modern biotechnological research. Almanac of Science, 11(44), 52-54.
[11] Kotvitska, A.A., Vladymyrova, I.M., Khokhlenkova, N.V., Kalyuzhnaya, O.S., & Dvinskikh, N.V. (Eds.). (2022). Problems and achievements of modern biotechnology. Kharkiv: National University of Pharmacy.
[12] Kurzweil, R. (2024). The singularity is nearer: When we merge with AI. London: Penguin Publishing Group.
[13] Lerner, A., Benzvi, C., & Vojdani, A. (2024). The potential harmful effects of genetically engineered microorganisms (GEMs) on the intestinal microbiome and public health. Microorganisms, 12(2), article number 238. doi: 10.3390/microorganisms12020238.
[14] Macfarlane, N.B.W., et al. (2022). Direct and indirect impacts of synthetic biology on biodiversity conservation. iScience, 25(11), article number 105423. doi: 10.1016/j.isci.2022.105423.
[15] Mustafai, M.K. (2022). Western philosophers and the importance of emerging types of moral philosophy. Central European Management Journal, 30(4), 2148-2153. doi: 10.2139/ssrn.4920014.
[16] Nabavizadeh, S.L., Mehrabani, D., Vahedi, Z., & Manafi, F. (2016). Cloning: A review on bioethics, legal, jurisprudence and regenerative issues in Iran. World Journal of Plastic Surgery, 5(3), 213-225.
[17] Ptashchenko, O.V., & Arkhypova, D.Ye. (2020). Global problems of mankind: The status and prospects of solving. Business Inform, 10, 478-484. doi: 10.32983/2222-4459-2020-10-478-484.
[18] Rošker, J.S. (2020). Chinese philosophy of life, relational ethics and the COVID-19 pandemic. Asian Philosophy, 31(1), 64-77. doi: 10.1080/09552367.2020.1863624.
[19] Sinclair, M., & Whistler, D. (Eds.). (2024). The Oxford handbook of modern French philosophy. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oxfordhb/9780198841869.001.0001.
[20] Słomski, W. (2007). Bioethics: Selected topics. Warsaw: Katedra Filozofii Wyższej Szkoły Finansów i Zarządzania.
[21] Słomski, W. (2018). Ethical dilemmas of the 20th century: Cloning. Humanistyka i Przyrodoznawstwo, 9, 147-159.
[22] Teslenko, T., & Kandel, B.K. (2024). The contradictory nature of ICT as a factor of developing the information society in the conditions of the fourth industrial revolution. Philosophy, Economics and Law Review, 4(1), 26-44.
[23] Yulevych, O.I., Luhovyi, S.I., Karatieieva, O.I., & Barkar, Ye.V. (2022). Biotechnology and bioengineering. Introduction to the profession. Mykolaiv: MNAU.