Kostyniuk, V.
(2024).
Historical-genetic analysis of ideas forming national selfconsciousness of students.
Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy,
12(2),
34-40.
https://doi.org/10.31548/hspedagog15(2).2024.34-40
Проблема пошуку власної автентичності є актуальною не тільки для України, а й для всіх націй і країн. Збереження цілісності держави та її зміцнення, розвиток громадянських зв’язків, розбудова громадянського суспільства належить до фундаментальних інтересів нашої держави. Саме тому питання формування ціннісної сфери особистості, її національно-культурної ідентичності, національного самовизначення є життєво важливим. Основою національної свідомості є національна самосвідомість, тобто оцінювання себе кожним членом суспільства як частинки свого народу, своєї нації, свого етносу. Власну державу, власну націю створює і плекає її народ. Саме тому першочерговим завданням процесу виховання особистості є формування у неї національної самосвідомості як основи формування державотворчої молоді. У статті розглядаються основні етапи та чинники, що впливають на формування національної самосвідомості серед студентської молоді. Висвітлено теоретичні основи національної самосвідомості, її сутність та основні чинники формування. Здійснено історичний аналіз процесу розвитку національної свідомості в різні періоди: доіндустріальна епоха, індустріалізація та модернізація, сучасність. Проведено генетичний аналіз національних ідей із акцентом на внесок відомих українських науковців, таких, як Ярослав Грицак, Мирослав Маринович, Олександр Палій, Олександр Зайцев, Наталія Яковенко та Володимир Кулик. Розглянуто роль освітніх інституцій у формуванні національної свідомості студентства. Розкрито та проаналізовано сучасні виклики глобалізації та перспективи розвитку національної самосвідомості в умовах відкритого суспільства
національна самосвідомість, студенти, історико-генетичний аналіз, освітні інституції, Ярослав Грицак, Мирослав Маринович, Олександр Палій, Олександр Зайцев, Наталія Яковенко, Володимир Кулик
[1] Astafiev, O. (2006). The works of Taras Shevchenko and Adam Mickiewicz as a dialogue of cultures. Word and Time, 6, 7-15.
[2] Bryzhko-Zapur, N. (2023). I am here. We are here. We all are Ukraine. The phenomenon of Volodymyr Zelensky. Kyiv: Academy.
[3] Volynka, H., Gusev, V., Mozgova, N., Ogorodnyk, I., & Fediv, Y. (2006). History of philosophy in its connection with education. Kyiv: Caravela.
[4] Herder, J.G. (2000). Language and national individuality. Nationalism: Anthology. Kyiv: Smoloskyp.
[5] Hrushevsky, M. (1991). History of Ukraine-Rusʹ. Kyiv: Naukova Dumka.
[6] Dzyuba, I. (2008). Taras Shevchenko. Life and work. Kyiv: Kyiv-Mohyla Academy.
[7] Report of the President of Ukraine at the ceremonial meeting on the occasion of Independence Day on August 22, 1992. Robitnycha Gazeta. Retrieved from http://web.archive.org/web/20200530045555/http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_fpu/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=PPM&P21DBN=PPM&Z21ID=&Image_file_name=PDF%2Fdu19920827-htm.pdf&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1.
[8] Kostomarov, M. (1918). History of Ukraine in the biographies of its prominent figures. Lviv: Bookstore of the Shevchenko Scientific Society.
[9] Ogorodnyk, I. (1997). Ukrainian philosophy in names. Kyiv: Lybid.
[10] Popov, V., & Kotets, Ya. (2022). Socio-philosophical views of Vasyl Stus. Bulletin of the Lviv University Series Philosophical Science, 41, 71-77.
[11] Fediv, Yu. (2000). History of Ukrainian philosophy: Textbook. Kyiv: Ukraine.
[12] Khalamendyk, V. (2009). History of the development of Ukrainian philosophical thought: Cultural and educational aspects. Humanitarian Bulletin of the Zaporizhzhia State Engineering Academy, 38.
[13] Iuzva, L. (2015). Student youth about social revolutions in Ukraine in the beginning of the XXІ century (by the results of the autobiography texts). Bulletin of the V.N. Karazin Kharkiv National University. Series “Sociological Studies of Contemporary Society: Methodology, Theory, Methods”, 1148, 140-146.