У статті аналізуються застосовані під час проведення психологічної реабілітації ветеранів моделі та підходи посттравматичного зростання (ПТЗ). Посттравматичне зростання (ПТЗ) – це позитивні психологічні зміни, що відбуваються в результаті психологічного переопрацювання досвіду важких життєвих обставин. Моделі ПТЗ допомагають зрозуміти, як люди можуть знаходити сенс та сили у своїх досвідах травм. Існує кілька ключових моделей, які часто використовуються у психологічній реабілітації ветеранів. Здійснений аналіз існуючих моделей посттравматичного зростання, як ефективного інструменту при проведенні психологічної реабілітації ветеранів російсько-української війни, розширює бачення теоретичних моделей ПТЗ та дає можливість фахівцям розширити базис психологічних інтервенцій в реадаптації ветеранів, переході їх від військового та цивільного життя та адаптації отриманого власного досвіду для життя в родині. Психологічний супровід ветерана, що пройшов через важкі бойові дії і повернувся додому з почуттям втрати і безпорадності, вимагає від сучасного психолога усвідомлення рівня власної підготовки та володіння мультимодальним підходом в даній діяльності. Застосовуючи одну із адаптованих моделей до випадку клієнта-ветерана психолог зможе допомогти йому визначити нові можливості для розвитку, знайти сенс у своєму досвіді та теперішнім життям, посилити зв'язки з родиною та друзями, а також зміцнити духовні основи свого життя. В статті подається на розгляд моделі ПТЗ: R.G. Tedeschi та L.G. Calhoun функціонально-дескриптивна, як основна модель; особистісно-центрована модель S. Josef; модель М.Christopher біопсихосоціальна; психолого-філософська модель R. Papadopulos та інші. А також розглянуті варіації копінг-стратегій як моделей ПТЗ. Окреслено ряд поглядів стосовно можливостей впровадження теорії ПТЗ у психологічний супровід та у впровадження психологічної реабілітації військових, ветеранів, учасників бойових дій тощо
посттравматичне зростання, теоретична модель, психічна травма, психологічні наслідки травмування, психотерапія, психологічна реабілітація, функціонально-дескриптивна модель ПТЗ, особистісно-центрована модель ПТЗ, біопсихосоціальна модель ПТЗ, психолого-філософська модель. ПТЗ, ветеран, комбатант, особистісно-зорієнтований підхід
[1] Christopher, M. (2006). A broader view of trauma: A biopsychosocial-evolutionary view of the role of the traumatic stress response in the emergence of pathology and/or growth. Clinical Psychology Review, 24, 75-98.
[2] Didenko, H.O. (2018). Theoretical analysis of modern models of post-traumatic growth. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series: Psychological Sciences, 2(1), 35-39.
[3] Janoff-Bulman, R. (2004). Post-traumatic growth: Three explanatory models. Psychological Inquiry, 15, 30-34.
[4] Joseph, S., & Linley, P. A. (2009). Growth following adversity: Theoretical perspectives and implications for clinical practice. Clinical Psychology Review, 26, 1041-1053.
[5] Kharitonova, N.V. (2023). Post-traumatic growth as a basis for psychological support of veterans of the Russian-Ukrainian war: A review of research. Scientific Journal “Psychological Travelogues”, 1, 167-189.
[6] Klymchuk, V. (2016). Post-traumatic growth and how it can be facilitated in psychotherapy. Science and Education: Psychology, 5, 46-52.
[7] Lahad, M., Shacham, M., & Ayalon, O. (2013). The “BASIC Ph” model of coping and resiliency: Theory, research and cross-cultural application. Jessica Kingsley Publishers.
[8] Lazos, H. (2016). Post-traumatic growth: Theoretical models, new perspectives for practice. Current Problems of Psychology: Collection of Scientific Works of the H.S. Kostiuk Institute of Psychology of the NAPS of Ukraine, 1(45), 120-126.
[9] Lindstrom, B., & Eriksson, M. (2006). Contextualizing salutogenesis and Antonovsky in public health development. Health Promotion International, 21(3), 238-244. doi: 10.1093/heapro/dal016.
[10] Linley, P., & Joseph, S. (2004). Positive change following trauma and adversity: A review. Journal of Traumatic Stress, 17(1), 11-21.
[11] Naik, A.R., & Khan, S.M. (2019). Post-traumatic growth: An overview. International Journal of Advance and Innovative Research, 6(4).
[12] Papadopoulos, R.K. (2002). Refugees, home, and trauma. In Therapeutic care for refugees: No place like home (p. 356). London: Karnac.
[13] Sheliuh, O.A. (2014). The multidimensionality of the phenomenon of post-traumatic growth: Biological, psychological, and sociocultural components of personal transformations. Psychology and Personality, 1(5), 112-129.
[14] Solomka, E.T., Khoma, T.V., & Khlopek, A.B. (2021). Coping behavior of personality in psychological studies and some methods of stress management. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University, 23-27.
[15] Tedeschi, R., & Calhoun, L. (1996). The post-traumatic growth inventory: Measuring the positive legacy of trauma. Journal of Traumatic Stress, 9, 455-471.
[16] Tedeschi, R., & Calhoun, L. (2004). The foundations of post-traumatic growth: New considerations. Psychological Inquiry, 15, 93-102.